1 мільйон 548 тисяч гривень становить офіційна зарплата голови НБУ Володимира Стельмаха за минулий рік. Різниця між заробітками його високопосадових колег - на рівні статистичної похибки

Схоже, для Нацбанку почалася нефартова смуга. Безпосереднього стосунку до економічної кризи, яка вирує в Україні, зиґзаґи банкірського життя на вулиці Інститутській, на перший погляд, й не мають. Але фактично ця установа стала зоною посиленої уваги суспільства.

Про безплідність зусиль у подоланні кризи та нестабільність ситуації на валютному ринку говорять всі, кому не ліньки. Ця тема майже не сходить із уст вітчизняних політиків та особисто прем'єра. Причому критичні стріли періодично летять не тільки на адресу голови НБУ Володимира Стельмаха, а й сягають Віктора Ющенка, який, за повноваженнями, відповідальний за "приручених" посадовців. Наразі ми не маємо наміру детально аналізувати заходи НБУ для мінімізації наслідків кризи. Зрештою, економічна ситуація в країні сама засвідчує ефективність його дій. Хоча, звісно, у безладі, що коїться, є провина не лише головного фінансового регулятора. Правда, у Кабміні з цього приводу побутує інша точка зору.

Протягом вересня скандальні події довкола керівництва НБУ та його політики у фінансовий сфері набули нового звучання. Додалося прямих звинувачень, які озвучив екс­заступник Володимира Стельмаха Олександр Савченко, дещо розповівши про політику рефінансування та про "ігри" на курсовій різниці, а також фактичні фінансові зловживання, які начебто притаманні керівництву НБУ.

Можемо пригадати і запрошення першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова на офіційну бесіду до керівника МВС Юрія Луценка. Юрій Віталійович взагалі спочатку хотів зустрітися із одним із керівників Нацбанку, якого вважають "касиром" сумнозвісного рефінансування, безпосередньо перед телекамерами провідних вітчизняних телевізійних каналів.

Юлія Тимошенко вбачає у політиці Нацбанку та його голови ледь не головний корінь бід, спричинених нинішніми негараздами. Своє несприйняття голови Нацбанку прем'єр не приховувала й раніше. Досить пригадати проголосовану у парламенті відставку Володимира Стельмаха (тоді за неї висловилося понад 400 депутатів), яку ініціювала безпосередньо ЮВТ.

Утім, позиція прем'єра якраз пояснюється просто - небажанням Володимира Стельмаха сліпо йти у фінансовому фарватері прем'єра й уряду. Причому, доки голова НБУ відкрито не виступав проти прагнень Тимошенко на кшталт збільшення статутного капіталу НАК "Нафтогаз" на 18 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, чи проплат за російський газ, напруження у стосунках було майже не помітним.

Та Юлії Володимирівні катастрофічно бракує грошей для здійснення своїх грандіозних планів. Не може покрити їх нестачу ні Міжнародний валютний фонд з кредитами, ні зібрані наперед майже 12 млрд грн податків, ні зволікання з відшкодуванням ПДВ, яке, за деякими оцінками, сягає вже ледь не 20 млрд грн. У безодні державного "менеджменту" не відомо де розчинилися навіть 3 млрд дол., отриманих урядом від Японії після продажу квот на атмосферні викиди (до слова, не надто зрозуміло, як уряд збирається сприяти відновленню металургійного виробництва, продаючи квоти на викиди).

У такий ситуації взяти додаткові кошти можна, звісно, лише у Нацбанку. До прикладу, за рахунок авансового прибутку спробувати профінансувати підготовку до Євро­2012 на 9,8 млрд грн. А небажання перераховувати цю суму до державного бюджету лише вивело стосунки Володимира Стельмаха з Юлією Тимошенко на новий рівень конфронтації. Тим паче, на бік позиції голови НБУ фактично встав і МВФ.

Є ще шлях чергової емісії. Економісти, і не тільки вітчизняні, зауважують, що прихована емісія у вигляді випуску облігацій внутрішньої державної позики, які уряд потім змушує викуповувати Нацбанк, в нас таки є. Попри всі намагання уряду переконати в протилежному.

Благодатною темою для звинувачень НБУ і його керівництва виявилася і валютна політика. Причому дісталося й Президенту, бо голову Нацбанку вважають саме "його" людиною.

