Попри всі зусилля України, США, Польщі та держав Балтії, зупинити добудову «Північного потоку – 2» не вдалося. 9 серпня Сергій Нечаєв, посол РФ у Німеччині, заявив, що газогін буде завершений за «лічені тижні». Однак залишається ще проблема сертифікації, яка може затягнутися на добрих пів року. Останніми місяцями «Газпром» буквально накинув на шию європейцям «газовий зашморг», максимально скоротивши постачання «блакитного палива», чудово усвідомлюючи, що саме зараз триває інтенсивне заповнення підземних сховищ газу (ПСГ) для того, щоб забезпечити потреби в осінньо-зимовий опалювальний період. У результаті ціни сягнули рекордних позначок – майже 543 долари за 1 тис. куб. м. Водночас експертне середовище впевнене, що ця ситуація не позначиться на українських споживачах.

Перед повноцінним введенням газогону в експлуатацію Nord Stream AG – швейцарська компанія-оператор проєкту – повинна довести, що вона незалежна від «Газпрому». Це потрібно для того, щоб вивести «Північний потік – 2» з-під дії Третього енергопакета ЄС, оскільки якщо цього не вдасться зробити, російський концерн зможе використовувати потужності газопроводу лише наполовину. На ухвалення відповідного рішення та його узгодження з Європейською комісією закон відводить німецькому регулятору – Федеральному агентству з мереж (Bundesnetzagentur, BNetzA) – багатомісячний термін.

До того ж все ще незрозуміло, хто проведе сертифікацію нового газогону. В січні цього року компанія DNV GL з Норвегії, яка мала сертифікувати «Північний потік – 2», відмовилася надавати цю послугу через санкції Вашингтона, що набули чинності з 1 січня після затвердження оборонного бюджету США. «DNV GL припиняє всі заходи з перевірки трубогінної системи відповідно до санкцій і доти, доки ці санкції залишаються в силі. Ми реалізуємо план зі згортання нашої підтримки проєкту», – йшлося в заяві компанії.

Але Путін хоче все та одразу. За його командою «Газпром» наприкінці липня скоротив, а в перших числах серпня частково припинив, закачування газу в свої європейські ПСГ, хоча саме влітку триває інтенсивне заповнення сховищ. Нещодавно Австрійське енергетичне агентство оголосило, що сховища в країні заповнені всього на 30% – рівно на половину менше ніж зазвичай. У Німеччині (де розташоване найбільше на території ЄС сховище Реден) ситуація не набагато краща: не більше половини від торішніх показників.

«Наразі в Європі виникла унікальна ситуація – газосховища, які там контролює переважно «Газпром», заповнені тільки на третину. Зазвичай у цей час вони заповнені на 2/3. Такого низького закачування не було давно або взагалі ніколи. І фахівці вважають, що «Газпром» спеціально створює такий газовий дефіцит для того, щоб прискорити введення в експлуатацію «Північного потоку – 2». Наприкінці серпня газогін буде точно готовий, залишилося отримати дозвіл на його експлуатацію. І ось тут виникає питання про те, яку політику проводитиме наступний німецький уряд», – розповів у ефірі телеканалу «Україна 24» Микита Жолквер, оглядач Німецької хвилі. Нагадаємо, що у вересні відбудуться вибори до Бундестагу та буде обрано нового канцлера замість Ангели Меркель.

Британський аналітик Том Марзек-Мансера в своєму коментарі для Financial Times також звинуватив «Газпром» у створенні штучного дефіциту газу на європейському газовому ринку шляхом зниження ринкової пропозиції. «Російський монополіст керується девізом «Дайте нам зелене світло» для «Північного потоку – 2», і ось тоді ми поставимо весь необхідний обсяг газу», – вважає експерт.

Те саме кажуть і в Україні. Юрій Вітренко, голова Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України», заявив, що «Газпром» фактично шантажує Європу газовим питанням. За його словами, в поточному році російський монополіст зарезервував 40 млрд куб. м газу для прокачування через українську газотранспортну систему (ГТС), тоді як торік через українські потужності бронювалося 60 млрд куб. м. «Фактично Російська Федерація влаштувала шантаж Європи: якщо Брюссель схвалить добудову та введення в експлуатацію «Північного потоку – 2», європейці отримають більше газу та за меншою ціною. А якщо газогін не добудують, то росіяни відмовляться використовувати потужності української ГТС», – заявив Юрій Вітренко. За його словами, використання РФ природних ресурсів як геополітичної зброї стає очевидністю, і дивним є те, що Європа дозволяє таке ставлення до себе з боку Москви і називає «Північний потік – 2» винятково економічним проєктом.

«Те, що відбувається в Європі з ринковою ціною на газ – це наслідок того, що робить наш північний сусід, щоб примусити до реалізації «Північного потоку – 2». Ми розглядаємо цей газогін як зброю, це не питання економіки та комерції», – заявляв Герман Галущенко, міністр енергетики України. 

У компанії «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) також наголосили, що проблеми, які спровокували дефіцит газу в Європі та стрімке зростання цін, обумовлені політикою «Газпрому», який створює оптимальні умови для запуску нового газопроводу. «Такими діями Кремль надсилає чіткий сигнал, що без запуску «Північного потоку – 2» не варто чекати на збільшення обсягів постачання газу. Сподіваємося, що ЄС правильно прочитає цей сигнал, і антимонопольний орган Європи надасть відповідну оцінку», – заявив Сергій Макогон, генеральний директор ОГТСУ.

