За цей законопроєкт Верховна Рада проголосувала майже конституційною більшістю голосів – 297 «за». Мета нового закону – покращити екологічну ситуацію та наблизити Україну до європейських стандартів, йшлося в пояснювальній записці до законопроєкту. «Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у Європейському Союзі цей показник наближається в середньому до 90 пакетів», – стверджувалося в документі.

Водночас лише 6% цих пакетів віддають на перероблення, решту просто викидають у смітники. Автори закону посилаються на досвід ЄС, де відмовляються від пластикових пакетів, стимулюють до перероблення та популяризують біорозкладні пакети. «В Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки що немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів, окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля, буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для споживача», – йдеться в пояснювальній записці.

Під обмеження потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети. Тонкі пакети, за законом, – ті, що мають товщину до 50 мікрометрів. Розповсюджувати їх не можна буде в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Причому і платно, і безкоштовно.

Використовувати можна буде біорозкладні пластикові пакети, тобто такі, що розкладаються за участю мікроорганізмів на елементи природного походження. Виняток лише один – йдеться про надтонкі пластикові пакети шириною до 225 мм, глибиною до 345 мм, довжиною до 450 мм. Але тільки в тому випадку, якщо їх використовують як первинне паковання для пакування чи транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів з них, сипучих продуктів та льоду. За словами виробників, вони витримують навантаження до 4-5 кг.

Цупкіші пакети, як випливає з закону, не заборонили. Але їх не можна буде роздавати безплатно. Ціни на них буде встановлювати Кабмін, причому на такому рівні, щоб стимулювати їх не використовувати. На кожному пластиковому пакеті має бути маркування. Заборонено маркувати пластикові пакети словами «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо вони не відповідають необхідним вимогам.

Більшість статей закону, зокрема і покарання за порушення, почнуть діяти із 1 січня 2022 року. Відтоді на порушників чекатимуть штрафи. Якщо заклади торгівлі, харчування та послуг упіймають на платному чи безоплатному розповсюдженні пластикових пакетів, їм доведеться заплатити від 8,5 тис. до 17 тис. гривень. За повторне порушення протягом трьох місяців – від 17 тис. до 34 тис. гривень. Якщо ж на безплатному розповсюдженні пластикових пакетів упіймають інший суб’єкт господарювання, штраф буде від 1,7 тис. до 3,4 тис. гривень.

«Магазини отримали чітку заборону від держави на поширення-продаж або надання безоплатно будь-яких пластикових пакетів до 50 мікрометрів та всіх оксорозкладних. Це ті відомі нам усім «пакети-маєчки», які зараз скрізь», – пояснила Українській службі BBC депутатка від «Голосу» Леся Василенко.

«Целофанові пакетики, які розкладаються сотні років, поступово будуть вилучатися із продажу. І запаковувати огірки в овочевому відділі нам доведеться усвідомлено, не набираючи цілий візок прозорих монстрів. Можливо, зараз це когось лякає. Але багато країн обрали саме такий шлях. 33 країни світу повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. Ще 53 країни ввели часткову заборону або податок», – написав на своїй фейсбук-сторінці Єгор Фірсов, ексочільник Державної екологічної інспекції.