Навіжена російська орда не лише бомбардує українські міста та знищує мирних мешканців, війна створила величезні проблеми в колись більш-менш стабільній українській економіці. Напівпорожні полиці в продуктових крамницях та дорожнеча на АЗС – одні з найбільш наочних проявів.

«Якщо проаналізувати атаки по містах України, то їх зазнали школи, садочки, лікарні та інші об’єкти інфраструктури. І в мінімальній кількості – об’єкти військової інфраструктури. Тактика ворога – це тотальне знищення українців: дітей, жінок, старших осіб. Сьогодні немає безпечних чи небезпечних міст в Україні. Ми всі перебуваємо під ударом», – заявив мер Львова Андрій Садовий.

Певний дефіцит харчових продуктів спричинений не браком в Україні харчів, а насамперед проблемами логістики, масштабними руйнуваннями інфраструктури та необхідністю перерозподілити наявні ресурси для забезпечення всім необхідним тих регіонів, де точаться повномасштабні бойові дії та які опинилися на межі гуманітарної катастрофи.

Лише 21 березня з гуманітарного складу у Львові відправили 145 палет з їжею, одягом та побутовою хімією. Як повідомила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації, їх отримають такі області: Чернігівська, Київська, Миколаївська, Житомирська, Харківська та Черкаська.

Напередодні зі складів у Львові виїхали шість фур та два буси з гуманітарною допомогою (зокрема медикаментами) у напрямку Рівного, Харкова, Києва, Житомира, Дніпра, Краматорська та міста Золотоноша. Укрзалізниця відправила два криті вагони гуманітарного вантажу до Харкова, стільки ж – до Запоріжжя. Це продовольчі продукти, засоби гігієни та засоби першої необхідності (постіль, рушники тощо). Загалом на Львівщині розгорнули сім гуманітарних штабів, які допомагають українським військовим та переселенцям.

Також варто наголосити, що від початку повномасштабного вторгнення рашисти знищили понад 3,5 тис. об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема, понад 230 об’єктів транспортної інфраструктури (вокзали, летовища, мости, шляхопроводи тощо). Ці цифри дуже приблизні й увесь час оновлюються, оскільки бомбардування та ракетні обстріли не припиняються.

Водночас продуктових запасів в Україні є достатньо. «Україна виробляє продукції в п’ять разів більше, ніж її внутрішнє споживання. Станом на зараз ми маємо достатньо резервів продукції для нашого споживання. Наприклад, пшениця. Україна за рік споживає 8 мільйонів тонн. Зараз ми маємо близько 6 мільйонів тонн. А влітку вже матимемо врожай озимої. Кукурудзи маємо дворічний запас – ми споживаємо 7 мільйонів тонн, а маємо 15 мільйонів тонн. Соняшникової олії маємо ще на п’ять років. Цукор – півтора року запасу», – повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства.

Він підкреслив, якщо виробництво зупиниться, зараз Україна має все необхідне в досить великому запасі, оскільки «ми експортери, а експорт зупинився», але водночас національним виробникам важливо продовжувати працювати.

На період дії воєнного стану Кабмін доручив обласним військовим адміністраціям встановити контроль над роздрібними цінами на деякі товари, водночас скасувавши граничний рівень постачальницько-збутової надбавки та торгової націнки в 10% для таких товарів: крупа гречана, цукор-пісок, вермішель з пшеничного борошна вищого сорту, вершкове масло жирністю 72,5%. Водночас обмеження націнки до 10% залишилося для таких товарів: борошно пшеничне вищого ґатунку, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний та батон, яйця курячі категорії С1; птиця (тушка куряча, чверть курячої тушки), олія соняшникова рафінована. Обмеження діятимуть до 30 квітня 2022 року.

«Ціноутворення на перелічені продукти будуть контролювати військові адміністрації разом з Національною поліцією, Держпродспоживслужбою, Держлікслужбою. Отже, не буде недобросовісної конкуренції та підвищення цін. Зараз час обʼєднуватися та піклуватися один про одного», – наголосив Олексій Чернишов, міністр розвитку громад та територій.

Водночас влада попередила, що жорстко каратиме тих, хто спробує нажитися на війні. Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента України, наголосив, що несправедливе завищення цін у продуктових і аптечних мережах буде прирівняне до мародерства. «По-перше, в нас є система державного регулювання. Тобто, порушуючи ці речі, вони не просто поводять себе некоректно, а фактично йдуть на пряме порушення закону. І тому вони нестимуть пряму відповідальність. По-друге, будь-які такі «кричущі» випадки передбачають безумовне втручання з боку влади, і вже є десятки випадків, де ми особисто розбирались з тією чи іншою мережею – аптечною чи продуктовою. І я вам скажу, що в більшості випадків моментально, протягом кількох годин, була реакція, і приводили ціни до ладу», – наголосив Ростислав Шурма в ефірі національного телемарафону. 

Також він нагадав, що на кордонах з країнами Європейського Союзу створено режим «відкритої митниці», коли товари в Україну поставляються майже без сплати податків. «Це дозволить наповнити полиці магазинів харчовими продуктами. Протягом тижня-двох уточнюватимуться якісь подробиці», – зазначив Ростислав Шурма.

