Україна потребує від союзників не лише зброї, але й грошей. Адже утримувати, а тим паче розвивати економіку під час повномасштабної війни, м’яко кажучи, важко. А на видатках на оборону економити не можна. Тож нікого не дивує, що в ухваленому минулого місяця держбюджеті-2023 закладається 1 трлн 141 млрд грн саме на сектор безпеки й оборони (це 50% усіх видатків бюджету). І тут йдеться про 18,2% нашого ВВП.

Дивує інше: в бюджеті на наступний рік передбачено майже 64 млрд грн на дороги і 1,9 млрд грн на телемарафон «Єдині новини». Чому так багато і чи потрібно це? Але владу під час війни начебто не можна критикувати. Тож далі поговоримо не про те, на чому можна було б і зекономити, а докладніше розглянемо, як Україна збирається покривати рекордний дефіцит держбюджету у наступному році. Граничний обсяг дефіциту держбюджету-2023 становить 1 трлн 296,5 млрд грн. Це 20,6% ВВП. 

Потрібно також пам’ятати про обслуговування старих боргів, тому представники нашої влади й експерти зазначають, що у наступному році для покриття дефіциту Україні доведеться залучити 1,6 трлн грн від країн Заходу та міжнародних фінансових організацій. Це 38 млрд доларів. Щомісяця не вистачатиме понад 3 млрд доларів. На щастя, наші союзники готові до бюджетної підтримки України.

Ще на початку жовтня агентство Bloomberg, з посиланням на джерела, повідомляло, що США готові виділяти 1,5 мільярда доларів на місяць для підтримки України під час війни. І що американська влада очікує на такий самий вклад від європейських партнерів.

Також у жовтні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про те, що до кінця цього року Україна отримає від ЄС загалом 9 млрд євро макрофінансової допомоги. Тут можна нагадати, що у липні, за повідомленням Bloomberg, низка союзників приватно критикували ЄС за невиконання своїх зобов’язань розміром майже 9 млрд євро допомоги Україні та закликали виконати їх терміново.

Урсула фон дер Ляєн також зауважувала, що поки ЄС кожного разу ухвалював окремі рішення щодо допомоги нашій державі, а «для України дуже важливо мати передбачуваний і стабільний потік доходів». За її словами, йдеться про від 3 до 4 млрд євро на місяць для базових потреб України під час війни. І ці потреби спільно закриватимуть США, ЄС та міжнародні фінансові установи. Президентка Єврокомісії заявляла, що ЄС виділить 18 млрд євро для України на наступний рік і кожного місяця наша держава отримуватиме по 1,5 млрд євро від Євросоюзу. 24 листопада Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо виділення Україні 18 млрд євро наступного року.

Та йшлося про пакет з трьох документів, які мали відкрити шлях до надання Україні 18 млрд євро у наступному році. І ще потрібно було рішення Ради ЄС, але почалися дискусії, бо Угорщина вже традиційно вирішила заблокувати підтримку України. Влада Угорщини заявляла, що начебто й не проти допомоги Україні, але проти використання «спільного кредиту ЄС для цієї мети». Нинішня проросійська угорська влада просто шукала приводи заблокувати це рішення. 6 грудня ЗМІ повідомили, що Рада ЄС не змогла ухвалити повний пакет з трьох документів, необхідних для надання Україні макрофінансової допомоги розміром 18 млрд євро. Проте вже 10 грудня Рада ЄС досягла згоди у цьому питанні та ухвалила рішення, щоб обійти угорське вето.

«Пакет передбачає структурне рішення щодо фінансової підтримки України у 2023 році. Сума, яка буде надана Україні у 2023 році, становитиме 18 мільярдів євро, а кредити матимуть 10-річний пільговий період. Метою програми є надання короткострокової фінансової допомоги, фінансування нагальних потреб України, відновлення критично важливої інфраструктури та початкова підтримка сталого післявоєнного відновлення з метою підтримки України на шляху до європейської інтеграції. Згідно з початковою пропозицією Єврокомісії, для пакета допомоги було необхідне одностайне рішення 27 країн ЄС. Однак через угорське вето нинішнє головування Чехії в Раді ЄС шукало спосіб ухвалити рішення про допомогу без Угорщини. Наразі рішення полягає в тому, що гарантії за кредитами – якщо Угорщина дотримуватиметься свого вето – не покриватимуться з бюджету ЄС, як планувалося спочатку, а будуть взяті на себе окремими країнами ЄС. Це означає, що одностайне рішення всіх країн ЄС не було необхідним. Втім, Угорщина ще має час, аби приєднатися до цього процесу. Якщо Будапешт змінить позицію, то гарантії зможуть покриватися з бюджету ЄС», – про це повідомляє інтернет-видання «Європейська правда» з посиланням на німецьке агентство DPA. Також повідомляється, що пропозиція ухвалена Радою ЄС 10 грудня за письмовою процедурою, її передадуть до Європейського парламенту для можливого ухвалення наступного тижня. 

