Друга посівна кампанія під час повномасштабної війни триває. Аграрії працюють в усіх областях України. Дещо затримують темпи дощі, однак це не найбільша перешкода. Цього року фермери постали перед новими труднощами: необхідність розмінування земель, брак коштів на польові роботи та загальне зменшення посівних площ. 

У Всеукраїнській аграрній раді вважають, що посівна кампанія 2023 року, попри звільнення територій, окупованих торік, може стати ще складнішою, ніж попередня. З якими ще труднощами нині борються аграрії, скільки вже засіяли та на які результати очікують – у матеріалі. 

Цьогорічна посівна кампанія вже, вочевидь, складніша навіть за попередню, коли бойові дії в Україні велись на більшій частині територій. До такого висновку дійшли у Всеукраїнській аграрній раді. І найбільшою перешкодою для фермерів стали навіть не міни та артснаряди ворога, а брак коштів на польові роботи, інформує Центр громадського моніторингу та контролю. Усе через провальні продажі українського зерна за кордон, спричинені блокадою морських портів росією. Тож нині фермерам бракує коштів навіть на закупівлю добрив, заявляють у Всеукраїнській аграрній раді. 

«Здійснювати польові роботи можна, якщо є можливість закуповувати всі елементи, що необхідні для посівів. Це й мінеральні добрива, й засоби захисту рослин, і посівний матеріал. І фактично ми зазначаємо, що протягом 2022 року ще певні запаси в товаровиробників були, то у 2023 році закінчилися. І вони не отримали додаткового фінансування через можливості реалізації своїх зернових», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Зерно, з його слів, від початку повномасштабної війни аграрії продавали або собі у збиток, або ж за собівартістю. 

До того ж за сукупністю факторів (економічні чинники, проблеми з логістикою, подорожчання розхідних матеріалів), посівна цього року здорожчає на 19% і загалом обійдеться у 230 млрд грн. Попри це, в аграрній раді сподіваються, що на кількості засіяних площ це не позначиться. 

Водночас обсяги посівних площ відчутно зміняться через замінованість земель. Хоч посівна вже почалась, та розмінування забруднених снарядами ділянок триває і досі. Прогнози щодо загальної кількості засіяних земель поступово гіршають. Ще у березні в Комітеті аграрної та земельної політики передбачали, що цього року в Україні засіють приблизно 22 млн га площ (наприклад, довоєнний показник становив 29 млн га). Нині експерти оцінюють обсяги цьогорічної посівної у 19 млн га. Втім, і цього буде достатньо, аби забезпечити зерном і Україну, і зовнішні ринки. 

«Це фактично дасть досить хороші показники щодо врожайності, враховуючи воєнний час. За показниками маємо повною мірою вийти як на забезпечення продовольчої безпеки всередині країни, так і мати можливість претендувати на експорт», – вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, аграрії засіяли вже понад 700 тис. га зернових та зернобобових культур: ярого ячменю – 436 тис. га, ярої пшениці – 142,8 тис. га, гороху – 84,7 тис. га, вівса – 53,6 тис. га, проса – 0,7 тис. га.