«Власник закрив бізнес», «підприємство релокували зі зони бойових дій» або ж «звичне місце праці вщент зруйновано обстрілами росіян» – такі повідомлення не рідкість з початку повномасштабного вторгнення рф. За даними дослідження «Як війна змінила мене та країну. Підсумки року» Соціологічної групи «Рейтинг», війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення. Особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій: половина з них втратили свою роботу.

Загалом війна змусила багатьох українців шукати нове місце праці, часто в іншому населеному пункті країни чи взагалі за кордоном, і навіть змінювати професію. Які ж вакансії мають попит у воєнний час та які будуть потрібні після закінчення війни – у матеріалі.

У професійному розрізі структура вакансій суттєво не змінилась: професії, які були популярні до війни, потрібні й сьогодні. Про це повідомила директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.

Швачка, електромонтер, сантехнік, електрогазозварник, пекар – такого роду вакансії мають попит, адже за даними Державної служби зайнятості, з січня по квітень 2023 року роботодавці найбільше шукали кваліфікованих робітників з інструментом (22% всіх поданих вакансій). На другій сходинці – робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (17%): водій, тракторист-машиніст, тракторист, токар, оператор заправних станцій та ін. На третьому щаблі популярності – пошук професіоналів (15%): вчитель, фармацевт, лікар, інженер, економіст, інженер з охорони праці, практичний психолог, інформує Центр громадського моніторингу та контролю. 

Далі у переліку є працівники сфери торгівлі та послуг, бухгалтер, медсестра, майстер виробничого навчання, механік, вихователь, асистент фармацевта, електрик дільниці. 

У мережі зазначають, що нині низький попит на робітників у сфері туризму та дозвілля. 

Попри те, що війна ще триває, мережа рясніє прогнозами щодо професій, які будуть популярні після її закінчення.

Зокрема, на сайті з пошуку роботи та працівників Work.ua оприлюднили аналіз щодо сфер та професій, які точно стануть у пригоді країні та де прогнозується зростання кількості вакансій. У списку є IT, будівництво, архітектура, логістика, склад, медицина, фармацевтика, освіта, наука, роздрібна торгівля, сільське господарство, маркетинг, реклама, PR, безпека (кадри у правоохоронному та безпековому секторі, військові професії).

Експерти кажуть про професії та сфери, які будуть потрібними в Україні після війни – це будівельники та архітектори, інженери, працівники сфери транспорту, менеджери з продажу та маркетологи, енергетики, програмісти, психологи, правоохоронці, лікарі. 

Усі професії так чи інакше пов’язані з повоєнним відновленням країни: будівельники потрібні, щоб відновити чи відбудувати пошкоджену російськими військами інфраструктуру, а, приміром, працівники поліції у повоєнний період потрібні для посиленого захисту правопорядку. Більше роботи буде і для працівників у галузі транспорту та логістики.

Після війни зросте попит на логістичні професії, починаючи від водіїв, операторів перевезень до працівників портів, транспортних терміналів. Це пов’язано з тим, що після закриття сполучення з росією та білоруссю Україна може успішно включитися у міжнародні транспортні коридори.

Для тих, хто хоче змінити фах під час війни, нещодавно з’явилась нова можливість. Міністерство цифрової трансформації запустило масштабний проєкт «Дія.Освіта», який є національною освітньою платформою актуальних знань і навичок. Там можна безоплатно навчатися, опанувати нову професію та ознайомитися з актуальними вакансіями.

«Поки в Україні триває війна, світ не стоїть на місці й активно розвивається. Наш головний виклик – розвиток людського капіталу. Наразі в Україні зареєстровані майже п’ять мільйонів вимушених переселенців. За міжнародними оцінками – близько семи мільйонів людей. Мільйони людей втратили роботу чи закрили бізнес і вимушені починати життя з нуля. Завдання держави – створити для цього сприятливі умови. Саме тому за підтримки Google.org ми запускаємо оновлену платформу «Дія.Освіта». Щоб кожен мав можливість розвинути нові навички та зробити крок назустріч новій професії», – зазначив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.