Подальшому збільшенню іноземних інвестицій в Україну найбільше заважають три головні проблеми - повернення податку на додану вартість, валютні ризики та недостатній захист авторських прав

Ба більше, вирішення цих питань дозволило б не просто збільшити іноземні інвестування в Україну, а зробити це уже найближчим часом. Такого висновку дійшла Європейська бізнесасоціація (ЕВА), котра об'єднує понад 700 найбільших іноземних та вітчизняних компаній, що працюють на нашому внутрішньому ринку. Єдине, що для цього потрібно, - уряд має радикально переглянути свої підходи щодо протидії нинішній фінансово­економічній кризі, вважають експерти асоціації.

Зауважимо, що асоціа­ція проводить щорічні дослідження із вивчення інвестиційного клімату в Україні ще із 2001 року. Отже, має відповідний, принаймні хоча би просто порівняльний, досвід. Черговий звіт бізнесасоціації під назвою "Через перешкоди до успішного бізнесу" (назва, гадаємо, говорить вже сама за себе), був оприлюднений наприкінці липня.

Отже, як зазначено у звіті, найбільшою перешкодою для іноземного інвестування в Україну є проблеми із відшкодуванням податку на додану вартість. Проблема й справді є настільки серйозною (особливо беручи до уваги суми неповернутого ПДВ), що варто на ній зупинитися докладніше. Власне у розрізі стримування інвестування в нашу економіку іноземного капіталу.

Загалом про ситуацію, що склалася в країні із поверненням підприємствам та підприємцям вже сплаченого ними податку на додану вартість, ми писали буквально перед оприлюдненням згаданого асоціаційного звіту ("Пошта" від 21 липня). Називали й невідшкодовану урядом, точніше податковою адміністрацією, котра власне за його вказівками і діє, суму ПДВ - загалом майже 15 млрд грн. Це при тому, що означений податок сплачується державі, згідно з нашим законодавством, наперед, відразу після здійснення відповідних експортно­імпортних чи інших операцій, а не за кінцевим розрахунком.

Натомість, сплачений у такий спосіб податок держава потім відшкодовує. Точніше - мала би відшкодовувати. Проте за нинішньої урядової практики повернення фактично авансованих у держбюджет грошей часто чекають не те що місяцями - роками.

Зважимо й на те, що найбільші суми неповернення коштів припадають на ті бізнесструктури, що займаються експортно­імпортними постачанням продукції чи її збутом. Відтак такі вітчизняні компанії чи підприємства діють спільно із своїми зарубіжними партнерами (насамперед у сфері розрахунків). Або ж узагалі є суб'єктами господарювання на спільних засадах. Відтак, і в ситуації, коли повернення вже сплачених коштів від уряду доводиться чекати хтознаскільки часу, важко уявити, що такий стан речей може сприяти розширенню іноземного інвестування у вітчизняну економіку. Ба більше - призводить до прямо протилежного.

Недаремно в асоціації вважають, що для поліпшення інвестиційного клімату уряд має законодавчо визначити, що термін проведення перевірок для підтвердження задекларованих сум повернення ПДВ не повинен бути більшим як 1520 днів від моменту його сплати. Окрім цього, - на такому ж законодавчому рівні закріпити відповідальність державних органів влади за несвоєчасну несплату ПДВ.

Проте складається враження, що уряд прислухатися до порад (не тільки конкретної бізнесасоціації, а й бізнесу загалом) особливо не має наміру. Інакше як можна пояснити його дії, коли, незважаючи на постійну критику щодо ситуації із ПДВ, він сплачені податки бізнесу повертати наразі не поспішає. Певно, "вгорі" комусь дуже важко розставатися із вже отриманими мільярдами. Як, урешті, позбутися й інших економічних ілюзій. Принаймні щодо інвестицій.

Окрім радикального поліпшення ситуації із відшкодуванням ПДВ, Європейська бізнесасоціація наполегливо радить також ухвалити спеціальний закон "Про комерційні назви". Він мав би не тільки захистити право власності на комерційні бренди, а також законодавчо закріпити термін так званого "роялті". Окрім цього, спростити переказ коштів за кордон, а при перевезенні товарів через кордон - при визначенні їх митної вартості - орієнтуватися лише на контрактну вартість товару.

За словами виконавчого директора ЕВА Анни Дерев'янко, асоціація також рекомендує захистити інвесторів за допомогою створення механізму хеджування валютних ризиків. Він наразі застосовується у всіх країнах Євросоюзу. Але Нацбанк виступає проти його запровадження.

Як вважають в асоціації, виконання лише означених рекомендацій (торік, до речі, уряд узяв до уваги 15% усіх рекомендованих ЕВА пропозицій. Хоча говорити про їх виконання поки що не доводиться), дасть змогу збільшити притік іноземних інвестувань в Україну. За даними асоціації, за перше півріччя 2009 року цей показник загалом упав до 2,062 млрд дол. проти 6,7 млрд за аналогічний період минулого. Назагал, за оцінками експертів, цьогорічні іноземні інвестування в економіку країни становлять 4,55 млрд дол. (минулого року вони були на рівні 10,063 млрд - "Пошта").

Поза тим, на думку експертів, сподіватися, що уряд вдасться до активних дій для поліпшення інвестиційного клімату в країні, не доводиться. Уже восени Кабмін зіткнеться з нестачею коштів навіть на оплату соціальних програм. Попри всі заяви прем'єра Юлії Тимошенко, що саме з цим у нас нині, як ніколи, справи навпаки - дуже добрі.

Отже, за таких умов слід очікувати не лібералізації економічних відносин у державі, а навпаки - жорсткого їхнього регулювання, скерованого на збільшення надходжень до держбюджету. Чого, зрештою, особливо і не приховує сама прем'єр. Адже для неї принцип керування економікою "твердою рукою" давно став наріжним каменем економічної політики. Як і концентрації усіх грошових потоків, що циркулюють в країні, лише серед обраних. А взагалі - бажано серед одного обраного. Принаймні саме таке враження виникає від усвідомлення того, що нині відбувається в нашій економіці.

Як зазначає аналітик інвестиційної компанії "Конкорд Капітал" Андрій Пархоменко, торік уряд дійсно намагався поліпшити інвестиційне середовище в країні. Тоді було створено навіть спеціальну Раду інвесторів (минулоріч ЮВТ, щоправда, утворила ще й Раду імпортерів, чого у практиці економічних відносин решти цивілізованих країн світу, принаймні європейських, досі не було). Однак за останні місяці у Кабміні намагаються усіляко уникати заяв із приводу невпинного покращення інвестиційного клімату в країні. Отож, серед пріоритетів уряду це питання явно не на першому плані.

Тим більше, для нього нині пріоритет в іншому - стосунки із Міжнародним валютним фондом, який залишився одним з небагатьох позичальників коштів для фінансово втомленої у боротьбі із кризою економіки країни. Хоча, видається, економіку країни більше втомила не стільки сама криза, скільки дії головнокомандувачів у цій боротьбі. А щодо кредитів від МВФ - позичати завше легше, ніж віддавати. Тим паче, якщо віддавати доведеться не тобі.