Цьогорічна посівна кампанія в буквальному сенсі відповідала заяложеному вислову «битва за майбутній урожай». Рашистські агресори цілеспрямовано нищили паливні бази по всій Україні, що значно ускладнило забезпечення аграріїв необхідними паливно-мастильними матеріалами. Не цуралися вони й банально красти сільськогосподарську техніку, а де не змогли цього зробити – просто нищили трактори, сіялки та комбайни. Ще однією величезною проблемою для фермерів стало замінування значних територій. В тих регіонах, звідкіля вдалося вибити окупантів, багато ланів сьогодні нагадують мінні поля часів Другої світової.

Однак українські аграрії мужньо виконали свій обов’язок та успішно провели посівну кампанію – 2022. Зрозуміло, що засіяли менші площі, ніж торік. Проте надії на врожай дають всі підстави стверджувати, що продовольча криза українцям не загрожує. Крім того, великі обсяги збіжжя можна буде відправити на експорт, поповнивши бюджет такою потрібною валютою. Наразі наші чорноморські порти й надалі заблоковані, однак поступово налагоджуються нові логістичні ланцюжки, які дають можливість певним чином обійти блокаду.

Як це не парадоксально, але цього року завершення посівної в Україні фактично збіглося з початком жнив. Минулого тижня на півдні Одеської області розпочали збирання озимого ячменю. Однак зрозуміло, що повноцінні жнива розпочнуться восени, тоді й знатимемо, скільки збіжжя вдасться зібрати. Через війну цього року вдалося засіяти приблизно 75% площ від торішнього показника. «За попередніми прогнозами, на наявних площах потенційне виробництво зернових може скласти 48-50 мільйонів тонн. Це, звісно, менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до показників у 60-65 мільйонів тонн, але якщо взяти попереднє десятиліття, то у нас були гірші роки. Тому наразі нічого критичного не очікується», – заявив у понеділок, 13 червня, Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики).

За прогнозами, врожай кукурудзи становитиме до 24 млн тонн, пшениці – до 16-20 млн тонн, ячменю – близько 5 млн тонн. Виробництво технічних культур, зокрема олійного ріпаку, очікується на рівні близько 2,5 млн тонн, сої – 2,5-2,8 млн тонн, соняшнику – близько 10 млн тонн. «Ці дані наведені з огляду на середньостатистичні цифри попередніх років. Далі будемо коригувати цифри під час збору врожаю», – наголосив Тарас Висоцький.

Та й погодні умови в Україні цілком сприятливі для щедрого врожаю. «Незважаючи на нинішню хвилю спеки, зволоження ґрунту, що забезпечила прохолодна весна, залишається під культурами на достатньому рівні», – повідомила Тетяна Адаменко, очільниця відділу агрометеорології Гідрометцентру. За її словами, вологи на полях сьогодні достатньо в західних, північних, північно-східних та центральних областях. Трохи гірша ситуація на півдні України. Проте втрати від червневої посухи навряд чи будуть критичними. «Погодні умови поки що працюють на користь нашого врожаю», – наголосила Тетяна Адаменко.

Тарас Висоцький наголосив, що продовольча криза українцям в жодному разі не загрожує. Зернових буде зібрано вдосталь, крім того, нині Україна має багаторічний запас соняшникової олії, кукурудзи та цукру. А щоб уникнути ризиків з нестачею ключових овочів, цього року на заході та в центрі України збільшено площі під продукти борщового набору – капусту, моркву, буряк і картоплю.

Тим часом в Україні вже розпочали підготовку до жнив. Одна з проблем, яка чекатиме на українських аграрії восени – збереження нового врожаю. Через блокаду окупантами чорноморських портів виникла проблема переповнення наявних сховищ торішніми залишками збіжжя. Нині, за різними даними, в Україні вже заповнено приблизно 50% потужностей зерносховищ. Ще частину було втрачено через тимчасову окупацію деяких регіонів.

«У нас було потужностей для зберігання на 75 мільйонів тонн. Сховища на 10 мільйонів тонн ми втратили, тому що вони на окупованих територіях, і частина знищена. За нашими підрахунками, вже на початок вересня дефіцит потужностей для зберігання зерна може бути на три-чотири мільйони тонн, а на кінець осені – 10-15 мільйонів тонн», – розповів заступник міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич в інтерв’ю агентству «РБК-Україна».

