Віднині виробники знову мусять декларувати зміни оптових цін
У пересічних споживачів з'явилася певна надія на прогнозованість цін вітчизняного споживчого ринку. Наприкінці червня Кабмін затвердив постанову про ціноутворення на соціально важливі харчі. Відтак виробники зобов'язані декларувати майбутні зміни цін на них, а місцева влада - контролювати процес.
Постанова, зокрема, визначила і перелік продуктів, на які запровадять цінове регулювання. Серед них - борошно, хліб, гречана крупа, манка, сир, молоко та сметана. А ще - яйця, ковбаси, м'ясо птиці, цукор та олія. Щоб змінити ціни на них на один та більше відсотків, виробники продуктів мусять задекларувати це протягом місяця, ба більше - подати обґрунтування потреби переоцінки до місцевої влади.
Але не квапмося радіти, що уряд перейнявся турботою про нас. Просто він у такий спосіб переклав відповідальність за ціни на органи місцевого самоврядування. Адже у постанові чорним по білому написано, що відмовити у зростанні цін можуть у випадку, якщо необхідні документи були надані не в повному обсязі або неправильно оформлені. А в іншому випадку відмовляти у підвищенні цін... підстав немає? Навіть якщо є обґрунтування для цього? Навіть беззаперечний позитив - скасування 15відсоткової торгової надбавки до оптової ціни виробника чи імпортера - все одно перекрутили. Цю націнку також визначатиме місцева влада. На свій розсуд.
Приємно одне - місцеві адміністрації не матимуть права самотужки визначати максимальну рентабельність виробництва борошна та хліба соціальних сортів. Для борошна вона встановлена Кабміном на рівні 10%, для хліба - 12. Тож якщо хліб, наприклад, коштує 2 грн, то відпускати його виробник може не дорожче ніж із націнкою у 24 коп. Інша справа, за якою ціною купуватимемо його ми. Хлібозаводи чи пекарні своїх мереж продажу, як правило, не мають, а про торгові „накрутки" у роздрібі, які звично перевищують визначену граничну рентабельність виробника хлібопродуктів, у постанові нічичирк. Як, зрештою, і про інші згадані харчі.
Проте експерти вже наголошують, що обов'язкове декларування цін дозволить утримувати інфляцію лише на папері. Адже індекс інфляції при розрахунках не відображатиме зміни у всіх групах товарів. Тож щодо згаданих у постанові продуктів він може бути низьким, а ціна інших товарів може суттєво зрости. Отже, позитивний результат втримається, мабуть, тимчасово. А виробники у нас звикли самі визначати рівень рентабельності. Працювати за якихось там 1015 відсотків прибутку із гривні їм, судячи із нинішніх цін, не пасує.