Майже 28 тисяч працівників найбільшого в Росії автобудівного заводу "АвтоВАЗ" може втратити роботу

Кажуть, те, що добре українцю - для північного сусіда... Світова фінансова криза безпосередньо торкнулася й найбільшого в Росії автобудівного підприємства, яким пишався ще СРСР, а згодом і Росія.

Те, що відбувається нині із тольятинським автогігантом, загалом характерне для останніх кризових тенденцій у світовому автомобілебудуванні, - перерозподіл ринків збуту, зменшення виробництва, поглинання одних торгових брендів іншими... У значно менших масштабах схожі процеси можна зауважити і в Україні. Бо головна відмінність нашого автомобілебудування - зовсім мізерні обсяги виробництва, а відтак - і кількість задіяних у ньому робітників.

Словом - на дорогах світу вирує криза... Наразі перевиробництва і перевищення пропозиції над реальним попитом.

"АвтоВАЗ", отже, готується до масових звільнень, щоб бодай якось зменшити видатки в умовах майже 60 відсоткового падіння виробництва. Варто зауважити, що підприємство нині входить до п'ятірки автоконцернів світу, які зазнали найбільших збитків. Минулоріч вони становили 24,6 млрд російських рублів. Фінансові зобов'язання підприємства перевищили активи на 34,9 млрд, з них майже половина - 42,2 млрд - припадає на борги постачальникам. Ще понад 47 млрд - кредити банків та інші позики.

Лише за перше півріччя 2009 року збитки сягнули 10 млрд, а продаж автівок марки „Lada" впали на 44%. У цілому із початку року продано 136 564 авто на загальну суму у 32,3 млрд рублів, що вдвічі менше, ніж за такий же період минулого року. На складах - тримісячний запас продукції (понад 80 тис. авто). Це відбувається на тлі загального здешевлення на російському ринку автівок іноземного виробництва із одночасним подорожчанням машин власного.

Зважмо й на те, що ситуація навколо "АвтоВАЗу" дещо нагадує події в Україні довкола компаній, які потрапили у передбанкрутну ситуацію, й циркулюванням чуток, відсутності чіткої позиції і держави, і керівників конкретних підприємств. Так і у випадку із „АвтоВАЗом" - рішення про скорочення персоналу принципово ніби й прийняли, та формально ще не оформили. Керівництво заводу переконане, що програма виходу підприємства із кризового стану потребує вжиття неординарних заходів - переходу підприємства на скорочений робочий тиждень (до 20 годин) та переполовинення зар­плат тощо.

Але... Той же заводський менеджмен укупі з обласною владою і представниками найбільших компаній­акціонерів почали... спростовувати свою ж інформацію про майбутні скорочення. Адже йдеться про майже 28 тисяч працівників, що обов'язково спричинить соціальну напругу. Тим паче, Тольятті - далеко не з найбільших міст Росії за населенням і промисловою інфраструктурою, воно, по суті, і є „заводом".

Ще у травні прем'єр Росії Владімір Путін казав про підтримку "АвтоВАЗу": уряд дасть 25 млрд рублів через майновий внесок одного з акціонерів - компанію "Ростехнології", державні банки допоможуть залучити ще 80 млрд кредитів. "Ростехнології", до речі, свою частку переказали, але на підприємство із 25 млрд надійшло лише 16. А цього при такій ситуації явно замало.

У пресслужбі російського уряду запевняють, що завод став об'єктом антикризової допомоги держави за безпосередньої участі "самого" Путіна. Інформацію про можливі звільнення теж спростовують. Чим не наш, вітчизняний, підхід до справи? Людям кажуть зовсім не те, що є насправді, оперуючи при цьому неправдивими цифрами.

Російські аналітики кажуть, що надлишок персоналу на підприємстві був ще до кризи. Отже, за західними стандартами, оптимальним було б скорочення штату, насамперед - керівного - на 50% (на "АвтоВАЗі" лише тепер мають намір удвічі зменшити кількість лише... віцепрезидентів концерну). А соціальні проблеми, неминучі після такого радикального кроку, варто було б вирішувати за участі держави. А не просто викидати гроші заради збереження робочих місць. Інакше концерн кризи не подолає.

Вже порахували: звільнення майже чверті "кадрів" обійдеться підприємству щонайменше у 2 млрд рублів. Тим, кого звільнять, два місяці виплачуватимуть повні зарплати плюс так звані "вихідні" у розмірі подвійного середньомісячного доходу. Крім того, згідно із російським законодавством, якщо звільнені стануть на облік на біржі праці і не знайдуть роботи два місяці, то отримають ще дві зарплати з кишені работодавця. Разом із державною допомогою, звісно.

А от щодо симпатиків "вазівських" автівок на наших теренах, то мусимо їх розчарувати: їхній продаж на вітчизняному ринку дещо впаде. Не тільки через ціну. На заводі прогнозують зростання обсягів продажу не раніше 2011 року. А ще там сподіваються, що держава навряд чи допустить банкрутства такого підприємства. Їхні б сподівання та й нам.