Утримання Секретаріату Президента і самого глави держави наступного року для платників податків коштуватиме майже удвічі більше, ніж утримання Верховної Ради

Схоже, прем'єр­міністр Юлія Тимошенко остаточно вирішила, що політична діяльність у стінах Верховної Ради - це вже не її масштаб. Принаймні на найближчі п'ять років. У гіршому випадку, вона і надалі залишатиметься прем'єром. У кращому і бажаному - стане всенародним Президентом. Причому, видається, глава уряду настільки переконана у своїй перемозі, що заздалегідь подбала про створення комфортних умов для свого майбутнього президентства, зокрема його фінансового забезпечення.

Звісно, сподіватися, що наступного року економічна криза залишить Україну у спокої, не доводиться. Тому режим заощадження коштів, а відтак і зменшення видатків на утримання державних органів влади й надалі мав би бути одним із пріоритетів діяльності Кабміну.

Певно, саме з таких міркувань, обумовлених до того ж безпосередніми вказівками чинного прем'єра, виходили розробники проекту головного кошторису країни на наступний рік. Адже фінансування Верховної Ради та уряду планують урізати майже на третину. Відповідно, видатки парламенту передбачені на рівні 573 млн грн, а для утримання Секретаріату уряду цілком достатньо визнано 307 млн грн.

Враховуючи ефективність діяльності останніх, таку економію можна лише вітати. Скільки ж можна викидати гроші на вітер? Точніше - на наповнення бездонних кишень посадовців за народний кошт!

Але не забуваймо при цьому, що пані Тимошенко конче хоче стати Президентом. Тож, готуючи бюджет, який прем'єр, не без певної помпи, урочисто і майже прилюдно (зважаючи на склад запрошених) урочисто підписала позаминулого вівторка в Українському домі, видатки на утримання глави держави та його служб вирішено скоротити лише на одну п'яту. Хоча і після зменшення на тлі суцільної нестачі коштів у державі вони однаково вражають - 974 млн грн, без урахування багатотисячних "дрібниць". Адже Президент у нас справді має бути сильним і незалежним. Принаймні у фінансах.

До того ж пояснення таким видаткам вже знайшли. За словами члена комітету ВР з питань бюджету п. Бондаренка, у них враховано запит Держуправління справами, який передбачає оновлення парку так званої VIPавіації. Зокрема, придбання нового літака для обслуговування перших осіб держави. Хоча депутат при цьому не виключає, що під час обговорення та аналізу витрат бюджету цей пункт можуть скасувати.

Своєю чергою, такі видатки на утримання державних органів влади виконувач обов'язків міністра фінансів Ігор Уманський пояснює тим, що до проекту держбюджету, розробленому у Кабміні, закладені більші витрати на комунальні платежі, енергоносії та загальне збільшення тарифів (певно, не знає, що Юлія Володимирівна наразі наполегливо переконує народ у тому, що цього не буде. А можливо, зростання тарифів стосуватиметься лише державних офісів).

Проте справжньою родзинкою проекту держбюджету на наступний рік є заплановане збільшення видатків на... державні нагороди. Отже, аби наступний Президент мав чим урочисто нагороджувати тих, хто відзначився перед державою особливими заслугами, на виготовлення орденів та медалей 2010 року передбачено витратити 11,5 млн грн - майже у 6 (!) разів більше, ніж цьогорічні 2 млн грн.

Окрім цього, на організацію та здійснення офіційних заходів за участі Президента заплановано ще 10 млн грн (цьогоріч - 8,2 млн). А нам кажуть, що в країні криза.

Криза у нас справді є. Певно, через неї у фінансуванні санаторно­курортних комплексів між Верховною Радою та Державним управлінням справами виникли певні непорозуміння. Хоча кожна із структур планує витратити на них наступного року майже по 70 млн грн, підходи до можливих джерел фінансування при цьому різні. Парламентські оздоровниці утримуватимуть за рахунок власних коштів (із бюджету передбачено не більше як 3,6 млн грн). А от оздоровчі комплекси ДУСі заплановано, як і завше, утримувати коштом платників податків. Відпочинок державних мужів для піклування про народ обійдеться їм у 66,6 млн грн бюджетних коштів.

Певно ж - і вони працюють...