Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” вкотре опинилася на межі технічного дефолту. Цього разу – через іноземних інвесторів
Останні події навколо НАК "Нафтогаз України", що дали про себе знати ще минулого тижня, знову набувають ознак скандальності, якою цього разу його ініціатори намагаються прикрити ледь не відвертий і вимушений фінансовий шантаж для захисту своїх інтересів. Зауважмо, не тільки самої компанії, оскільки їх дії стосуються безпосередньо вже й інтересів держави.
Формальним приводом для чергових звинувачень "Нафтогазу" стали випущені в обіг єврооблігації компанії. Точніше, не самі облігації, а потреба їх вчасного погашення.
Борги слід повертати
Минулого тижня у вітчизняних і не тільки ЗМІ з'явилося повідомлення, що група власників єврооблігацій компанії на суму близько 100 млн дол. виступає проти можливої реструктуризації цього боргу. Серйозність намірів засвідчило й те, що позицію згаданої групи озвучив партнер консалтингової фірми "AequiLibria" (Люксембург) Карл Філіп Томас. Щоправда, представляв він інтереси іншої компанії - "Corlblow" (Беліз), яка й виступила з такою ініціативою після заяви уряду України про плани реструктуризації боргу НАК за євробондами.
- Власники єврооблігацій на суму близько 100 млн дол. підтримали ініціативу недопущення реструктуризації євробондів, - повідомив юрист. Ба більше, ініціативна група має намір шукати підтримки власників 25% облігацій, аби забезпечити собі право застосувати вето на рішення про реструктуризацію боргу.
За його ж словами, у "Нафтогазу" залишається два варіанти можливого розвитку подій: або виплатити 500 млн дол. плюс нараховані відсотки на суму 20,312 млн дол. до 30 вересня цього року, або ж проголосити технічний дефолт, себто неможливість наразі виконати свої фінансові зобов'язання. До того ж НАК мусить готуватися до судових спорів. Тим паче, що власники єврооблігацій вже мають успішний досвід їх проведення у Лондонському суді (до слова, перший скандал із євробондами виник ще у листопаді минулого року, коли їх власники закидали звинувачення на адресу компанії, зокрема , і в тому, що НАК не надає звітності за підсумками свої діяльності за 2007 рік. Пошуки порозуміння тоді завершилися позовом до суду ).
Та пізніше позиція "облігантів" пом'якшала, і вони через того ж Карла Томаса повідомили, що готові піти на пропозицію уряду про реструктуризацію боргів НАК за євробондами. Але за умов надання державних гарантій, себто визнання боргів "Нафтогазу" боргом країни.
- У принципі, ми проти будьякої реструктуризації, але якщо будуть запропоновані "залізні" суверенні гарантії, ми можемо почати розглядати таку пропозицію, - зазначив він.
Під "залізними" гарантіями в даному випадку розуміється щонайменше три пункти, після узгодження яких можна було б отримати згоду "протестувальників": надання урядом чітких гарантій погашення заборгованості НАК "Нафтогаз" за євробондами, виплата за ними протягом трьох років, а ще - збільшення відсоткової ставки за облігаціями (євробонди на суму 500 млн дол. НАК випустив із розрахунку дохідності у 8,125 % ).
Але навіть за узгодження цих положень ймовірність згоди інвесторів на реструктуризацію боргів дуже мала. Карл Томас пояснив чому.
Чиї принципи більш принципові: таємничий радник
За словами уповноваженого правника, інвестори не хочуть реструктуризації боргів за єврооблігаціями у принципі, бо не мають НАК за серйозного боржника. Бракує ясності і в питаннях гарантування державою виплат боргу компанії. Крім того, не всім інвесторам до вподоби ситуація в Україні, а через майбутні президентські вибори вона лише ускладнюватиметься. Інвестори ж хочуть своїх грошей вже зараз (для власного заспокоєння, що цілком можна зрозуміти)...
