Питання "Що відбувається з цінами?", точніше, "Чого від них очікувати найближчим часом?" - непокоїло пересічних українців і в кращі часи. Тож нічого дивуватися, що під час кризи з усіма її неприємними атрибутами на кшталт масового безробіття, нагромадження боргів із зарплатні та її урізання, власне цінові проблеми вийшли на перший план повсякденного буття співвітчизників. Принаймні тих, хто живе лише на зарплату, чи то пак - намагається вижити.

Утім, цінова статистика цікава і з економічної точки зору. Хоча б заради тих же прогнозів.

На тлі "глобального" зростання цін на цигарки, яке боляче вдарило багатомільйонну армію українських курців, особливо незаможних, із рештою цін відбувається якраз майже протилежне. Як і очікувалося, рецесія в економіці безпосередньо позначилася і на загальній ціновій ситуації у країні, перетворившись у головний чинник уповільнення їх подальшого зростання. Річний індекс рівня інфляції у травні скоротився до 14,7% проти майже 16%, зафіксованих у квітні. Очікують, що за підсумками червня він теж не перевищить цієї позначки, ба навіть упаде.

Загалом від початку року інфляція справді поступово вщухала. За офіційною статистикою, у січні вона становила 2,9%, у лютому - 1,5%, у березні - 1,4%, у квітні - взагалі 0,9%. За недавно оприлюдненими даними Держкомстату, у травні ціни в цілому зросли на 0,5% - це найнижчий показник ще із докризового вересня минулого року. Причому продукти харчування подорожчали лише на 0,3% (у квітні - на 1,2). Та й то в основному за рахунок подальшого зростання ціни на цукор, м'ясо птиці та овочі.

Щодо солодкого задоволення, то його подорожчання прогнозували. Низький врожай цукрового буряку минулоріч надалі штовхає ціни на цукор догори. Вони зросли на 6,5%. Але уряд пообіцяв дати цьому раду, виділивши кілька десятків тисяч тонн цукру із резервного фонду. Це, за розрахунками економістів Кабміну, має опустити ціну до рівня 4,905 грн за кг. І з овочами теж усе зрозуміло. Адже вони - з нового врожаю, ціни на нього спочатку традиційно високі.

Ще одним (і, певно, головним) чинником розкручування інфляції стало здорожчання тютюнових виробів, а також майбутнє зростання цін на алкоголь та пиво, яке обіцяють з 1 липня через запровадження нових ставок акцизного збору.

Утрималася ще одна цінова традиція початку літа - подешевшали яйця та молочні продукти (в середньому на 3,7%), олія (від 0,2 до 2,7%). Дещо впали в ціні м'ясо та вироби із нього. Але вже через падіння попиту. Це теж позначилося на загальному показнику інфляції, оскільки питома вага цих продуктів становить в індексі споживчих цін 13%. Додамо сюди і зміцнення курсу гривні щодо долара, на що миттєво зреагували імпортери. Наприклад, побутова техніка впала у ціні на 0,6%, риба та продукти з неї - на 0,4%. Здешевшання майже непомітне, однак окреслює тенденцію: міцна гривня - нижчі ціни.

Проте головним та тривалим у часі чинником, який і надалі впливатиме на рівень інфляції, стало, безперечно, загальне падіння споживчого попиту. Високий рівень безробіття (близько 900 тис. офіційно зареєстрованих) та заборгованість зарплати (на 1 червня вона становила 1,4 млрд грн), відсутність банківського кредитування, і, даруйте за банальне - невпевненість у завтрашньому дні, змушують українців вдаватися до економії витрат. Засвідчують це й статистичні дані. Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу у травні, порівняно із минулорічним, зменшився до 19,5% і становив 85,8 млрд грн.

Як наголошують фахівці, на рівень інфляції, точніше, її підтримку, найближчим часом впливатимуть кілька чинників. По­перше, дасться взнаки відтермінований ефект зростання акцизів на тютюнові вироби. Адже й у травні, і майже весь перший тиждень червня чимало роздрібних "точок" продавали залишки продукції за старими цінами. Зважимо і на те, що подорожчання алкогольних виробів та пива теж відбудеться лише з 1 липня.

По­друге, хоча певний стрибок цін на житлово­комунальні послуги вже позаду, не забуваймо, що з 1 червня запроваджено нові тарифи на послуги ЖКГ у Києві - вони зросли від 50 до 100%. Це теж позначиться на загальному показнику інфляції. Але головне - є дуже висока ймовірність, що дії столичної влади спровокують (як це вже було не раз) перегляд відповідних тарифів і на місцях. Безперечно, у бік зростання.

Не забуваймо й про те, що з 1 червня на 510% подорожчали залізничні квитки. Зважаючи на кількість пасажирів, яка значно зростає у сезон масових відпусток, це теж вплине на загальний показник рівня інфляції. А відтак - на загальну динаміку цін через надходження в обіг додаткових обсягів готівкової грошової маси.

Хоча будьмо оптимістами. Навіть аналітики не виключають, що за підсумками червня інфляція може бути навіть нульовою - через подальше падіння попиту та здешевлення продуктів харчування, що зазвичай відбувається улітку.

Крім цього, враховуючи майбутні президентські вибори, ймовірно, уряд використовуватиме суто адміністративні важелі впливу на цінову ситуацію. Принаймні відомо, що Мінекономіки за підтримки Мінфіну прагне поновити державне регулювання цін на основні продукти харчування. Чиновники вважають, - і з ними важко не погодитись, - що продавці невиправдано накручують вартість харчів, прагнучи в такий спосіб компенсувати собі втрати від зменшення продажу.

Прем'єр уже натякала, що, згідно із вітчизняним законодавством, основне навантаження боротьби з інфляцією лягає на плечі місцевої влади. Можна пригадати події 2009го, коли після погроз Тимошенко звільнити губернаторів областей з найвищим рівнем інфляції, падіння цін зафіксували у 21 (!) регіоні.

Але є ще так званий ефект "хроповика", добре відомий працівникам торгівлі: коли ціни сягають певного рівня і фіксуються на ньому - їх дуже важко повернути до попереднього рівня.