Отож, ситуація з НБУ, точніше, з його керівництвом, чимось нагадує відомий бойовик "В облозі" зі Стівеном Сігалом у головній ролі. У своєрідній облозі, наразі інформаційній, головний фінансовий регулятор змушений періодично виправдовуватися, пояснювати свої дії у популярних телевізійних ток­шоу і не тільки.

Черговим етапом виведення на "чисту воду" керівництва НБУ стало оприлюднення його. Тему зарплат, якщо пригадати події в телепросторі, першим зачепив нардепрегіонал Нестор Шуфрич. Відтак теж на блакитному екрані її підтримав заступник голови ВР Микола Томенко. Суми зарплат, що їх отримує верхівка НБУ, справді вражають, бо мова йде про сотні й сотні тисяч гривень.

Остаточну крапку в цьому питанні поставило інтернет­видання "Українська правда", провівши власне дослідження. На підставі даних із податкових звітів про доходи УП оприлюднила конкретні суми виплат, отриманих головою НБУ Володимиром Стельмахом та його першим заступником Анатолієм Шаповаловим.

Отож, минулий рік для пана Стельмаха був справді успішним. Лише офіційної зарплати йому нарахували
1 млн 513 тис. грн. Це майже утричі більше, ніж зарплата... Президента, той заробив "лише" 492 тис. грн. Крім того, 2008 року рідна установа допомагала Стельмаху і в інший спосіб: грошовою матеріальною допомогою на 28 тис. грн. Загалом же голові НБУ за минулий рік нараховано 1 млн 548 тис. грн. Щоправда, з цього він сплатив прибутковий податок 231 тис. грн. Решта пішло на життя...

Допомагав Нацбанк своєму очільникові і в 2009му. За перший квартал йому нарахували 12 тис. 800 грн допомоги. За три перші місяці, коли пан Стельмах, судячи із офіційних повідомлень, переважно хворів, йому нарахували майже 447 тис. грн лише зарплати. На 30 тисяч менше, ніж він отримав за попередній повноцінний квартальний робочий період.

Не менш цікавою є інформація й про офіційні статки другої особи в НБУ - першого заступника голови Анатолія Шаповалова. За минулий рік його доходи теж перетнули мільйонну позначку. Лише зарплати він отримав
1 млн 159 тис. грн. Ще 25 тис. грн становила матеріальна допомога. З усього цього він сплатив понад 176 тис. грн прибуткового податку.

282 тис. 400 грн зарплати отримав Анатолій Шаповалов у першому кварталі 2009го. Ще 12 тисяч - матеріальна допомога за січеньберезень.

Зважимо, що видання надіслало Володимиру Стельмаху та Анатолію Шаповалову запити із проханням прокоментувати свої доходи. Речник Нацбанку Сергій Круглик повідомив, що голова НБУ наразі у відпустці. Проте із заступником журналісти поспілкувалися телефоном. У короткій розмові Анатолій Шаповалов зазначив, що не знає, скільки грошей він отримує, оскільки їх кладуть на картковий рахунок. Хоча його посадовий оклад становить 13 тис. грн.

Ба більше, Анатолій Шаповалов навіть відповів головному редакторові УП. У своєму листі він, зокрема, зазначає, що, згідно із чинним законодавством, інформація про приватну особу не може бути оприлюднена без її згоди. А він не є публічною особою і згоди на це не давав.

Щодо "публічності" Анатолія Шаповала. Згідно із указом Леоніда Кучми, 2002 року йому присвоєно статус "державного службовця 1 рангу". Та й буває він на людях, дає інтерв'ю пресі, на телебаченні як один з керівників Нацбанку, а не як приватна особа. Тож держслужбовець зобов'язаний надавати інформацію про власні статки.

Ще один аспект. Призначення зарплат керівництву НБУ - аж ніяк не приватна справа (до слова, топ­менеджери державних Ощадбанку та Укрексімбанку мають доходи навіть вищі за зарплатню голови НБУ).

А в цілому, пише перший заступник голови НБУ, кризу відчули і в Нацбанку. Враховуючи ситуацію в країні, за поданням правління НБУ, рада Нацбанку зменшила статтю "витрат на оплату праці працівників НБУ" на 8%.

Однак це не завадило голові Нацбанку придбати у серпні цього року новий "Мерседес - GL 450" за ціною 1 млн 90 тис. грн, - пише "Українська правда".