Ще одна з причин негативного ставлення групи інвесторів до реструктуризації боргу - нез'ясована ситуація із так званим фінансовим радником "Нафтогазу" - маловідомою компанією "Squire Capital Limited" . Карл Томас наголошує, що з представниками SCL інвестори не спілкувалися і досі не можуть навіть з'ясувати місце її перебування.
Проте у ЗМІ ще до нинішніх резонансних подій з'явилася інформація, що новий фінансовий радник НАК насправді зареєстрований 22 липня на Кіпрі. Компанія не має ні офісу, ні штатних працівників. Представляє її інтереси в Україні Роберт Грант, зі скандалом звільнений з "Royal Bank of Scotland".
Найцікавіше у повідомленнях преси у тому, що за кіпрською компанією стоїть інша - українська інвесткомпанія "Arta Investmens". Співзасновником "Арти" є директор департаменту Мінфіну з участі держави у капіталізації банків Теймур Багіров. Він же є і негласним партнером "Squire Capital". Чому негласним? Відповідь проста.
Згідно із контрактом, НАК "Нафтогаз" має гарантовано заплатити ніби кіпрській компаніїраднику за послуги близько 1 млн дол. А ще - 1,75 % від суми майбутньої реструктуризації облігацій, яких, як зауважено, випущено на 500 млн дол. Разом "радник" претендуватиме на понад 20 млн дол.
Ще цікавіше - далі. Відповідальним за вибір "фінансового радника" із боку "Нафтогазу" є Андрій Коболєв - радник голови правління НАК Олега Дубини. А куратором проекту є Олександр Гінзбург - радник прем'єра Юлії Тимошенко, про що свого часу повідомило інтернетвидання "Українська правда". І взагалі, якщо подивитися на перебіг подій, складається враження, що "фінансового радника" визначили заздалегідь, а вже після цього під нього створили псевдокомпанію. Власне через те стає зрозумілим, чому їй не потрібні ні штатні працівники, ні офіс з конкретною адресою.
Реструктуризації
не буде?
Зауважимо, і пан Томас на цьому наголошує, що всі кредитори, з якими велися перемовини, виступають проти реструктуризації євробондів, оскільки репутація НАК "Нафтогаз України" як боржника, що може розрахуватися за своїми зобов'язаннями, зазнала непоправної шкоди.
Фінансові аналітики деяких вітчизняних інвесткомпаній вважають, що ініціатива групи кредиторів (серед них домінують російські інвестори) блокувати реструктуризацію боргу НАК може стати цілком успішною. Досить сказати, що для застосування "вето" на навіть урядове рішення про реструктуризацію їм достатньо заручитися підтримкою власників лише 5% єврооблігацій "Нафтогазу", оскільки вони вже володіють 20%. І тоді технічний дефолт НАК стане неминучим. Якщо, звісно, не втрутиться держава, перебравши на себе виплати боргів компанії.
Кошти для погашення єврооблігацій "Нафтогазу" в уряду начебто є. 1,9 млрд дол. третього траншу валютного кредиту МВФ призначені власне для погашення зовнішньої заборгованості. Зокрема, і за єврооблігаціями "Нафтогазу". Проте Кабмін досі не подав пропозицій реструктуризації єврооблігацій НАК. Тож інвестори мають час для об'єднання антиреструктуризаційних зусиль.
При цьому ініціатори можливого дефолту мають час і для того, щоб скупити вільні облігації НАК для збільшення своєї частки. Адже ймовірно, що на тлі подій і ризиків частина власників вирішить позбутися своїх облігацій, продавши їх.
Ситуація складається неприємна, аж ніяк не на користь і "Нафтогазу", і держави. Компанія все ж національна.
Поза тим, НАК лише повідомляє, що оприлюднить плани реструктуризації боргів протягом найближчих тижнів. А термін сплати за єврооблігаціями, як ми вже казали, спливає 30 вересня...