Про це повідомляє офіційний портал Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» з посиланням на завідувачку відділу ціноутворення та аграрного ринку, докторку економічних наук Інну Сало. За її словами, подорожчання спричинене низкою чинників. Насамперед це збільшення тарифів на електроенергію через скасування пільгового тарифу (+ 36,6 %), водопостачання (+ 10,9 %), водовідведення (+ 17,3 %), підвищення цін на енергоносії, плати за оренду приміщень та комунальних послуг загалом, рівня заробітної плати працівників, транспортних витрат, зокрема, бензину А-95 (+ 22 %) тощо. Підвищення витрат за вказаними напрямами змусило виробників збільшити вартість харчової продукції. Отже, індекс інфляції на споживчому ринку України у 2021 році зріс удвічі – до 10%.

У торговельній мережі відбулося підвищення роздрібних цін на овочі борщового набору, зазначила експертка. За її словами, подорожчали продукти борщового набору. Зокрема, на початку січня 2022 року проти жовтня 2021-го ціна на картоплю зросла на 1% (8,76 грн/кг), капусту білокачанну – на 54% (12,09 грн/кг), цибулю ріпчасту – на 26% (12,09 грн/кг), моркву – на 11% (9,98 грн/кг).

«У першому кварталі 2022 року очікується подальше підвищення цін – залежно від виду овочів – на 15-25% проти цін початку 2022-го. Вартість борщу в січні цього року більш ніж вдвічі перевищила показник січня минулого року», – зазначила Інна Сало. 

Згідно з прогнозами, ціни на тепличні овочі в Україні можуть різко зрости у зимово-весняний період 2022 року. Ціновий стрибок передбачається настільки відчутним, що для великої частини українських споживачів свіжі помідори, огірки та перець у цей період будуть практично недоступні. Ціни на картоплю протягом останніх п’яти місяців були стабільними, проте у зимово-весняні місяці 2022 року очікується подальше підвищення ціни на картоплю – до 35%.

На початок 2022 року, порівнюючи з відповідним періодом 2021-го, споживча ціна на свинину зросла на 6,8% (до 123,75 грн/кг), на сало – на 19,8% (90,24 грн/кг), на птицю – на 26,6% (куряча тушка коштує 70,82 грн/кг). «У першому півріччі 2022 року збережеться тенденція підвищення цін на основні види м’яса – яловичину, свинину та м’ясо птиці – щонайменше на 15-20%», – прогнозують в «Інституті аграрної економіки».

За словами Інни Сало, також очікується поступове сезонне збільшення відпускної ціни насіння соняшнику, що відіб’ється на зростанні ціни соняшникової олії. До серпня 2022 року цей вид агропродукції може подорожчати в межах 20% – до 75 грн/л.

Очікується й подорожчання хлібобулочних виробів. Середня ціна 1 кг хліба нині складає близько 30,65 грн, що перевищує показники минулого року на 23%. «Найближчим часом частка вартості енергоресурсів у виробництві хлібобулочних виробів зросте з 5-7% до 15-20%. З урахуванням інфляційного фактора це призведе до подальшого подорожчання хліба та хлібобулочних виробів на 10-25%», – заявила Інна Сало.

Аналогічну думку в коментарі Українським новинам нещодавно висловив і Олександр Васильченко, генеральний директор об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром». За його словами, це пов’язано з високою ціною на газ для підприємств, яка за рік зросла вдесятеро. «Підприємства зазнають збитків. Як проміжне рішення – досягнута домовленість, насамперед з великими торговельними мережами, про підвищення цін на масові види хліба в січні на 10%. Якщо пільгова ціна на газ для хлібопекарських підприємств не стане реальністю, слід очікувати подальшого різкого зростання цін на хліб і хлібобулочні вироби», – повідомив Олександр Васильченко.

Нагадаємо, що наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів України обмежив вартість природного газу для підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значущість: борошна пшеничного, молока пастеризованого, хліба житньо-пшеничного, яєць курячих, птиці (тушка куряча), соняшникової олії тощо. Обмеження діятимуть на період дії карантину, але не довше, ніж до 30 квітня 2022 року. Загалом газ за пільговою ціною мали б отримувати понад 7 тис. підприємств.

