У реальному секторі економіки процес падіння виробництва вже завершився! Таке майже сенсаційне припущення висловив президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Отже, на його думку, Україна почала видряпуватися з кризи

Те, що поважних експертів, які оптимістично оцінюють нинішній стан економіки країни, збільшилося, безсумнівно, тішить. Значить, уряд (бо хто ж іще?) обрав правильний вектор концентрації зусиль, скерованих на протидію кризі. А за такого підходу до справи, особливо, коли визначено орієнтири подальших дій, ще трохи, ще мить - і про кризу згадуватимемо, мов про страшний сон.

Принаймні якщо не в промисловості, то в сільському господарстві - точно. Адже і прем'єр, певно, не без підстав (а може, просто у неї інші відомості, ніж у нас, грішних), переконана, що власне село першим подолає кризу. За прем'єрської підтримки, звісно. Її Тимошенко вже пообіцяла.

Однак повернімося до промисловості.

Своє бачення ситуації Олександр Пасхавер - людина, зауважимо, відома в колах експертів­економістів, яка, крім прогнозів, періодично радить то Президенту, то прем'єру, - висловив, коментуючи інформацію Держкомстату про ситуацію у промисловості за січень -червень 2009 року, оприлюднену недавно.

Про цифри ми поговоримо далі. Але основні з них виглядають так. Падіння виробництва за півроку становило, порівняно із аналогічним періодом 2008го, 31,1%. Проте у червні, порівняно з травнем, зафіксовано його зростання на 3,1 %.

Отже, міркує президент Центру економічного розвитку на шпальтах газети "Дело", статистика підтверджує, що криза, тобто падіння виробництва в Україні, завершується. Основні галузі вітчизняного індустріального виробництва припинили спад, а економіка країни адаптувалася до всесвітнього звуження ринків.

Ба більше, на думку експерта, господарка України загалом "поводить себе повністю передбачувано, хоча залишаються чималі ризики". Для унаочнення Олександр Пасхавер взагалі порівняв її діагноз із запаленням легенів, коли "криза вже минула, але загальний стан залишається доволі важким". Тому й очікувати зростання показника ВВП на найближчу перспективу не слід.

З чим важко не погодитися, то з тим, що, на думку Олександра Пасхавера, нині дуже важливо, аби уряд, держава в цілому, подбали про майбутнє зростання економіки, стимулюючи попит на товари вітчизняного виробництва (що виглядає трохи дивним, оскільки Кабмін фактично провокує постійне підвищення цін на них), та активніше сприяли поновленню кредитування виробників.

Але головна небезпека, основні ризики, на думку експерта, наразі зовнішні. Якщо падіння попиту на українську продукцію у світі триватиме, то вітчизняній господарці просто забракне внутрішнього ресурсу. Отже, падіння виробництва зупинилося, та його зростання просувається зі скрипом.

Ми, звісно, не маємо повноважень чи апломбу спростовувати висновки поважного експерта. Те, що бодай він зауважив світло в кінці тунелю - вже добре. Що зле, то це - майже за Жванецьким - світло видно, але й "тунель, с...а, не закінчується!"

Як ми писали, Держкомстат, із значним, правда, запізненням, нарешті оприлюднив офіційні показники економіки у першому кварталі цього року. Відрадно, що вони не перевершили песимістичні прогнози вітчизняних та зарубіжних економістів. Реальне падіння обсягів ВВП, порівняно із січнем - березнем 2008го було 20,3%. Проте цей показник виявився найгіршим в Європі.

Зауважимо, що оприлюднення офіційної статистики, збіглося із перебуванням голови місії МВФ в Україні. Можливо, ця інформація й надалі залишилася б закритою (в уряді, щоправда, пояснюють утаємниченість загальноєвропейською практикою, за якої відповідні дані аналізуються поквартально), але бажання отримати черговий валютний транш стало вагомішою підставою для розсекречення даних. Тим паче, на їх оприлюдненні наполягали і кредитори, аби внести корективи у програму спів­праці фонду з Україною.

Зважимо, що офіційна статистика виявилася дещо кращою за озвучені напередодні прогнози аналітиків. Адже навіть у Нацбанку були побоювання, що падіння показника ВВП становитиме не менше 30,1%. Та й Секретаріат Президента рахував його на рівні 23 - 25%. За різкого зменшення обсягів продажів продукції в основних галузях, що формують структуру ВВП, такі перспективи були цілком реальними. Але, враховуючи тіньову частину віт­ чизняної економіки, показник виявився саме таким, яким є.

Найбільше падіння відбулося в обробній промисловості (мінус 36,5%), що пов'язано з падінням попиту, насамперед на продукцію металургійних підприємств; у будівництві (мінус 54,1%); у виробництві та продажі електроенергії, газу та води (мінус 19,3%).

Єдина галузь із приростом - на 1,3% - аграрна.

Найменше падіння продемонстрував так званий сектор послуг та продажу товарів ширвжитку. Кризові явища в ньому теж були, але з певною затримкою і не в катастрофічних обсягах. Вплинули на це забрані населенням кошти з депозитів, вони стимулювали підтримку рівня споживання.

Крім того, попри загальне падіння попиту, відмовитися від купівлі товарів першої необхідності, люди фізично не можуть. Навіть за високими цінами. В цілому темпи падіння приватного споживання - однієї з головних складових показника ВВП, впали на 11,6%, порівняно з минулим роком, а це значно менше, ніж у промисловості.

Аналітики прогнозують, що цей показник буде відрізнятися від загальної динаміки падіння ВВП і надалі. З одного боку, триватиме підживлення споживання за рахунок депозитних коштів - недаремно кажуть, що, попри все, їсти хочеться завжди. З іншого - наявність готівки у чималої частини населення. Напередодні президентських виборів уряд не наважиться зменшувати зарплату працівникам державного сектору, зменшити рівень соціальної допомоги та пенсій. Незважаючи на те, що офіційних даних за другий квартал року ще чекати й чекати, експерти переконані: ситуація в економіці навряд чи суттєво зміниться. І в другому, і в третьому кварталах показники падіння ВВП залишаться на тому ж рівні - в межах 20%.

Щодо позитивних тенденцій, то їх почнемо зауважувати хіба наприкінці року. З одного боку - низька оціночна база попереднього періоду (у IV кварталі 2008 року, до прикладу, падіння ВВП становило 8%). З іншого - можливе поліпшення кон'юнктури на зовнішніх ринках, зокрема, збільшення попиту на продукцію металургії.

Але в цілому обмеження внутрішнього споживання триватиме. Передусім через невисокі доходи населення та відсутність широкого доступу до банківських кредитів. Навіть нинішній лідер зростання - сільське господарство - ризикує завершити рік у мінусі. По­перше, через зменшення врожаю зернових (прогнози на цей рік - 4243 млн тонн, замість 53 млн тонн минулорічних). По­друге, через закупівельну політику зернотрейдерів, які пробують скупити зерно нижче собівартості.

До того ж не забуваймо про багатомільярдні державні та корпоративні борги, які слід повернути до закінчення року. Як повідомляє Мінфін, державний борг України лише у червні збільшився на 8,5% і становить загалом вже 28,683 млрд дол.

Маймо на увазі й дефіцит державного бюджету, який, за оцінками МВФ, на кінець року буде не менше 12%.

А щодо "хворої" економіки, яка починає повільно одужувати, то слід пам'ятати правило елементарної медицини: після певного поліпшення стану організму, яке засвідчують окремі тенденції, цілком можливий рецидив із непередбачуваними наслідками. У наших політичних реаліях воно цілком можливе.