2,5 тисячі квартир можуть отримати громадяни України перед голосуванням за майбутнього главу держави

Те, що політика є концентрованим виразом економіки, стверджували ще класики трохи забутого нині вчення про світле комуністичне майбутнє. Окреслюючи шляхи його побудови, головним з яких був майновий перерозподіл поділеного і тотальна критика засад суспільного ладу, його апологети не шкодували й модних нині популістських гасел.

У нас обіцянки та державний патронат давно набули ознак перманентності, бо так вже склалося, що політикам доводиться постійно боротися за владу. Причому всім проти всіх.

А отже, політика та економіка сплелися у такий тугий вузол, що годі втямити: хто з них і що визначає у суспільному процесі.

Минулого тижня офіційний "Урядовий кур'єр" надрукував постанову Кабміну № 768 від 17 липня 2009 року, що значно розширює функції Державної іпотечної установи (ДІУ). Ми, можливо, і не звернули б уваги на цю обставину, коли б у ній не йшлося про дуже важливі для загалу речі. До того ж попередній урядовий документ відповідного змісту, але від 17 червня, минулого ж тижня ветував Президент.

Про що йдеться?

У новій постанові уряд надав функціям ДІУ пріоритетного характеру серед інших своїх клопотів. Тепер Державній іпотечній установі дозволено фінансувати купівлю нерухомості, купувати вже готове житло та кредитувати фізичних осіб для тієї ж купівлі.

Зауважмо, постанова (її оприлюднили у вівторок) вже спричинила більше запитань, ніж дала пояснень організації процесу. Адже надані ДІУ функції суперечать самій місії іпотечної установи, покликаної рефінансувати банки для здешевлення кредитних позик на житло. Наприклад, статут установи ще від її заснування (кінець 2004 року) забороняв надавати кредити фізичним та юридичним особам. Нинішні ж зміни перетворюють ДІУ в... будівельну компанію і „собез", - вважають експерти ринку нерухомості.

Ба більше, чимало з них трактує появу змін у статуті та розширення функцій ДІУ не чим іншим, як бажанням прем'єра продемонструвати напередодні майбутніх президентських виборів турботу про громадян із пільгами на отримання житла. Зокрема, уряд доручив установі профінансувати завершення будівництва низки об'єктів нерухомості зі ступенем готовності від 70%, аби здати їх не пізніше 25 грудня цього року. Крім того, ДІУ також має викупити вже готові квартири у таких будинках, щоб передати їх так званим бюджетним розпорядникам для забезпечення житлом пільговиків.

Далі більше. Вже відбувся аукціон з відбору майбутніх забудовників, яким обіцяють кошти на завершення будівництва, щоб ДІУ згодом викупило квартири для пільговиків. Претенденти на житло сплачуватимуть чверть його вартості одразу. На решту суми держава надаватиме 30річний кредит під 16% річних.

А із 7 до 17 липня Мінрегіонбуд теж провело аукціон для потенційних добудовників житла, які погодяться на конкретні вимоги фіксованої вартості житла. У Києві один квадратний метр мав би коштувати 8 тис. грн, у столичній області - 7,5 тис. грн, в обласних центрах - 6 тисяч, решті населених пунктів - 5 тисяч. ДІУ за рахунок емісії облігацій мала б надати гроші, а цінні папери згодом викупив би Ощадбанк за рахунок рефінансійних коштів НБУ. Загалом на програму передбачалося витратити 1,3 млрд грн, добудувавши 2,5 тисячі квартир у відібраних незавершених будинках.

Але 23 липня Президент заветував попередню постанову уряду від 17 червня, згідно з якою й відбулися згадані тут заходи для відбору добудовників. На думку Віктора Ющенка, документ суперечить Конституції. Відтак і ДІУ змушена скасувати результати конкурсів. І, як повідомляє пресслужба установи, там досі не знають, чи будуть нові конкурси взагалі...

Але прем'єр укотре фактично "переграла" Президента на юридичному полі. Нова постанова КМ з'явилася після того, як Ющенко наклав своє "табу" на попередній документ. Враховуючи, що дата її ухвалення - 17 липня, до президентського вето, схоже, що її готували заздалегідь, на випередження можливих несподіванок. Адже, згідно із законодавством, вона набула чинності з дня опублікування в "Урядовому віснику", себто із вівторка, 28 липня.

Ба більше, юристи вже наголошують, що уряд вдало перестрахувався, коли змінював статут ДІУ, а відповідно, й функції установи. А заблокувати постанову, якою вносяться такі зміни, Президенту набагато складніше. Якщо ж їх зареєстрували у районній держадміністрації (за адресою розташування установи чи компанії), то взагалі не можуть бути скасованими. Отже, і 2,5 тисячі потенційних власників житла не втрачають надію на його отримання.

Ось такі у нас передвиборні політикоекономічні ігри на верхніх щаблях влади. Ми, звісно, не будемо стверджувати, що добудовно­житлова кампанія завершиться одразу після перегонів. Але сумно від того, що особисті непорозуміння керівників шкодять справі...