Ситуація з пальним в Україні залишається складною. Дефіцит нікуди не зник, ціни також повзуть вгору. Уряд намагається налагодити нові логістичні маршрути з постачання ресурсу з країн Європейського Союзу, але це вкрай непросто, адже одним з наслідків шостого пакету санкцій проти країни-агресора стало те, що нафтопереробні комплекси в ЄС зараз відчувають брак сировини. 

Пошуки альтернативних джерел постачання потребують часу і зусиль, що вже спричинило подорожчання автомобільного пального і в єврозоні, і в Сполучених Штатах. Зрозуміло, що іноземні трейдери не продаватимуть пальне українським компаніям за дешевшими цінами, ніж ті, які склалися на їхніх ринках. Ніяк не вгамуються й рашисти, які продовжують добивати рештки української нафтопереробної галузі.

З початку вторгнення росіяни розбомбили близько 20 українських нафтобаз. А в квітні внаслідок авіаударів було знищено єдиний великий нафтопереробний завод (НПЗ) у Кременчуці (Полтавська обл.), на який припадало близько 40% загальних поставок бензину та дизельного пального. «На жаль, інфраструктура підприємства знищена. Завод припинив свою роботу», – заявив тоді Дмитро Лунін, голова Полтавської обласної військової адміністрації.

Однак, якісь можливості бодай частково реанімувати виробництво в Кременчузі, вочевидь, залишалися. Інакше неможливо пояснити масований залп з шести ракет, який рашисти здійснили по НПЗ наприкінці минулого тижня. Того ж дня з «градів» обстріляли газопереробний завод «Шебелинка», розташований в Харківській області – основний нафтопереробний актив Державного підприємства «Укргазвидобування». Підприємство випускало бензини марок А-92 та А-95, дизельне пальне, автогаз. Однак уже на другий день після вторгнення рф роботу Шебелинського заводу зупинили через ризики воєнних дій, а персонал евакуювали. 

В якому стані перебувають виробничі потужності в Шебелинці зараз – сказати складно. Але й цим не обмежилося – того ж дня прилетіло і в Дніпропетровську область. «Ворог вдарив по міні-НПЗ в селі Губиниха Новомосковського району, яке в ЗМІ пройшло як нафтобаза. На відміну від Кременчука та Шебелинки, завод в Новомосковському районі працював. Про що зокрема свідчить й сильна пожежа з вибухами резервуарів. Це досить відоме підприємство в східноукраїнських «нафтових» колах. Там виробляли бензин в досить непоганих обсягах, як для регіонального масштабу. Тепер ці ресурси треба чимось замістити, а з імпортом маємо складнощі. ворог нищить виробництва, нафтобази, транспортні шляхи й це робить неможливим точне прогнозування цін та об’ємів пального на ринку», - написав на своїй сторінці у Фейсбук Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95».

Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України», також констатував, що через масовані атаки агресора нині вся нафтопереробна сфера України не працює. За його словами, група «Нафтогаз» зможе долучитися до розв’язання проблем на ринку пального за певних умов. «Коли ми отримаємо повністю в управління мережу АЗС, коли розв’яжеться проблема з логістикою і ми зможемо отримувати ресурс для створення національного резерву нафтопродуктів, після цього «Нафтогаз» зможе долучитися для розв’язання проблем на ринку пального й забезпечувати і стабільність, і прозорість, і справедливість цін на цьому ринку», – сказав він.

Нагадаємо, 13 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про передачу 172 автозаправок мережі Glusco, яку пов’язують з Віктором Медведчуком, в управління «Нафтогазу». «В нас є рішення суду, яке передбачає передачу відповідного майна державі. Ми його виконуємо. Позиція тут чітка: активи росії та пов’язаних із нею компаній в Україні мають перейти державі й працювати на благо нашої країни та всіх українців», - зазначив тоді прем’єр Денис Шмигаль.

Але резервуари на АЗС потрібно чимось заповнювати. До початку вторгнення рф в Україні було шість НПЗ, п’ять з яких простоювали. Заводи в Надвірній, Дрогобичі та Херсоні зупинили ще у 2005-2007 роках, оскільки ні економічна ефективність, ні якість виробленого ними пального вже тоді не відповідали мінімальним вимогам часу. Отже, може йтися тільки про будівництво на їхньому місці нових НПЗ, що малоймовірно, адже йдеться про інвестиції розміром щонайменше 1 млрд USD. 

