Наявний в країні брак пального поки не зупиняє темпи посівної кампанії, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики). За його словами, мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин аграрії здебільшого встигли придбати або замовити ще до початку вторгнення рф, і вони вже на підприємствах або їх довозять.

Як писала «Львівська Пошта», окупанти змінили свою стратегію, нарощуючи ракетні удари по великих сховищах пального та місцях зберігання сільськогосподарської техніки. Мета окупантів очевидна – зірвати в Україні посівну кампанію. 

«Найкритичнішим фактором залишається пальне, дизель. Його не було закуплено на 70% або на 90%, і фактично щодня відбувається координація та постачання аграріям «з коліс». Поки з цим фактором усі справляються. Дякую аграріям за розуміння, постачальникам пального та всім, хто є в процесі. Зараз дефіцит дизеля на темпи посівної не впливає, але цей фактор залишається критичним», – розповів Тарас Висоцький.

У Мінагрополітики прогнозують, що, за песимістичним сценарієм, цього року в Україні може бути засіяно лише 70% площ. «Якщо території Чернігівської та Сумської області, які мають величезні аграрні площі, вдасться розмінувати найближчими тижнями, можливо, площа посівної зросте до 80%», – уточнив заступник міністра.

Цього року українські аграрії дійсно працюють у фронтових умовах. Як повідомив Олег Бондарь, представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), гуманітарне розмінування потрібно буде провести на майже половині території України. «За нашими попередніми оцінками, це близько 300 тисяч квадратних кілометрів. Це майже половина території нашої країни», – наголосив Бондарь.

Представник ДСНС зазначив, що піротехніки насамперед працюють над розмінуванням населених пунктів. Серед наступних напрямків – розмінування доріг. «Тільки після цього ми можемо вийти на сільськогосподарські угіддя і вже працювати з фермерськими господарствами та з іншими аграріями стосовно проведення посівних робіт тощо», – сказав Олег Бондарь.

За його словами, зараз піротехніками щоденно в середньому вилучається і знешкоджується 2-6 тис. вибухонебезпечних предметів. Загалом від початку вторгнення рф співробітники ДСНС знешкодили понад 48 тис. боєприпасів, зокрема, близько 2 тис. авіаційних бомб різного калібру. 

Тарас Висоцький, перший заступник міністра Мінагрополітики, запевнив, що навіть за умови зменшення обсягу посівів Україна зможе забезпечити себе продовольством. «Якщо припустити, що ми засіємо 70%, то з них 30-40% буде для внутрішнього споживання. І навіть залишиться залишок для експорту», – зазначив урядовець.

Він виключає ймовірність дефіциту на внутрішньому ринку на курячі яйця, м’ясо птиці, молоко та овочі. Відповідаючи на запитання щодо загибелі 4 млн курей на птахофабриці «Чорнобаївська» на Херсонщині, одній з найбільших у Європі, заступник міністра повідомив, що до повномасштабного вторгнення рф Україна експортувала до 40% яєць. «У разі знищення таких об’єктів ми насамперед говоримо про скорочення експорту, але дефіциту на внутрішньому ринку не буде. Аналогічна ситуація з м’ясом птиці або виробництвом молока: ті втрати, яких ми зазнали, можуть становити до 10-15%, і це насамперед стосується скорочення експорту, але не спричинить дефіциту на внутрішньому ринку», – заявив Висоцький.

Також він наголосив, що цього року на заході та в центрі України буде збільшено площі під овочі, що входять до базового борщового набору – капуста, морква, буряк, картопля. «Це дозволить перекрити часткове зменшення виробництва на півдні та сході для того, щоб усіх українців забезпечити відповідною овочевою продукцією», – наголосив урядовець.

Крім того, він упевнений, що Україна має шанси залишитися в переліку найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. «Найбільш критичний фактор – це блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що 90% експорту сільгосппродукції до війни відбувалося через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому якщо найближчим часом вдасться розблокувати порти, то навіть за підсумками поточного року Україна зможе залишитися щонайменше у першій десятці експортерів. Якщо буде експорт лише альтернативними шляхами, залізничними чи авто, звичайно, позиції можуть бути слабшими, оскільки фізично вивезти аналогічний обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться, цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе якийсь час», – розповів Тарас Висоцький.