У Кабінеті Міністрів України придумали, як залатати дірки в бюджеті коштом звичайних українців. Уряд запропонував народним депутатам ввести мінімальне податкове зобов’язання для власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

З власників земельних паїв пропонують стягувати близько півтори тисячі гривень за гектар незалежно від того, чи отримали вони прибуток від вирощування сільгосппродукції. Якщо нині законом взагалі звільнені від сплати податків власники паїв площею до двох гектарів, то законопроєктом №5600 передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання платитимуть майже всі, навіть власники присадибних городів у 50 соток. Міністерство фінансів очікує, що запропоновані зміни забезпечать щорічні надходження до бюджету розміром 10,3 млрд грн та стануть інструментом боротьби з тіньовою орендою. Мовляв, ця норма виведе з тіні паї, які здають в оренду без документального оформлення, і вирівняє конкурентні умови на ринку для тих аграріїв, які орендують землю легально.

Торік навесні депутати фракції «Слуга народу» вже вносили на розгляд Верховної Ради законопроєкт №3131, яким власники паїв, не зареєстровані як підприємці, обкладалися податком приблизно у 1400-1500 грн за гектар. У лютому 2021 року розгляд документа відклали на невизначений термін.

І хоча ту ідею активно лобіювала Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка об’єднує середні та великі аграрні підприємства зі середнім земельним банком у кілька тисяч гектарів, нинішній законопроєкт здивував навіть представників ВАР. «Ми підтримуємо ідею цього податку, але ми не розуміємо, чому це робиться саме у такий спосіб. Законопроєкт перед внесенням до парламенту взагалі не обговорювався публічно, що є порушенням регламенту Кабміну», – констатував у розмові з Німецькою хвилею заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Тим паче, що новий податок, який стосується більшості населення країни, фактично «заховали» за буцімто «антиахметівськими» санкціями. Річ у тому, що перша частина законопроєкту №5600 стосується підвищення ренти за видобуток залізної руди, ціни на яку на світових ринках стрімко зростають. «Користуючись з державних надр, заробляти 200-300 відсотків, коли у нас війна, коли нам складно, коли нічим платити пенсії, ми не дамо», – заявив президент Володимир Зеленський наприкінці травня, коментуючи щойно анонсований урядом на той момент документ.

Журналісти охрестили законопроєкт «антиахметівським», оскільки саме холдинг «Метінвест» мільярдера Ріната Ахметова найбільше відчує на собі підвищення ренти. «Ми закриваємо прогалини у Податковому кодексі, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль після схвалення законопроєкту на засіданні Кабміну в середині травня.

Утім, коли 4 червня на сайті Верховної Ради з’явився повний текст внесеного прем’єр-міністром законопроєкту №5600, виявилося, що наповнювати бюджет уряд планує не тільки коштом металургійного магната Ахметова, а й коштом простих селян, які обробляють свої присадибні ділянки, паї або здають їх в оренду. Якщо від підвищення ренти на руду надходження до бюджету зростуть приблизно на 4 млрд грн на рік, то новий «селянський» податок, як очікує влада, принесе понад 10 млрд грн.