Це стосується й Одеського НПЗ. Відмінність лише в тому, що його зупинили порівняно недавно, на початку 2010 року. Зрештою, цей НПЗ завжди був найменш ефективним серед українських заводів: вихід світлих нафтопродуктів – нижче 50%. А всі сучасні НПЗ мають не менше 75%.

Свого часу НПЗ у Лисичанську був одним із найбільших у Європі: проєктна потужність – 24 млн т. Однак навесні 2012-го завод також зупинили. А в 2014 році під час боїв з бойовиками так званої ДНР у резервуарний парк НПЗ влучило кілька снарядів, повністю вивівши завод із ладу.

Сергій Куюн вважає, що в умовах повномасштабної війни немає сенсу відновлювати пошкоджені нафтопереробні чи будувати нові. «Інша теза деяких розумників: а чому ми не відновлюємо НПЗ у Західній Україні? Таке враження, що люди, які це говорять, живуть в іншій крайні: російські ракети долітають до Львова та Івано-Франківська не гірше за Кременчук та Київ. Який сенс їх відновлювати в таких умовах? «Треба будувати міні-НПЗ!», – чуємо чергову пораду. Зауважу, що в Дніпрі зруйнували вже другий міні-НПЗ протягом війни. Перший завод навіть не мав залізничної колії, настільки був незначним, але туди прилетіло чотири ракети вартістю в десятки разів більше, ніж саме виробництво. Тому професійні поради наступні: досить скиглити! Нема пального – сиди вдома! Головне, що воно є у військових, муніципалітетів, бізнесу – на них тримається країна», - наголошує Сергій Куюн.

Директор консалтингової групи «А-95» наголошує, що постачання поступово, але зростає. За його словами, за автогазом не тільки немає черг, навіть вже є випадки зниження цін окремими заправками. Однак чіткого таймінгу в такій ситуації немає й не може бути, оскільки окрім власне бойових дій треба зважати й на численні бюрократичні бар’єри в Європі. «Що може зробити кожен? Економити пальне. Що більше відкривається заправок з пальним, то більше машин на дорогах. Тому зростання постачання не дуже й помітно. «Охрана-отмєна», пальне привезли, можна кататися?! Будь ласка, споживайте відповідально! Щонайменше, це звільнить більше ресурсів для тих, хто їх найбільше потребує», - закликав Сергій Куюн.

Своєю чергою Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України, в коментарі Financial Times заявив, що ситуація з дефіцитом пального, яка виникла через обстріли РФ інфраструктури для виробництва та зберігання пального, буде стабілізована ближче до осені. Урядовець наголосив, що до цього часу буде підписано довгострокові контракти із закордонними постачальниками.

За словами Олександра Кубракова, на сьогодні нестача пального в Україні викликана його постачанням вантажівками та потягами через блокування окупантами морських портів. «Увесь наш імпорт - з Євросоюзу. Раніше ми використовували лише найближчі до України країни та порти в Польщі та Румунії, зараз імпортуємо з Бельгії, Нідерландів», - зазначив міністр.

Нагадаємо, що до початку повномасштабного вторгнення рф Україна імпортувала через кордони з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією лише 5% пального. Зараз цей показник становить 100%. Як заявив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, Київ уже збільшив пропускну спроможність на кордонах з ЄС у десятки разів і хоче ще подвоїти цю потужність.

Але навіть якщо вдасться налагодити нові логістичні ланцюжки проблеми в українських автомобілістів залишаться. Як заявив у інтерв’ю LIGA.net Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО), потрібно готуватися до того, що подорожчання бензину та дизеля в Україні стане звичним явищем. Він переконаний, що з часом нові маршрути постачання пального налагодяться, і дефіцит на заправках урешті-решт зникне. Втім, розраховувати при цьому на падіння цін не варто, адже для цього немає жодних передумов. «Треба розуміти, що тої ціни, яка була раніше, вже не буде. Якщо у всьому світі ціна за бензин, умовно, два євро за літр, то як у нас може бути один євро?» - наголосив Олексій Данілов.