В уряді вирішили скористатися досвідом інших країн, де виникали аналогічні проблеми. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, йдеться про організацію мобільних сховищ, що дозволить збільшити обсяги для зберігання на 10-15 млн тонн.

Але найголовніше – прорвати ворожу зернову блокаду. Зараз Україна поступово налагоджує нові логістичні ланцюжки. Зокрема, дедалі більші обсяги зерна вивозяться залізницею та вантажівками через Польщу та через річкові порти на Дунаї до Румунії. «Якщо у березні вивезено на експорт 350 тисяч тонн, у травні – до 1,7 мільйона, то потенційно в червні можемо вийти на показник у два мільйони тонн експорту. Але зіставляючи обсяги експорту з валовим виробництвом, розуміємо, що наявних логістичних можливостей недостатньо. Зауважте, в нас ще залишається до 20 мільйонів тонн перехідних залишків з минулого врожаю. І до початку маркетингового сезону 1 липня аграрії потенційно можуть забезпечити додатково щонайменше 30 мільйонів тонн», – заявив Тарас Висоцький, перший заступник міністра Мінагрополітики. За його словами, щоб упоратися з такими обсягами експорту, Україна має експортувати до 4 млн тонн зерна щомісяця.

Зробити це без розблокування портів на Чорному морі навряд чи вдасться. Провести перемовини з путіним щодо безперешкодного морського транзиту вантажів з українських портів нібито готовий президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Однак українська влада до цієї ініціативи поки що ставиться насторожено. Підступний кремлівський карлик, не змигнувши оком, може скористатися гуманітарним коридором у Чорному морі для висадки десанту в Одесі та Миколаєві, якщо підходи до узбережжя будуть розміновані. «Україна була би наче камікадзе, покладаючись на слова путіна без надійних, ефективних військових гарантій щодо безпеки українських портів і кораблів. Я би в жодному разі не довіряв словам путіна, він виявився знаменитим брехуном», – зазначив міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір під час свого візиту до Києва наприкінці минулого тижня.

Проте Київ наполегливо шукає все нові маршрути експорту українського зерна. На початку тижня перша «ластівка» (чи, якщо вже бути точним, «чайка») прилетіла з України до Іспанії. Вранці 13 червня вантажне судно Alppila з 18 тис. тонн української кукурудзи на борту прибуло в Ла-Корунью з польського порту Свіноуйсьце. Це перша партія зерна з початку російського вторгнення в Україну, яка прибула до країн ЄС морським шляхом. 

Нині Київ веде переговори про відкриття ще одного «зернового коридору». Як заявив агенції Reuters заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сенік, йдеться про країни Балтії. Щоправда, уточнювати подробиці відмовився – щоб не зашкодити перемовинам.

Ще однією особливістю цьогорічної посівної кампанії стали зміни в структурі посівів – за умов проблем з експортом багато фермерів обирають ті культури, які можуть бути потрібні на внутрішньому ринку. Якщо торік в Україні було засіяно 42 тис. гектарів ярої пшениці, то цього року майже 200 тис. га, повідомив перший заступник міністра Мінагрополітики Тарас Висоцький. Аналогічна ситуація з ячменем, вівсом, якого посіяно понад 160 тис. га, горохом – 130-150 тис. га. Посівні площі дефіцитної та дорогої нині гречки становлять близько 80 тис. га.

Саме на останню зробили приціл аграрії Львівщини. Цього року посівні площі під гречкою в області зросли на 1,1% – до 3 тис. га, повідомили у департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). Там наголосили, що тенденція до зростання виробничих площ під гречкою в області зберігається вже третій сезон поспіль. Загалом з 2020 року площі посіву цієї культури на Львівщині збільшились на 25%.

«Гречка – це все ще нішева культура. Для того, щоб стимулювати розвиток регіонального виробництва гречки та інших нішевих культур, зокрема й гречки, ми вирішили підтримати наших аграріїв шляхом відшкодування до 50% вартості високорепродукційного насіння з обласного бюджету», – зазначила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

Збирання врожаю гречки на Львівщині розпочнеться в другій половині вересня і триватиме до кінця жовтня. Валовий збір прогнозується в межах 38 тис. тонн. Рік тому, згідно з даними Держстату, область зібрала понад 37 тис. тонн гречки з врожайністю 11,1 центнера з гектара.