НАКодефолт: кому вигідно?

Наступного понеділка 19 жовтня спливає остання дата, коли НАК "Нафтогаз України" мала погасити облігації на 500 млн дол. або оголосити про досягнення домовленості із кредиторами про реструктуризацію боргу із 75% власників означених євробондів

Наступного понеділка 19 жовтня спливає остання дата, коли НАК "Нафтогаз України" мала погасити облігації на 500 млн дол. або оголосити про досягнення домовленості із кредиторами про реструктуризацію боргу із 75% власників означених євробондів

Одразу зауважимо: наразі ймовірного дефолту найбільшої вітчизняної компанії не сталося. Проте відсутність офіційних повідомлень у пресі про залагодження ситуації аж ніяк не означає, що НАК вдалося остаточно залагодити її і тепер про кризу можна згадувати, як про жахливий сон. Тим паче, термін погашення єврооблігацій вдалося дещо відтермінувати. Попередньо ця дата припадала на 1 жовтня. Відтак вже від 5 жовтня (передбачених міжнародним законодавством 5 днів на виконання зобов'язань) комітет визначення кредитної події має повне право надати єврооблігаціям компанії статус дефолту, себто неспроможності закордонних кредиторів своєчасно отримати свої гроші.

Поза тим, наголошують учасники газового ринку, сам по собі факт дефолту навряд чи спричинить компанії особливі труднощі. Врештірешт компанії вдасться домовитися про реструктуризацію боргу за єврооблігаціями на вже оприлюднених умовах (фактично їх власникам нічого більше і не залишається, адже судовий шлях - хоча й безпрограшна, зате тривала справа). Ба більше, реструктуризаційну пілюлю вже підсолодили. Ще 23 вересня проголошено, що компанія зобов'язується погасити облігації протягом п'яти наступних років (ймовірніше, по закінченні цього терміну - "Пошта") і на вигідніших для утримувачів бондів умовах - купонна дохідність зросте із 8 з гаком відсотків до 9,5%. Окрім цього, суверенні гарантії вчасного і повного погашення європейських облігацій надала держава - "Нафтогаз" як­неяк компанія національна.

Однак, як ми казали, до успішного фіналу ще далеко. Недаремно кажуть, що позичати легше, ніж віддавати.

Не є таємницею, що певна, до того ж не мала частина кредиторів зацікавлена у дефолті компанії за євробондами. Мова насамперед про тримачів так званих CDS (кредитнодефолтних свопів) на борги компанії. При цьому йдеться не стільки про кредитні свопи, випущені на євробонди.

Існує велика ймовірність того, що дефолт за євро­облігаціями спричинить такий розвиток ситуації, коли питання оплати постане за всіма CDS, випущеними на борги НАК. У 2004 - 2008 роках (про це "Пошта" докладно розповідала на початку осені минулого року) компанія активно залучала кредити з великих європейських банків. А фінустанови для зменшення кредитних ризиків на частину цих боргів купували кредитні свопи.

Наразі найбільшими кредиторами НАК є банки Credit Suisse (550 млн дол.), Deutsche Bank (395,2 млн дол.), Depha Bank (220 млн дол.). Свого часу банки активно купували свопи, бо вартість страховки "Нафтогазу" від можливого дефолту коливалася у межах 36% від суми страховки. Однак купити свопи мав право будьякий інвестор, а не тільки банки­кредитори.

Крім цього, як не дивно, але досі достеменно не відомо, на яку суму випустили CDS за боргами НАК, а відтак - скільки їх для погашення можуть пред'явити взагалі. Цю обставину аналітики вважають чи не головною перешкодою для реструктуризації євробондів компанії.

А тим часом борги "Нафтогазу" залишаються однією з топових тем вітчизняних і не тільки ЗМІ. Нещодавно керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін підлив олії у вогонь, заявивши, що через некомпетентність уряду та керівництва компанії найближчими роками НАК переплатить кредиторам щонайменше
200 млн дол. На його думку, вирішувати проблему із погашенням кредитів компанії треба було ще у травнічервні. Якщо б перемовини були невдалими, то варто було б залучити рефінансування - тобто взяти інший кредит і за його рахунок віддати попередні. Натомість уряд заявив, що єврооблігації гаситимуть за рахунок коштів третього траншу кредиту МВФ.

Костянтин Бородін переконаний, що НАК міг би залучити новий кредит під ставку 5%. У такому випадку сумарна кредитна ставка становила би разом 5,5%. Однак уряд та компанія пропонують власникам єврооблігацій ставку за ними у 9,5 %. Фактично це означає, що переплата сягне не менше як 200 млн дол. Проте, наголошує експерт, прогнозувати подальші дії уряду та керівництва компанії з точки зору логіки дуже важко.

Нам до цього додати теж нічого. Хіба те, що стосується це не тільки ситуації з боргами "Нафтогазу".

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4130 / 1.58MB / SQL:{query_count}