Конституційний Суд України заборонив Кабінету Міністрів відчужувати майно державних копалень

Маємо нагоду щиро порадіти: в окремих питаннях право над беззаконням окремих найвищих посадовців у нашій країні таки торжествує. Навіть у такій делікатній сфері, як процес державної приватизації.

Про те, що далеко не всі підтримують прагнення уряду якнайхутчіш розпродати те, що залишилося у власності держави, ми писали неодноразово. Зайве підтвердження тому - рішення Конституційного Суду щодо кабмінівських намірів продажу вуглевидобувних підприємств. Зокрема, суд визнав неконституційною постанову уряду від 2 квітня 2009 року про продаж активів 99ти шахт у 2009 році.

Зауважимо, питання законності продажу майна копалень перед КС особисто порушив Президент Ющенко, який традиційно намагається обмежити приватизаційні апетити уряду.

Проте й чинний прем'єр не пасе задніх. Пригадаймо, як успішно перепродала вона у 2005 році "Криворіжсталь" за 24 млрд грн. Щоправда, досі достеменно не відомо, на що власне витрачено такі величезні кошти. Адже реального поліпшення життя громада країни не відчула. Не пригадуємо й широкого запровадження глобальних інноваційних проектів у промисловості чи оздоровлення економіки країни.

Та в даному випадку Конституційний Суд, розглянувши "шахтне" питання, став на бік Президента, точніше - закону. Хоча перед тим Віктор Ющенко заблокував згадану постанову уряду, оскільки, на його думку, приватизаційні питання має вирішувати Верховна Рада.

Зауважимо, уряд планував реалізувати активи вугільних підприємств на трьох аукціонах, де мали виставити на продаж відповідно 50, 39 та останні 10 копалень. Проте продавати шахти хотіли не так званими цілісними майновими комплексами (із допоміжними підприємствами, об'єктами соціальної сфери тощо), а реалізовувати лише основні фонди.

Із цього приводу голова парламентського комітету з регуляторної політики Наталія Королевська каже, що, за планами уряду, шахти продаватимуть без приписаних до них ПТУ, дитячих садочків, санаторіїв тощо. Мовляв, ці об'єкти роблять шахти менш привабливими для інвесторів. Ба більше, за її словами, від продажу копалень уряд мав би отримати понад
2 млрд грн і скерувати їх на структурні реформи у вугільній галузі.

Однак КС визнав незаконним продаж шахт "частинами" . Суддядоповідач Павло Ткачук заявив: закон про приватизацію та Гірничий кодекс передбачають, що державні вугільновидобувні підприємства підлягають приватизації, а не простому відчуженню основних фондів чи окремих об'єктів.

Додамо: приватизація державних підприємств є прерогативою Фонду держмайна. Кабмін лише може пропонувати програму приватизації, яку відтак розглядає і затверджує ВР.

Проти продажу шахт КС виступив і з іншої причини. Урядовий план приватизації фактично позбавляв шахтарів пільг на першочергове придбання ними акцій своїх підприємств, не передбачав механізмів захисту від звільнень з ініціативи нових власників.

Своєю чергою, Наталія Королевська переконує: всі соціальні гарантії працівникам копалень були виписані у відповідних соціальних договорах, які мали б підписати всі потенційні інвестори. Проте у профспілках гірників про це чомусь ніхто не чув.