Колись гречана крупа асоціювалася в Україні з «високою» політикою. Охочі прикрасити лацкани піджаків депутатськими значками всіх рівнів рясно «засівали» округи безкоштовною крупою, сподіваючись, що вдячні виборці віддадуть за них голоси. В перші дні російської агресії гречка зникла з полиць супермаркетів. Зараз купити її вже можна, але не всюди, та ще й вдвічі дорожче, ніж до війни – ціни зросли до 70-80 грн за кілограм, залежно від регіону.

Сподіватися на ліквідацію дефіциту та, відповідно, здешевлення не варто принаймні до вересня, коли збиратимуть новий урожай. Причин декілька: дефіцит власних запасів, відсутність можливостей для імпорту та банальний ажіотаж. Нині за місяць українці скуповують стільки ж гречаної крупи - січки та ядриці - як, зазвичай, за 3-4 місяці. А завозити немає звідкіля. «Польща вирощує переважно для внутрішнього споживання та трохи для експорту. Ще вирощує Канада, але невеликі обсяги, і ця держава далеко від України, тож звідти везти експорт складніше. А у Китаї гречка зовсім інша, до якої українці не звикли», - розповів порталу delo.ua виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.

Натомість ажіотаж навколо солі починає потроху спадати. Нагадаємо, що єдиний в Україні великий виробник цього продукту - підприємство «Артемсіль» - оголосило, що через наближення лінії фронту було змушене тимчасово зупинити виробництво. Солеварня в Дрогобичі – це швидше музей, а не промислове підприємство. Тутешню сіль закуповували, в основному, крафтові ресторани. «Швидко наростити обсяги виробництва не вийде: до нинішніх 31-32 тон солі на місяць підприємство може виробляти додатково ще максимум 20 тон. А для того, щоб перейти на промислові обсяги, треба проводити газ і встановлювати спеціальне обладнання, коштів на яке у Дрогобицької солеварні немає», - пише Українська служба ВВС.

Водночас у Раді національної безпеки та оборони (РНБО) кажуть, що «соляна проблема» надумана й спричинена, в основному, ажіотажем. У Центрі протидії дезінформації при РНБО стверджують, що у великих мережевих супермаркетах залишається запас солі у декілька тисяч тон, а до дефіциту призводить «масоване придбання солі у великих кількостях».

Якщо комусь смакує солене, то хтось полюбляє солодке. Власне останнім перейматися не варто – дефіциту цукру в Україні не буде, стверджують в об’єднанні «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). Зазначається, що в 2021-2022 маркетинговому році в Україні вироблено 1,4 млн тонн цукру, при тому, що за останні п’ять років річний фонд споживання цього продукту становить близько 1,2 млн тонн. «Виробленого цукру вистачить, щоб спокійно і навіть із запасом перекрити річну потребу України в цукрі. А з врахуванням того фактору, що частина населення України тимчасово виїхали за кордон, то й фонд споживання також зменшився і, відповідно, перехідний залишок збільшується», - стверджують в УКАБ. 

Там також наголосили, що вже засіяно цукрового буряку на 80% посівних площ від показника попереднього року. Ця цифра не фінальна і можливе її коригування в сторону збільшення. «І вже через чотири місяці в Україні розпочнеться новий сезон цукроваріння для забезпечення потреб українців», - кажуть в УКАБ.

У тому, що українцям навіть попри війну не загрожує масштабна продовольча криза, впевнений і Геннадій Кузнєцов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів. «Бізнес докладає усіх зусиль, аби забезпечувати населення необхідними товарами. Головне, що до війни Україна виробляла дуже багато харчової продукції й первинної продукції (маю на увазі зерно). У нас було перевиробництво. Ви знаєте, що дуже багато насамперед зерна Україна експортувала, і це було суттєвим елементом нашого прибутку як держави, надходження валюти. Якщо ситуація не буде гірша, ніж зараз, думаю, що всього буде достатньо. Можливо, споживачі відчують скорочення асортименту продукції, він не буде таким, як ми звикли. Ну, це ж війна, на жаль...», - розповів Геннадій Кузнєцов в ефірі «5 каналу».