Тож тепер незалежно від поведінки угорської влади Україна має отримувати гроші від ЄС впродовж наступного року. І це дуже важливо. США і ЄС мали б ділити тягар бюджетної підтримки України. Це допоможе закривати ті потреби, на які не вистачає грошей у нашому бюджеті. Насамперед йдеться про соціалку, це ще у листопаді пояснював інвестиційний банкір Сергій Фурса. 

«Цього року всі військові потреби фінансує Україна сама переважно з бюджету. Ще додатково є допомога наших західних партнерів. Але коли ми говоримо про бюджет, Україна сама фінансує військові потреби фінансування армії. А соціалку ми фінансуємо на гроші наших західних партнерів. І іноді додруковує Нацбанк. Звісно, 18 мільярдів євро на рік нам не вистачить. Але підтримка ЄС – це лише частина підтримки загальної. Просто зараз її намагаються синхронізувати, збалансувати і гармонізувати. Бо цього року, через європейську демократію, було все дуже нерегулярно. Нічого зайвого, крім деякого будівництва доріг, але це окрема історія. Нічого зайвого, крім армії та соціальної сфери. Вся соціальна сфера – від пенсій до видатків на освіту, медицину та іншого – це гроші західних партнерів. Так само буде наступного року», – зазначав Сергій Фурса Суспільному в ефірі телемарафону «Єдині новини».

І цей рік також ще було потрібно закрити. Зазначимо, що на початку грудня Україна отримала 1,5 млрд доларів гранту від США через Цільовий фонд Світового банку. У Міністерстві фінансів України зазначили, що ці гроші скерують на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, наприклад, оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, внутрішньо переміщених осіб, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо. «Це перший транш грантових коштів з 4,5 мільярда доларів США, які були надані Сполученими Штатами Америки через Цільовий фонд Світового банку у межах проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні», – повідомила пресслужба Міністерства фінансів Україні.

В уряді раніше пояснювали, що сьогодні в Україні впроваджується спільний з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проєкт «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» загальною сумою 6,3 млрд дол. та 1,441 млрд євро, з них грант – 5,8 млрд дол. Грантові кошти від США скерували до Цільового фонду Світового банку як третього додаткового фінансування у межах проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».

Загалом Світовий банк мобілізував 17,8 млрд доларів для України на надзвичайне фінансування, включно зі зобовʼязаннями та обіцянками донорів, для підтримки надання основних державних послуг і допомоги щодо помʼякшення широкомасштабних економічних наслідків війни. Станом на 8 грудня було освоєно 13 млрд доларів. 12 грудня віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Бʼєрде заявила, що до кінця цього року Світовий банк планує надати Україні ще 1,7 млрд доларів фінансової допомоги. Решта коштів виділять на початку наступного року.

Також Україна сподівається на програму розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду, що також може частково покрити дефіцит держбюджету-2023. Але поки про саму програму говорити ще зарано. У середині листопада відбулися онлайн-дискусії між представниками МВФ та України. Тоді було досягнуто угоди на рівні персоналу щодо умов чотиримісячної моніторингової програми зі залученням Ради МВФ. 

Остаточне рішення щодо затвердження моніторингової програми для України Рада виконавчих директорів МВФ має ухвалити 19 грудня. Але моніторингова програма не передбачає фінансування. Фактично це буде аудит для України. В нашому Міністерстві фінансів пояснювали, що вирішили запросити чотиримісячну моніторингову місію МВФ, щоб визначити напрями податково-бюджетної та монетарної політик українського уряду та Нацбанку задля підтримки макроекономічної та фінансової стабільності, а також для того, щоб наблизити Україну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ. 

Наша влада має надії на те, що вже на початку наступного року на зміну моніторинговій програмі прийде нова програма розширеного фінансування. Раніше було відомо, що наша влада сподівалася на виділення Україні 15-17 млрд доларів в межах нової програми від МВФ. Але як буде насправді, як швидко дійде до розгляду нової програми для України і чи дійде – побачимо. Вже згаданий Сергій Фурса пояснював, що МВФ – дуже бюрократична структура. Для рішення про виділення коштів їм потрібне розуміння макроекономічної ситуації та макроекономічний прогноз, який важко скласти щодо України під час війни. Тому ще невідомо, як у МВФ обходитимуть свої ж правила і чи робитимуть це.