Власники малих архітектурних форм вимагають відмовитися від подвійних стандартів, які, на їхню думку, Ратуша застосовує до підприємців. Йдеться про дію ухвали про заборону продажу алкоголю і тютюну ближче як за 50 метрів від медичних, спортивних, культурних та освітніх закладів.
Власники малих архітектурних форм вимагають відмовитися від подвійних стандартів, які, на їхню думку, Ратуша застосовує до підприємців. Йдеться про дію ухвали про заборону продажу алкоголю і тютюну ближче як за 50 метрів від медичних, спортивних, культурних та освітніх закладів.
За словами Андрія Антонищака, голови ГО "Я - львів'янин", встановлені ухвалою норми виконуються однобоко і не дають бажаного ефекту.
- Ухвала діє тільки в аспекті заборони продажу алкоголю і тютюнових виробів неповнолітнім у
МАФах біля відповідних закладів. Натомість у магазинах, кнайпах і на літніх майданчиках, які теж перебувають у зоні заборони, найчастіше спокійно можна купити і те, й інше. Вже не кажучи про спиртні напої, які традиційно реалізують у буфеті Оперного театру чи філармонії. Крім цього, немає соціальної реклами про шкідливість алкоголю і цигарок, не проводяться заходи, які б мали пропагувати здоровий спосіб життя. Про заборону розпивати алкоголь у громадських місцях я взагалі мовчу, адже підлітки це роблять просто під носом у міської влади - на площі Ринок. Тобто заборонити заборонили, але далі справа не просунулась, - обурений Андрій Антонищак.
Окрім усього, ГО "Я - львів'янин" має певні зауваження до перспективної схеми розміщення МАФів. За спостереженнями членів громадської організації, дуже часто на одній і тій же вулиці підприємцям дають різні дозволи: комусь на рік, комусь на п'ять. Щобільше, зараз з'являється багато нових МАФів, тоді як старим підприємцям не дають працювати. На думку ГО "Я - львів'янин", це також свідчить про подвійні стандарти в Ратуші. Пан Антонищак переконаний, що, зважаючи на лобіювання інтересів одних підприємців та ігнорування інтересів інших, дії міської влади є корупційними. Тож підприємці вимагають внести зміни до ухвали, якими урівняти всіх і нарешті почати реалізувати пункти, які залежать від влади, а не від підприємців. Свої пропозиції громадська організація подала на розгляд всіх міських фракцій і чекає на їхню відповідь.
Своєю чергою, Андрій Чіпко, член постійної депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища ЛМР, упевнений: спочатку потрібно вимагати від виконавчих органів звіт про вже виконану роботу, а вже тоді давати їм нову.
- Минуло достатньо часу, щоб з'ясувати, працює ця ухвала чи ні. Тож ми будемо вимагати від керівника департаменту економічної політики ЛМР прозвітувати про виконану роботу. І вже за результатами вирішимо, що треба зробити далі, - розмірковує Андрій Чіпко.
Водночас, коли це буде зроблено, наразі сказати не зміг. Мовляв, питання скандальне і неоднозначне, тож потребує часу і виважених рішень.
За словами ж Ірини Кулинич, директора департаменту економічної політики ЛМР, загалом у Львові нараховується 1545 МАФів. З них 950 суб'єктів підприємницької діяльності мають дозволи на діяльність, майже 600 малих архітектурних форм у Львові їх ще не отримали, а 340 підприємців узагалі не звернулися до міської ради для того, щоб отримати відповідні дозволи. Щодо часової різниці тривалості дозволів, то вона відповідає перспективній схемі розміщення МАФів, згідно з якою, частина МАФів отримала дозволи терміном на 1 рік, частина на 3 роки, а частина на 5 років.