Нині в Україні на ринку пального найбільша проблема з дизелем, оскільки аграрії активно проводять посівні роботи, заявив у понеділок, 18 квітня, Сергій Куюн, директор «Консалтингової компанії А-95». За його словами, не всі заправні станції сьогодні можуть забезпечуватись у повному обсязі. «Найбільш проблемна позиція – це дизпальне. Ситуація з ним погіршилася після того, як росіяни завдали удару по Кременчуцькому нафтопереробному заводу і зруйнували більш ніж 20 нафтобаз по всій Україні. Крім того, є активізація попиту з боку селян, які розпочали весняні роботи, і водночас відсутність стабільного поповнення запасів», – пояснив експерт.

Як писала «Львівська Пошта», останнім часом ворог почав прицільно бити по нафтобазах та нафтопереробних заводах (НПЗ) з метою не тільки максимально ускладнити дії Збройних сил України, але й зірвати цьогорічну посівну кампанію та спричинити продовольчу кризу. Внаслідок атак російських окупантів Україна залишилася без нафтоперероблення. 

До початку вторгнення рф в Україні було шість НПЗ, п’ять з яких простоювали. Працював (і то тільки приблизно на 16% від проєктної потужності) лише Кременчуцький завод (Полтавська обл.), більша частина акцій якого поділені між співвласниками групи «Приват» Ігорем Коломойським та Олександром Ярославським. Але на початку квітня Кременчуцький НПЗ був зруйнований рашиськими ракетами.

Останнє підприємство нафтоперероблення, яке поки що не зазнало бомбардувань, – газопереробний завод «Шебелинка», розташований у Харківській області – основний нафтопереробний актив Державного підприємства «Укргазвидобування». Підприємство випускало бензини марок А-92 та А-95, дизельне пальне, автогаз. Однак уже на другий день після вторгнення рф роботу Шебелинського заводу зупинили через ризики воєнних дій, а персонал евакуювали.

Також нагадаємо, що у 2021 році 62% дизпального та 50% бензину надходило з росії та Білорусі. Ще по 10% імпортували з Литви (залізничними цистернами через білоруську територію) та морем з інших країн. Війна повністю перекрила ці напрямки. Відтепер єдиними постачальниками пального в Україну є держави Європейського Союзу. Водночас міжнародні санкції, запроваджені проти держави-агресора, спричинила різке падіння обсягів нафтового експорту рф й, відповідно, різкий стрибок цін. У сусідній Польщі ціни на бензин за останній місяць зросли на 33,5% у річному обчисленні.

Однак в уряді впевнені, що дефіциту пального в Україні не буде. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, вже почав налагоджуватися новий логістичний ланцюжок постачання пального з європейських країн.

Незважаючи на певні проблеми з постачанням пального, посівна кампанія триває в усіх регіонах України, де не ведуться активні бойові дії. Сприяє цьому, зокрема, фінансова підтримка уряду. Українські банки вже видали на посівну кредитів на понад 6,7 млрд грн, повідомила в понеділок, 18 квітня, Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки. Вона уточнила, що йдеться про близько 2500 суб’єктів господарювання, які вже отримали кошти на проведення посівної. 

Юлія Свириденко зазначила, що кредитування здійснюється в рамках удосконаленої програми «Доступні кредити 5-7-9%». За її словами, крім аграріїв, кредит можуть отримати також роздрібні мережі, які торгують харчовими продуктами. Такі суб’єкти господарювання можуть взяти кредит на суму до 1 млрд грн під 5%.

Нагадаємо, що уряд виділив майже 20 млрд грн на кредитування посівної на пільгових умовах. Для аграрія, який залучає в банку кредит сумою до 60 млн грн за цією програмою, встановлена нульова відсоткова ставка протягом шести місяців. Потім ставка становитиме 5%. Скористатися кредитом можуть аграрії, які підпадають під визначення сільгосптоваровиробника.

Проте точно визначити, яку кількість площ вдасться цього року засіяти, не може спрогнозувати ніхто. Як писала «Львівська Пошта», у Міністерстві аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) прогнозують, що, за песимістичним сценарієм, цього року в Україні може бути засіяно лише 70% площ. «Якщо території Чернігівської та Сумської області, які мають величезні аграрні площі, вдасться розмінувати найближчими тижнями, можливо, площа посівної зросте до 80%», – уточнив Тарас Висоцький, перший заступник Мінагрополітики.

Також він наголосив, що цього року на заході та в центрі України буде збільшено площі під овочі, що входять до базового борщового набору – капуста, морква, буряк, картопля. «Це дозволить перекрити часткове зменшення виробництва на півдні та сході для того, щоб усіх українців забезпечити відповідною овочевою продукцією», – наголосив урядовець.

