Підприємці шукають різні шляхи для економії та ще більше йдуть у тінь

В Україні збанкрутіли 40% малих підприємців. Здебільшого ті, які працювали у сфері торгівлі і надання послуг. Таку цифру оприлюднив цього тижня голова Партії малого і середнього бізнесу Ярослав Місяць. На його думку, це сталося через те, що великий податковий і тарифний тиск спричиняє "розвиток тіньового бізнесу, який створює нерівні умови конкуренції для підприємців". За його словами, зараз навіть ті підприємці, які працюють легально, намагаються мінімізувати податкові зобов'язання і приховати доходи. Також Ярослав Місяць оприлюднив дані, які свідчать, що середній рівень ухилення від податків на сьогодні становить близько 40%, за неофіційними даними - 57%. Якщо цифри тіньової економіки ще більш­менш збігаються з тими, які у липні оприлюднило Міністерство економіки - 33% (паралельно міжнародні інституції говорили про 51%), то інформацію про кількість збанкрутілих підприємців представники влади називають безпідставною.

"Я категорично не згідна з цифрою, що 40% малих підприємців збанкрутіли. Це голослівні заяви, - зазначила "Пошті" Оксана Продан, голова Ради підприємців при Кабінетові Міністрів України. - На жаль, підприємцям сьогодні дуже важко. І не втішає те, що у першому кварталі цього року було ще важче. Адже й надалі і в малого, і у великого бізнесу все ще є проблеми з поверненням кредитів, з отриманням кредитів під відсотки, які можливо повернути зі збутом своїх товарів та послуг". Разом з тим, в Україні є люди, які хочуть зареєструвати свій бізнес. "Скажімо, у Деснянському районі м. Києва сьогодні є черга до державного реєстратора для реєстрації підприємницької діяльності. За статистикою Держкомпідприємництва, яку веде Єдиний державний реєстр, нині реєструють більше підприємств і підприємців, ніж скасовують реєстрацій", - зазначає пані Продан.

Стосовно ж бізнесу в тіні, то, звісно, економічна криза змушує підприємців усіх країн шукати нові шляхи для економії, і з боку уряду сьогодні працюють не лише органи контролю для недопущення тінізації, але й ухвалюють рішення для скорочення витрат бізнесу. "У низці галузей за останній рік для зменшення витрат бізнесу зроблено більше, ніж за попередні роки разом взяті. Так, у сільському господарстві тільки за поданням Ради підприємців при КМУ урядом скасовано накази Міністерства транспорту і МОЗу щодо санітарної обробки вагонів, а на найближче засідання МінАПК внесено на розгляд уряду також ініційований нами проект із зменшення витрат сільгоспвиробників на карантинні сертифікати. Ці кошти селяни сплачували роками, і тільки зараз вони залишатимуться у виробників. І це тільки ті маленькі рішення, які ми ініціювали, а є ще питання закупівлі зерна в сезон за нормальними, а не демпінговими цінами, й повернення ПДВ експортерам зерна та багато інших питань уперше вирішених для села", - каже Оксана Продан.

За словами заступника губернатора Львівщини з питань соціальної політики, охорони здоров'я та підприєм­ництва Ярослава Кашуби, криза боляче вдарила по підприємцях, насамперед це стосується банківських кредитів. "З іншого боку, за ініціативи Держкомпідприємництва України, цьогоріч уряд прийняв майже 60 розпорядчих документів задля спрощення підприємницької діяльності", - зазначив "Пошті" пан Кашуба. Скажімо, це стосується зменшення переліку необхідних документів, зменшення перевірок та визначення, кого можна перевіряти. Щоправда, є міністерства, які так чи інакше ускладнюють роботу підприємців. Податківці з усіх сил, стараючись наповнити бюджет, просять сплачувати податки наперед. Звісно, це утруднює життя бізнесманам. Також непрозорою та ускладненою є і процедура повернення ПДВ. "Львівську ОДА хвилює це питання. Адже на Львівщині є чимало фірм з іноземним капіталом, які експортують свою продукцію за кордон. Відтак, проблема з поверненням ПДВ інвесторам, які хочуть й надалі вкладати свої кошти, не дає можливості бути впевненим у майбутньому", - каже посадовець. Поза тим, за словами пана Кашуби, позитивом є те, що у містах та райцентрах єдині дозвільні офіси запрацювали в покращеному форматі, наприклад, надають більшу кількість послуг.