Мали б, але не отримують. Гендиректор Укрхлібпрому стверджує, що меморандум не працює, «оскільки питання забезпечення хлібопекарських і борошномельних підприємств газом за пільговою ціною перебуває на стадії узгодження». За словами Олександра Васильченка, підприємства укладають договори за ринковою вартістю газу від 47 тис. до 58 тис. грн з податком на додану вартість (ПДВ) за 1 тис. куб. м.

Інша серйозна проблема – катастрофічний брак в Україні пшениці високого ґатунку внаслідок її масового експорту. Отож виробники вимушені закуповувати борошно з української пшениці за кордоном, пише agronews.ua. І це при тому, що у 2021 році Україна зібрала рекордний за історію незалежності врожай зернових, зернобобових та олійних культур – понад 106 млн т. «Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!» – повідомив наприкінці 2021-го Роман Лещенко, міністр агрополітики.

За таких умов уряд «під ялинку» 30 грудня 2021 року додатково розширив перелік харчових продуктів, що потрапляють під державне цінове регулювання. Відповідно до ухваленого урядовцями рішення, граничний рівень надбавки (націнки) на продукти, які становлять соціальну значущість (загалом 35 позицій), під час карантину не повинен бути вищим за 10% від відпускної ціни виробника.

Контролювати ціни буде Державна служба статистики (Держстат). Працівники відомства будуть щодня контролювати споживчі ціни на товари за переліком та надавати Міністерству економіки відповідну інформацію. Щоправда, абсолютно незрозуміло, як збираються карати порушників, адже Держстат – це не правоохоронний орган.

Загалом, прогнози невтішні. Олег Устенко, радник президента України з економічних питань, припускає, що через тенденцію високих інфляційних ризиків у світі варто очікувати зростання цін на продукти в Україні ще на 10-20%. У коментарі РБК-Україна він пояснив, що подорожчання відбудеться через зростання світової інфляції, що, зокрема, вплине на продовольчий ринок України. «Ціна на продукти піде вгору на 10-20%, якщо судити за форвардними контрактами. Зерно, цукор, какао-боби – все йде вгору», – заявив радник президента. «З огляду на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома – майже 50%, таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком», – заявив радник президента.

За 2021 рік Україна збільшила імпорт яловичини на 34% – до 2,78 тис. тонн. Про це повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).

«Попри те, що українці віддають перевагу дешевшим видам м’яса (курятина, свинина), зовнішня торгівля яловичиною значно зросла у 2021 році», – йдеться в повідомленні. Мороженого м’яса Україна закупила 1,94 тис. тонн (70% від загального постачання). Свіже та охолоджене м’ясо становило 0,84 тис. тонн. Основні експортери яловичини в нашу країну – Австрія (1148 тонн), Литва (534 тонни), Польща (237 тонн), США (182 тонни).

Водночас українські аграрії збільшили обсяги продажу яловичини за кордон. «Попри важке становище в українському скотарстві, українські експортери відправили в інші країни 27,55 тисячі тонн м’яса, що на 11% більше ніж минулого року. Варто зауважити, що 99% поставок відбувались винятково в замороженому вигляді. Для порівняння, постачі у 2020-ому мали співвідношення 92% мороженого і 8% охолодженого, а у 2019 році – 61% мороженого і 39% охолодженого», – підкреслили в УКАБ.

Найбільше української яловичини продано в Китай – 12,33 тис. тонн, Білорусь – 3,68 тис. тонн, Казахстан – 3,10 тис. тонн, Узбекистан – 2,89 тис. тонн. «Загалом минулий рік роботи на внутрішньому ринку для виробників яловичини був важким. Завдяки стрімкому зростанню цін на корми та скорочення поголів’я паралельно підіймалася собівартість продукту, яка ще більше зменшувала попит у споживанні. Єдиним шляхом отримання хорошого прибутку в 2021 році був експорт української яловичини на інші міжнародні ринки, переважно в Китай», – підсумував експерт УКАБ Максим Гопка.