Те, що цього року основне виробництво, зокрема, овочевих культур, припаде на західні області України, підтверджує й Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). «За останні чотири роки Львівщина наростила вирощування овочевих культур майже вдвічі. В області вирощується близько 9% овочів від загального виробництва по Україні. Через ситуацію в областях, де ведуться бойові дії, цього року основне виробництво припадає на західні області України, зокрема й Львівську. На полях області вже тривають весняно-польові роботи – посів ярих культур, зокрема овочевих. Тому основне завдання аграріїв сьогодні – залучити всі можливі площі сільськогосподарських угідь і наростити обсяги валового виробництва», – цитує Тетяну Гетьман пресслужба Львівської ОВА.

За її словами, Львівщина єдина серед областей затвердила обласну програму підтримки малих сільгоспвиробників в умовах воєнного часу, на яку з обласного бюджету виділили 22,2 млн грн. Фінансова підтримка для аграріїв передбачена у чотирьох напрямках. Водночас вирішено надати підтримку органам місцевого самоврядування на завершення заходів з поліпшення громадських пасовищ розпочатих торік. А за умови відкриття державних електронних реєстрів – проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення.

Іван Стефанишин, експерт продовольчого ринку, в розмові з Тvoemisto.tv наголосив, що на Львівщині посіяли вже багато ярих культур – ячмінь, овес. За його словами, ще не визріли погодні умови для пізніх культур, тож після Великодня масово піде робота. Хоча проблем, наголошує Іван Стефанишин, не бракує. «Під час війни виклики – на кожному кроці. Є проблема з матеріально-технічними ресурсами, із пальним, мастильними матеріалами, а також з добривами. Також із логістикою, що впливає на ціни. Ціни на добрива зросли майже в три рази – на аміачну селітру і на нітроамофоску. Це пов’язано з тим, що у нас є проблеми з виробництвом добрив. Частину добрив ми брали в росії, Білорусі. Зараз наші підприємства здебільшого виробляють карбамід і все, що пов’язане з азотом, а також ще деякі складні добрива, однак їх недостатньо. Господарства ще восени закупили трохи добрив і пального. Пальним міг запастися той, хто мав сертифіковані сховища, з тим були проблеми. Зрештою, зараз все потрохи вирішується, сіється», – розповів Іван Стефанишин Тvoemisto.tv.

За його словами, в контексті посівної варто говорити не про дефіцит, а про проблеми з експортом. Торік Україна від експорту агропромислової продукції отримала понад 24 млрд USD. Нині через блокування окупантами портів Одеси та Миколаєва можливості експорту української сільськогосподарської продукції різко скоротилися.

Тим часом в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань у вівторок, 19 квітня, попередили, що війна в Україні може спричинити глобальну продовольчу кризу. «Понад 30% сільськогосподарських полів в Україні не будуть використовуватися для посадки пшениці, ячменю, соняшника та кукурудзи. Військові дії, що продовжуються, можуть викликати глобальну продовольчу катастрофу: 36 із 55 країн з продовольчою кризою залежали від експорту України та росії», – йдеться у повідомленні.

Ціни на харчові продукти у світі дійсно суттєво зростають через війну в Україні. «За останні 32 роки світові ціни на харчові продукти не були такими високими, як у березні цього року. Війна в Україні є однією з основних причин зростання. І Україна, і росія є важливими експортерами зерна», – повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO).

Як зазначається, сплеск цін на харчові продукти найбільше відчувається в бідних країнах світу. Індекс, за яким FAO вимірює ціни на багато товарів, зріс на 13% у березні у порівнянні з лютим. Особливо подорожчали зернові (плюс 17%). Рослинна олія подорожчала майже на 25%. Нагадаємо, що Україна була провідним світовим експортером соняшникової олії. 

Особливо складно доведеться бідним країнам у посушливих регіонах – на Близькому Сході та Північній Африці. Вони імпортують понад 90% усього продовольства, а найближчі постачальники для них – це Україна та росія. «Зі зростанням цін на базові харчі гуманітарна криза та політичні ризики будуть зростати. Востаннє, коли ціни були на такому високому рівні, все обернулося «Арабською весною», – кажуть експерти дослідницького центру Bruegel. Нагадаємо, що 10 років тому хвилі протестів та революцій призвели до зміни режимів у Лівії, Тунісі, Єгипті та Ємені, а також до війни в Сирії за участю росії.

Цього разу кандидатами на «жертви» російської агресії проти України експерти Світового банку та ЄБРР називають Туреччину, Єгипет, Індію, Таїланд, Грузію, Вірменію, Південну Африку, Ліван та навіть Шрі-Ланку. «Їм зараз особливо складно, оскільки вони дуже залежать від торгівлі з росією та Україною, заробляють на туризмі, не бажають відкритого конфлікту із Заходом за порушення санкцій проти рф й на додачу до всього цього переживають внутрішню економічну кризу, яка загрожує політичній стабільності», – пише Українська служба BBC.

Загалом, за даними ООН, ще до нападу рф на Україну, 44 млн людей у 38 країнах були на межі голоду. За підрахунками ООН, війна збільшить цю цифру щонайменше ще на 8 млн осіб, а можливо, і на понад 13 млн – за песимістичного сценарію. Переважно йдеться про Північну Африку та Близький Схід.