Більше як наполовину впали обсяги зовнішньої торгівлі України за перше півріччя поточного року. При цьому структура експорту не змінилася

Економічна криза різко змінила масштаби вітчизняної зовнішньої торгівлі. Падіння закордонного попиту із паралельним обвалом цін на сировинні товари спричинили суттєве звуження обсягів експорту більшості підприємств провідних галузей економіки.

Зауважимо, до цього додався спад попиту на продукцію вітчизняних підприємств на внутрішньому ринку. Фактичне припинення банківського кредитування, зокрема населення, отже, загальне зменшення рівня споживання, обвальна девальвація гривні лише посилили негативні тенденції в економіці. За загального зменшення і експорту, й імпорту в грошовому виразі, продукції та товарів у країну все одно завозять більше, ніж експортують.

Цілком логічно постає питання -

За підсумками січнячервня, експорт товарів у вартісному виразі назагал упав на 53,2%. Експорт чорних металів, на який у докризові часи припадало 38% усього експорту країни, скоротився на 63%, виробів з цих металів - на 42%. Вивіз продукції вітчизняних хімічних підприємств упав на 56%.

При цьому експорт постраждав через загальне падіння світових цін. Українська господарка на цьому тлі виявилася неконкурентоспроможною. Прикладом, якщо експорт чавуну у фізичному вимірі скоротився лише на 13%, то у грошову виразі - на 52%.

Хоча трохи пособив нашим металургам Китай. Потужна програма стимулювання внутрішнього ринку цієї країни дозволила їм дещо збільшити постачання продукції. За перше півріччя 2009го поставки нашого чавуну становили 344 тис. тонн (на понад 100 млн дол.). На 257 млн дол. було експортовано до КНР сталевих напівфабрикатів.

Суттєво, насамперед через схожі проблеми у партнерів із СНД, зменшився експорт машинобудівної галузі. Наприклад, постачання залізничного транспорту впало на 73%, автівок - на 67,5%.

Більш­менш пристойно виглядає у такій ситуації лише вивіз зернових, навіть при знижених, порівняно зі світовими, цінах. Але й тут не все так добре, як може видатися на перший погляд.

У вартісному виразі зро­стання експорту зерна у пер­шому півріччі 2009го стано­вило 61%. Це зумовлено тим, що минулого року Ук­раїна зібрала рекордний урожай - 53,3 млн т, і змогла збільшити експорт, який приніс зернотрейдерам (зауважимо, не самим аграріям) лише у першому півріччі 805 млн дол. Це у 5 разів більше, ніж за відповідний період минулого року. Проте через падіння цін на зерно у світі, у фізичному вимірі постачання пшениці (здебільшого, фуражної, яку переважно й вирощуємо) зросли у... 7,5 раза.

У зовнішніх торговельно­економічних розкладах є один, та дуже суттєвий чинник - імпорт в Україну російського газу. Останні новинки у цій царині, обумовлені підписаним у січні цього року 10річним контрактом, позначилися і на статистиці газового імпорту.

Мова насамперед йде про перекупівлю у "Газпро­му" 10,4 млрд кубометрів газу, що раніше належав фірташів­ській компанії "РосУкрЕнерго". Відомо, що цей газ розмитнили у лютомутравні за розрахунковою ціною у 154 дол. за тисячу кубів. Хоча українська сторона заплатила за нього не "живими" грошима, а послугами транзиту у поточному році.

Присутність "халявних" обсягів газу і за такою ціною надала можливість уряду наразі втримувати задекларовану річну ціну 2009го не більше 230 дол. за тисячу кубів. За підсумками першого півріччя середня ціна була навіть меншою - 216 дол. Ба більше, із урахуванням світових тенденцій ціни на нафту, вона навряд чи перевищить цю планку до кінця року.

Та нинішня ціна дещо різниться від минулорічних 179,5 дол. Отож, за загального зменшення обсягів імпорту російського газу на 32%, (як це було у першому півріччі), "Нафтогаз" , за підтримку уряду, Ощадбанку та НБУ фактично сплачує за нього "Газпрому" лише на 18% менше.

Проміжний висновок розмови про підсумки зовнішньої торгівлі - в цілому, експерти зазначають, показники залишаються збалансованими. Металургія трохи компенсуватиме зменшення постачання зернових із врожаю минулого року. За деякими оцінками, у четвертому кварталі 2009го темпи зростання вивозу металопродукції на зовнішні ринки у фізичному вимірі (якою буде її ціна у грошовому виразі наразі сказати важко) становитимуть не менше 40%. Імпорт передусім - споживчих товарів - через девальвацію гривні надалі буде обмеженим. Загальний дефіцит зовнішньої торгівлі, за підсумками року (з наданням послуг), очікують до 2 млрд дол. Хоча минулого року перевага імпорту над експортом була 14,5 млрд дол.

Проте експертів більше непокоїть інше: не відбулося значних змін у структурі зовнішньої торгівлі. Україна здебільшого торгує сировинними товарами, а не готовим продуктом. Схоже, так буде й надалі. Створюється враження, що зміни в економічному потенціалі країни знову не на часі.