Підвищення ціни на нафтопродукти, здається, не остання неприємна новина на ниві сучасного процесу вітчизняного ціноутворення. Схоже, вже з 1січня наступного року ми будемо платити більше й за газ

Чисельні нарікання Президента Віктора Ющенка щодо заниженої, на його думку, ціни на газ, які він періодично адресує уряду, видається, досягли своєї мети. НАК "Нафтогаз України", Нацкомісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) та Мінпаливенерго розпочали перемовини щодо підвищення з 1 січня наступного року ціни на газ для населення. Аби встановити його вже на економічно обґрунтованому рівні.

Ба більше, головний регулятор у даній сфері ціноутворення - НКРЕ - погоджується з тією пропозицією і пропонує розпочати процес перерахунку нових цін і підготовку відповідного рішення вже з наступного місяця.

Звісно, ціновий газовий процес тривав і раніше. Останнє підвищення ціни на газ для населення - відразу на 35% - відбулося ще у грудні 2008 року. При цьому для цієї так званої категорії споживачів середньозважена ціна на 1 тис. кубометрів газу була встановлена 622,4 грн. НАК "Нафтогаз" тоді теж не образили: нерозподілена виручка (без врахування витрат на закупівлю, реалізацію та зберігання газу для потреб населення) тоді була визначена у 129,28 грн за тисячу кубів.

Як тоді визначили в уряді, встановлення з 1 грудня минулоріч нових роздрібних цін на газ для наших з вами потреб мало створити додаткове джерело грошових надходжень, аби компенсувати НАК в такий спосіб недоотримання коштів. А ще якось розраховуватися із закордонними кредиторами. І в цілому - сприяти фінансовій стабільності компанії за рахунок збільшення доходів.

Про останнє ми свого часу писали чимало. Отже, про фінансову стабільність "Нафтогазу" говорити не доводиться. Хоча Юлія Тимошенко як прем'єр постійно запевнює у протилежному. Мовляв, НАК і за російський газ розраховується, і необхідні на зимовий період обсяги газу компанія у сховища закачає вчасно і в потрібному обсязі, і транзит в Європу забезпечить.

Щоправда, стосовно транзиту, то чомусь у європейців щодо цього вже виникають певні перестороги на найближчий час. Адже недаремно прем'єр останнім часом так наполегливо шукала гроші власне для розрахунків із "Газпромом". Адже чим НАК буде розраховуватися за газ вже наступного місяця - наразі не відомо.

Тим паче - і Євросоюз, і Росія у бажаних кредитах відмовили. І, як нещодавно наголошував прем'єр­міністр північного сусіда Володимир Путін, Україна гроші за транзит газу в поточному році вже повністю вибрала - рівно 2,2 млрд дол. Отож питання подальшого пошуку грошей для розрахунків за російський газ з порядку денного не знімається.

Особливо на тлі багатомільярдних умовнооди­ничних кредитних зобов'язань "Нафтогазу" перед закордонними партнерами і не менших сум, які компанії винні вітчизняні споживачі. Хоча питання боргів теплопостачальницьких компаній, Юлія Тимошенко на нещодавній зустрічі з губернаторами останнім запропонувала вирішити: мовляв, нехай області позичають гроші на це в Ощадбанку і розраховуватимуться потім вже з ним. Єдине, чого не врахувала прем'єр, борги теплокомуненерго становлять 3,5 млрд грн із загальних майже 26 млрд грн. Тому навряд чи кардинально допоможуть вирішити боргові проблеми НАК і зусилля губернаторів. Хоча питання "А звідки, властиво, взялися такі борги?", від того менш актуальним не стає.

Проте в. о. міністра фінансів Ігор Уманський дотримується думки, що швидше за все уряд не підтримає пропозиції щодо підвищення ціни на газ. Адже в країні справді криза. І не пасує кандидату в майбутні президенти піднімати нині ціни на газ. Виборці ж й померзнути можуть.