Перший стосується безпосередньо «економічного паспорта» та його законодавчого закріплення. Другим вносяться зміни до Бюджетного кодексу в частині державних внесків до системи «економічного паспорта». Обидва визначені президентом як невідкладні. Крім того, Володимир Зеленський вніс до парламенту два документи щодо Фонду майбутніх поколінь (ФМП), які вносять зміни до Податкового кодексу, а також Кодексу про адміністративні порушення та Кримінального кодексу. Вони теж визначені як невідкладні.

Як писала «Львівська Пошта», 1 грудня під час виступу у Верховній Раді Володимир Зеленський анонсував впровадження «економічного паспорта» українця, що передбачає відкриття персональних рахунків для дітей, народжених у 2019-ому та пізніше, на яких будуть накопичуватися платежі від використання надр. За словами глави держави, основою для фінансування цієї ініціативи стане ухвалений напередодні закон про внесення змін до Податкового кодексу, який збільшує плату за використання природних ресурсів України. 

«Ми скеруємо ці кошти на наших дітей. Тому вперше за всю історію нашої незалежності я внесу законопроєкт про «економічний паспорт» українця. Згідно з ним, ці кошти – плата за використання наших надр – будуть накопичуватися на особистих рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття діти зможуть використовувати ці накопичення для отримання освіти або покупки власного житла. Завдяки цим двом законам, нарешті, наші олігархи стануть справжніми інвесторами в майбутнє наших дітей. І це теж буде вперше за роки нашої незалежності», – похвалився президент.

«У нас народжується близько 300 тисяч дітей на рік. Є певні відрахування від ренти. Я не виключаю, що відрахування будуть не тільки від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації чи імпортного ПДВ. Поки що ми говоримо тільки про ренту. Рента розподіляється між тими дітьми, які народилися і мають «економічний паспорт» українця. Якщо ця сума є меншою за встановлену законопроєктом, то різниця дотується коштом держави», – пояснив Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

ФМП, де накопичуватимуться кошти українців, які не досягли 18-річного віку, запрацює з 2023 року. Він наповнюватиметься коштами, які держава отримує від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення. Відсоток відрахування зростатиме протягом десяти років залежно від виду ренти:

• для видобування корисних копалин – із 35% у 2023-ому до 70% у 2030 році (+ 5 в. п. щороку);

• для видобування нафти, газового концентрату та газу – із 47,5% у 2023 році до 95% у 2033-ому (+ 5 в. п. щороку, а в останній рік – на 2,5 в. п.);

• у межах континентального шельфу або морської економічної зони – із 50% у 2023 році до 100% у 2033-ому (+ 5 в. п. щороку).

«Щороку до ФМП переказуватимуть дві мінімальні зарплати. Відповідно до бюджетної декларації, через рік вона становитиме 7176 гривень. Однак у 2023 році внести до фонду доведеться суму не за рік, а за п’ять років. Річ у тім, що в законопроєкті передбачена участь у фонді всіх, хто народився з 2019 року. Тобто за весь час перебування Зеленського на посаді президента. Аби забезпечити виконання цієї норми, у 2023 році у фонд скерують 21,8 мільярда гривень, зазначається в пояснювальній записці до документа. Ця сума дозволить покрити нарахування для 1,5 мільйона громадян, які народилися і, за оцінками Офісу президента, народяться в «п’ятирічку» Зеленського», – пише Економічна правда.

З кожним наступним роком кількість учасників фонду зростатиме на приблизно 300 тис. осіб. Так відбуватиметься до 2037-ого, коли з’явиться перше покоління повнолітніх з «економічними паспортами». Вони, за президентськими оцінками, отримають по 630 тис. грн кожен, що в сумі становитиме 191 млрд грн. На момент перших виплат у 2037-ому сума коштів фонду становитиме 1 трлн 832 млрд грн завдяки внескам держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери.

Щоправда, «живих» грошей ніхто роздавати не збирається. Кошти переказуватимуть на документально підтверджені цілі: для здобуття вищої чи професійно-технічної освіти в Україні; на придбання власного житла; на накопичення пенсії в недержавному пенсійному фонді.

Якщо кошти знадобляться на лікування тяжких захворювань (рак, інфаркт, інсульт, трансплантація життєво важливих органів), їх можна буде зняти достроково. У разі смерті учасника фонду кошти отримає його спадкоємець без прив’язки до визначених законом цілей.

«Фонди майбутнього» насправді успішно діють у деяких країнах. Щоправда, йдеться про держави, що є світовими лідерами у видобутку та експорті нафти та газу – країни Перської затоки, в Європі це Норвегія, яка є другим найбільшим постачальником газу в ЄС після російського «Газпрому».

Їхні фонди «майбутніх поколінь» є одними з провідних інвесторів світу, зокрема, і в державні облігації США. В їхньому розпорядженні – кошти на сотні мільярдів доларів, зокрема, понад 700 млрд доларів у Об’єднаних Арабських Еміратів і майже 600 млрд доларів у Кувейту. 

Як повідомляє Українська служба ВВС, найбільший суверенний або державний фонд національного добробуту у світі має Норвегія. До початку 1970-х головною галуззю промисловості цієї країни був вилов риби, а оселедці – головною статтею експорту. Проте із відкриттям запасів вуглеводнів на норвезькому шельфі Північного моря видобуток нафти і газу став складати понад п’яту частину всього валового внутрішнього продукту країни, близько третини доходів державного бюджету та близько половини експорту.

Аби убезпечити економіку від «перегріву» та інфляції, а також уникнути залежності від цін на енергоносії, норвежці створили спеціальний пенсійний фонд, який згодом став найбільшим суверенним інвестором у світі. Нині він інвестує в понад шість тисяч компаній у 74 країнах.

Україна, як відомо, не належить до елітарного клубу видобувачів нафти і газу. Викликає дуже серйозні сумніви, що вітчизняному бюджету вистачить коштів, щоб у 2037-ому засипати грішми всіх 18-річних українців. Зрештою, до початку перших виплат ще дуже далеко, натомість Володимир Зеленський може хвалитися вже зараз. Й очевидно, що про «економічний паспорт» він дедалі частіше згадуватиме з наближенням президентських виборів 2024 року.