2022 рік став важким та приніс рекордні збитки усім галузям української економіки, зокрема, і сільському господарству. Аграрна галузь зіткнулась з численними випробуваннями: зменшенням посівних площ через бойові дії та окупацію, мінуванням полів, браком палива та логістичними проблемами, закриттям морських шляхів експорту продукції. 

Попри все, українські аграрії продовжують забезпечувати продовольством не лише нашу державу, а й десятки країн Азії та Африки. Як пережила минулий рік аграрна галузь України та які прогнози на 2023 рік – про це в матеріалі. 

Майже рік повномасштабної війни росії проти нашої держави мав катастрофічний вплив на українське сільське господарство. За даними Київської школи економіки, лише станом на листопад українська аграрна галузь зазнала 6,6 млрд доларів прямих збитків та майже 35 млрд доларів непрямих. 

За підрахунками КШЕ, найбільша частина прямих втрат – це знищена сільськогосподарська техніка, вартість якої сягає 3 млн. доларів. Однак, це лише приблизні збитки, адже, як зазначають економісти, повністю оцінити їх можна буде лише після закінчення війни. 

Значних збитків зазнала й галузь тваринництва. Тут фермери та пасічники втратили ресурсів на суму близько 362 млн. доларів.

За результатами дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, до грудня кожен четвертий з опитуваних фермерів скоротив або зупинив сільськогосподарське виробництво через війну. А у регіонах, які найбільше постраждали від війни – понад 40% домогосподарств припинили виробництво сільськогосподарської продукції.

Попри всі злочини росіян – заміновані поля, викрадення українського зерна та навіть умисне знищення підприємств АПК – українська аграрна галузь залишається рушієм економіки країни, а фермерські господарства та підприємства – працюють на можливому максимумі. Навіть в умовах війни Україна стала дев’ятим у світі найбільшим виробником пшениці за підсумками 2022 року, інформує Центр громадського моніторингу та контролю.

За даними Мінагрополітики, українські аграрії намолотили 51 млн т зерна. І попри те, що це вдвічі менше за показник врожаю 2021 року, Україна має достатні запаси для задоволення власних потреб та для допомоги країнам, які потребують імпортного продовольства. Попри війну, за минулий рік Україна експортувала понад 20 млн т зерна. Зокрема, лише від початку 2023 року, станом на 23 січня, Україна відправила до країн Африки майже 200 тис. т зерна. 

Пережити усі негативні наслідки війни аграріям допомогли як український уряд, так і міжнародні партнери. Загалом, за рік фермери отримали понад 90 млрд гривень кредитів від держави, з них 40 млрд – за програмою пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомив міністр аграрної промисловості та продовольства Микола Сольський. 

А фонди ООН та USAID – забезпечили розподіл рукавів для тимчасового зберігання зерна місткістю близько 8 млн тонн, а також обладнання, необхідного для завантаження та вивантаження збіжжя. Завдяки цьому Україні вдалось уникнути проблем зі зберіганням врожаю. Крім того, міжнародні партнери допомогли українським фермерам із насіннєвим матеріалом, зокрема з гречкою та іншими культурами.

На цьому міжнародна допомога не закінчилась: у 2023 році Світовий банк планує підтримати агровиробників у підготовці до посівної та жнив на 432 млн доларів і виділити 1 млрд доларів на програми підтримки пільгового кредитування для аграріїв України. 

Попри підтримку держави та міжнародних партнерів, 2023 рік для аграріїв обіцяє бути не легшим за попередній. 

У Всеукраїнській аграрній раді прогнозують нове скорочення посівних площ пшениці, ячменю та кукурудзи. 

«Аграріям потрібно витратити багато ресурсів на збиральну кампанію: закупити паливно-мастильні матеріали, зібрати і висушити кукурудзу. З нинішніми цінами та блекаутом це складно. Окрім того, логістика дуже дорога. Тому дешевше не збирати, ніж зібрати та продати нижче собівартості», – зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Натомість, на думку радника міністра агрополітики Михайла Соколова, ринок переорієнтується на виробництво не зернових, а олійних культур. Адже вони дають меншу врожайність на гектар, зате тонна готового продукту коштує більше.

«Фермери будуть збільшувати виробництво олійних культур, наприклад, ріпаку. Це дасть можливість менше експортувати в тонах і отримувати стільки ж виручки», – пояснив Михайло Соколов.

Тож, на думку аналітикині Українського клубу аграрного бізнесу Світлани Литвин, посівні площі під зерновими культурами зменшаться на 22%, а от площі, засіяні олійними – збільшаться на 33%. Окрім того, очікується і зниження врожайності, адже фермери будуть змушені економити, і використовуватимуть вдвічі менше добрив. В підсумку, загальний врожай зерна в 2023 році може скласти 34 мільйони тонн, що на 37% менше ніж торік. Однак, на думку експертів, зменшення врожаю зернових не вплине на українських споживачів, адже навіть під час війни аграрії вирощують набагато більше, ніж необхідно для внутрішнього споживання. Втім, варто очікувати подорожчання: на вартість кінцевого продукту вплинуть безліч факторів. Зокрема, проблеми з логістикою, здорожчання палива, електроенергії, тощо.