На його думку, якщо не трапиться нічого екстраординарного і «Газпром» не збільшить обсяги постачання газу до Європи, ціна, найімовірніше, зростатиме. Адже саме зараз необхідно забезпечити закачування достатнього обсягу газу до ПСЗ на опалювальний сезон. Урятувати ситуацію міг би газ із країн Середньої Азії, який би йшов транзитом до Європи через ГТС України, та «Газпром» вперто блокує цей маршрут. «Після того, як російський монополіст не забронював додаткові транзитні потужності через Україну, ціни на газ в Європі продовжили зростання. Створена штучна монополія «Газпрому» на експорт газу з Російської Федерації не дозволяє іншим гравцям використовувати транзитні потужності української ГТС», – каже Сергій Макогон.

Потрібно визнати, що «Газпром» обрав дуже вдалий момент для свого газового шантажу, адже спостерігається рекордне падіння обсягів видобутку в Нідерландах – на найбільшому європейському родовищі газу в Гронінгені. «За результатами 2020 року, з Гронінгена видобуто лише 8,6 мільярда, що співрозмірно із річним споживанням газу в Чехії, – пояснив газеті «День» Максим Білявський, директор з інтегрованих комунікацій «Групи Нафтогаз». – Нідерландська влада вирішила виводити з експлуатації це родовище у 2025 – 2028 роках, незважаючи на доведені запаси газу (2,7 трильйона кубометрів). Офіційна причина такого рішення – землетруси в районі родовища Гронінген».

Паралельно в ЄС зростає попит на газ. Комунальні підприємства в Європі переходять на більш чистий газ через захмарні ціни на вуглецеві квоти. На думку фахівців, глобальний кліматичний тренд у найближчі п’ять років остаточно витіснить вугільну теплову генерацію і, відповідно, спонукатиме виробників електроенергії та підприємства теплоенерго збільшувати частку споживання блакитного палива. Тож рівень імпортозалежності європейського ринку від постачання газу з інших регіонів зросте.

Водночас українським побутовим споживачам наразі переживати не варто. Принаймні цього опалювального сезону. Завдяки річним фіксованим цінам на газ населення платитиме від 7,8 до 13,5 грн за кубометр, залежно від постачальника. Такі ціни діятимуть аж до кінця опалювального сезону. Так само від сезонних коливань захистили й підприємства теплокомуненерго (ТКЕ), яким запропонували вигідні трирічні угоди зі спеціальною ціною.

«Нафтогаз» зі свого боку зробив усе, щоб забезпечити тепловиків ресурсом на опалювальний сезон. ТКЕ запропонували вигідні довгострокові угоди по 7,42 грн за кубометр. Отже, газова складова в тарифах на тепло, порівняно з минулим сезоном, не зросте. Тобто потреби підвищувати тарифи на тепло через ціну газу точно немає. Але віднедавна тарифи на тепло та гаряче водопостачання повністю залежать від місцевої влади. Тож рішення про підвищення чи непідвищення тарифів кожне окреме місто чи містечко ухвалюватиме самостійно. Але ціна газу для ТКЕ не зросте, міста будуть з теплом», – розповів газеті «День» голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

З такою думкою погоджується й Єлизавета Белей, керівниця Центру правової підтримки споживачів газу інформаційно-консультаційного центру «ГазПравда». «Завдяки річним фіксованим пропозиціям українські споживачі уникають сезонних коливань і не переплачують за «блакитне паливо». Як свідчать огляди «ГазПравди», деякі з постачальників взагалі ліквідували місячні ціни, адже їхні клієнти користуються тільки більш вигідними річними. Переходити на місячні ціни людям просто немає сенсу. Таким чином базові річні тарифні плани вже довели свою ефективність», – зазначила Єлизавета Белей в коментарі інтернет-виданню Ліга.Бізнес.

Тим часом «Нафтогаз України», який обслуговує близько 1,1 млн побутових споживачів, запровадив для своїх клієнтів новий тарифний план «Комфортний сезон», який дозволить платити за газ рівномірними частинами щомісяця. Як повідомила пресслужба компанії, ціна в тарифному плані становить 7,96 грн за куб. м з ПДВ без вартості розподілу (доставлення), і ця ціна зафіксована на весь опалювальний сезон.

Загальна сума до оплати в новому тарифному плані визначається під час підключення клієнта відповідно до обсягу газу, який жителі конкретного домогосподарства в середньому споживають протягом опалювального сезону (в період з жовтня і до кінця квітня). Протягом семи місяців клієнт сплачує рівномірними частинами, а саме – одну сьому від вартості зарезервованого обсягу газу.

Необхідний обсяг газу в опалювальний сезон розраховується, враховуючи історичні дані про використання газу конкретним клієнтом і відповідно до його типу споживання. Зокрема, «Приготування їжі» (50-200 куб. м газу на місяць), «Приготування їжі та підігрів води» (150-500 кубометрів на місяць), а також «Опалення» (800-20000 куб. м газу на місяць). Тарифний план «Комфортний сезон» діє протягом опалювального сезону – сім повних місяців: з 1 жовтня і до 30 квітня.