Проте ще якийсь час в Україні будуть спостерігатися цінові коливання на харчові продукти. На подорожчання товарів впливає брак робочої сили, адже з початком російського вторгнення частина співробітників багатьох підприємств виїхала за кордон або у західний регіон країни. Водночас чимало підприємств у зоні активних бойових дій призупинили чи повністю припинили свою діяльність. Не можна ігнорувати й момент деякої споживчої паніки. Населення намагається сформувати особисті запаси та скуповує все гамузом у великих кількостях, особливо продукти тривалого зберігання.

За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), інфляція в Україні може прискоритися до 19% за підсумками 2022 року. «Цього року на економіку очікує глибока рецесія. Прогнозується, що внутрішній попит різко скоротиться у міру продовження війни, водночас споживання буде обмежене базовими потребами в зв’язку з переміщенням населення, перебоями в постачанні, руйнуванням інфраструктури та невизначеністю», – зазначили у МВФ. Поряд зі зростанням інфляції, за словами аналітиків Investment Capital Ukraine (ICU), перед українською економікою стоять девальваційні ризики, які сприятимуть подорожчанню імпортних товарів уже найближчими місяцями.

Ще однією причиною тимчасового дефіциту продуктів у крамницях є подорожчання бензину та дизельного, а також логістичні складнощі, адже тепер шлях товару до полиці в супермаркеті подекуди збільшився в кілька разів. Водночас і з цими проблемами українська влада намагається дати собі раду.

Після катастрофічного стрибка цін на автомобільне пальне в перші дні вторгнення рф, українські мережі АЗС почали поступово знижувати ціни. 18 березня набув чинності закон про зниження ПДВ з 20% до 7% та обнулення акцизу. Раніше усі податки і збори складали ледь не половину вартості пального. Також набрав чинності новий порядок розрахунку граничних цін. Відповідно до нього, стандартний бензин має коштувати 33,37 грн/л, дизельне пальне – 37,05 грн. Також дозволили продаж пального «Євро 3» та «Євро 4», якість яких дещо нижча, ніж дозволених раніше видів.

У середньому літр 95 бензину подешевшав на сім гривень, а дизпаливо – десь на п’ять. Втім, ціну на заправках знизили не скрізь, адже максимальна торгова надбавка не поширюється на «брендове преміальне пальне» з покращеними показниками якості.

«В ідеалі потрібно було б надати перехідний період, аби новий розрахунок охопив нові постачання пального. Але за нинішньої ситуації на всі прогалини неможливо зважати. Проте Кабмін зробив великий крок, і він обов’язково спрацює. Більш відчутні «безакцизні» постачання з Європи будуть ближче до кінця місяця, все стане на місця. Головне знайти потрібні обсяги», – розповів НВ Бізнес Сергій Куюн, директор «Консалтингової компанії А-95».

Нині увесь ринок пального в Україні надзвичайно швидко перебудовується. У 2021 році 62% дизпального та 50% бензину надходило з росії та Білорусі. Ще по 10% імпортували з Литви (залізничними цистернами через білоруську територію) та морем з інших країн. Війна повністю перекрила ці напрямки.

«Тепер український ринок пального чекає крутий розворот на 180 градусів. Іншими словами, просто зараз відбувається паливна революція. Всі розуміють, що більше на наших заправках ніколи не буде пального з країн, з яких нам везли не тільки бензин і дизель, а й загарбницькі танки», – пише tsn.ua.

Відтепер єдиними постачальниками пального в Україну є держави Європейського Союзу. Причому це вигідно не лише нам, але й країнам Європи, адже інтеграція України в європейський паливний ринок означає збільшення завантаження нафтопереробних заводів, портів, трубопроводів та залізниці. «Це саме той випадок, коли ми є шансом й можливістю. Звідси випливає й те, чого робити не варто – обмежувати коло трейдерів. Кожен з них має комерційні контакти та компетенції, адже закупівля пального складається з безлічі дрібних фінансових, логістичних та технічних деталей. Це мурахи, вони знають стежки, кожен з них тягне у мурашник свою здобич. Їх можна порівняти з волонтерами, більш мобільними та оперативними, які опікуються кожним маленьким підрозділом. Натомість великі державні оператори мають займатися великими міждержавними проєктами. В паливній сфері вони теж є», – написав Сергій Куюн у блозі на Економічній правді.

За новими правилами на західному кордоні вже розмитнено перші 1000 тонн пального. «Далі будуть більші об’єми. Ціни стабілізуються разом зі стабілізацією постачання та насиченням ринку», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Глава уряду додав, що ринок пального переживає сильну трансформацію, адже тепер весь імпорт іде з Європи, але головне, що цей імпорт почався. 

В уряді сподіваються, що доступне пальне активує низку економічних процесів, які наблизять Україну до перемоги. Зокрема, буде акумульовано достатньо ресурсів для проведення посівної кампанії та перевезення критично необхідних вантажів, зокрема харчових продуктів.