Заробітна плата. Із 1 січня 2021 в Україні року зросла мінімальна зарплата – з 5 тисяч до 6 тисяч гривень у місячному вимірі. Це перше підвищення зарплати, заплановане цього року. Відповідно від показника мінімальної зарплати залежать величини податків і зборів, соціальних стандартів і гарантій, а також розміри деяких штрафів.

З 1 січня 2021 року зарплата педагогів зросла на 20%, повідомляє Міносвіти. У Держбюджеті-2021 на освіту передбачено видатки обсягом 139,5 млрд грн, що на 26,6 млрд грн більше, ніж у 2020 році. Переважно це кошти на збільшення зарплати з 1 січня на 20% і з 1 грудня 2021 – на 8,4%.

Посадовий оклад молодого вчителя без категорії та стажу роботи підвищився до 4 859 грн, вчителя 1-ї категорії – до 6 061 грн, а вчителя вищої категорії закладу загальної середньої освіти – до 6 461 грн.

У міністерстві зазначають, що зі загальної суми витрат на освіту субвенції становлять 103,7 млрд грн, що на 20,1 млрд грн більше, ніж минулого року. Державні витрати МОН на 2021 рік складають 35,8 млрд грн, що на 6,5 млрд грн більше, порівнюючи з 2020 роком.

Пенсії. В Україні зросли виплати пенсіонерам, які не працюють. Пенсійні виплати збільшилися у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати в Україні.

В Україні, починаючи з 1 січня 2021 року, розмір мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів збільшиться до 2,4 тис. грн. «У громадян, які досягли 65-річного віку, зі стажем роботи 35 років у чоловіків і 30 років у жінок, пенсія за віком складе 40% мінімальної заробітної плати», – інформує пресслужба Пенсійного фонду.

У Пенсійному фонді зазначили, що працюючим пенсіонерам після звільнення перерахують пенсійні виплати з урахуванням мінімальної заробітної плати на дату припинення діяльності.

Прожитковий мінімум. Розмір загального прожиткового мінімуму, до якого прив’язаний розрахунок різних соціальних виплат, пільг, суми єдиного податку, становить 2 189 гривень. Він зріс 1 грудня 2020 року, тож у січні 2021-го залишився без змін.

Водночас прожитковий мінімум для окремих груп населення змінився. Зокрема, для дітей віком до шести років сума з 1 січня становитиме 1 921 грн. Для дітей віком від 6 до 18 років розмір такого мінімуму більший – 2 395 грн.

Для працездатних осіб з 1 січня цей показник становитиме 2 270 грн, для непрацездатних – 1 769 грн. Показники прожиткового мінімуму заплановано збільшити також у липні та грудні.

Податки. Зі збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму пов’язане збільшення податків для фізичних осіб-підприємців.

Єдиний соціальний внесок для ФОПів І-ІІІ груп з 1 січня зріс із 1 100 грн до 1 320 грн на місяць або 3960 грн за квартал.

Єдиний податок для ФОПів І групи становитиме 227 грн (10% від нового прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Водночас до травня 2021 року для підприємців цієї групи запроваджені податкові канікули.

Єдиний податок для ФОПів ІІ групи – 1200 грн (20% від нової мінімальної зарплати).

З 1 січня 2021 року запроваджено єдиний рахунок для сплати податків. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три кроки.

Перший – через електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001.

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи зі зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.

Тарифи. В Україні з 1 січня подорожчала електроенергія для населення. З першим днем нового року в Україні перестав працювати пільговий тариф на електроенергію, тепер вартість розраховуватиметься за єдиною ціною – 1,68 гривні за кВт/год. Таке рішення ухвалили на засіданні уряду 29 грудня.

У Міністерстві енергетики заявили, що продовжили термін дії положення про ПСО, за яким і зберігається єдиний тариф 1,68 гривні за кВт/год, бо без нього ціна на електроенергію зросла б у понад 2,5 раза – до 3,30 гривні за кВт/год.

Попри це зростання тарифу все-таки відбулось, бо уряд скасував пільговий тариф за перші 100 кВт/год, який складав 90 копійок. Тобто якщо раніше ви сплачували за перші 100 кВт/год по тарифу 90 копійок (загалом виходило 90 гривень), то з 1 січня за ці 100 кВт/год доведеться платити по єдиному тарифу — 168 гривень. Зростання складає 78 гривень.

Крім цього, уряд продовжив дію єдиного тарифу лише до 31 березня, за цей час Міненерго разом з НКРЕКП напрацюють новий варіант цього механізму.

Тарифи на природний газ для населення у січні також зросли, порівнюючи з груднем. У кожного постачальника вони є різними. Найбільший постачальник за кількістю абонентів на Львівщині – «Львівгаз збут». Його ціна на газ у січні становить 9,9 грн за 1 куб. м. Із 1 січня на Львівщині також збільшили тариф на доставку газу – до 2,016 грн із ПДВ за 1 куб. м.

Вартість гарячої води, централізованого тепло- та водопостачання у Львові поки залишається на старому рівні, проте невдовзі, ймовірно, тарифи зміняться. Зокрема, тариф «Львівводоканалу» може зрости з 20,844 грн до 22,67 грн за 1 куб. м.

Субсидії. Субсидії в 2021 році видаватимуть за новими правилами, зокрема, управління соцзахисту припинять особистий прийом громадян. Про це повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна. З її слів, заяву можна буде подати в місцевій громаді, поштою, онлайн на офіційному сайті або в додатку Дія.

«Це пов'язано з реформою децентралізації. В громадах є соціальні підрозділи, які повинні приймати заяви від людей. Це стосується 67 видів допомог. Зокрема, і про субсидії», – зазначила урядниця.

Водночас для тих трьох мільйонів осіб, які вже є в програмі, нічого не змінюється. «Ми автоматично повністю перепризначували близько трьом мільйонам домогосподарств субсидії», – сказала міністр.

Кабмін в 2020 році тричі переглядав програму отримання субсидій. «Останнє рішення, яке ухвалили в грудні, стосується людей, які отримують допомогу з часткового безробіття. Бо є умова – три місяці потрібно платити єдиний соціальний внесок», – каже Марина Лазебна.

Також отримати допомогу можна і в тому випадку, якщо в родині хтось доглядає за особою з інвалідністю. Легше це зробити буде і тим, хто став безробітним. Адже тепер доходи беруться за останній місяць, а не за пів року, як було раніше. Натомість ті громадяни, які раніше не підпадали під програму, можуть подавати документи в будь-який момент.

Українці, чиї родичі працюють за кордоном, можуть отримати субсидії. «Ми не будемо звертати увагу цю позицію. Бо раніше треба було декларувати», – сказала урядниця.

Документи. З 1 січня зросла вартість оформлення біометричних паспортів, закордонного паспорта, а також посвідок на тимчасове та постійне проживання. Вартість паспорта громадянина України у вигляді картки зросла з 345 грн до 363 грн (оформлення до 20 робочих днів) і з 471 грн до 489 грн (до 10 робочих днів).

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон тепер коштуватиме 694 грн за умови оформлення документа до 20 робочих днів (нині 682 грн), або 1046 до семи робочих днів (нині 1034 грн).

Вартість посвідки на тимчасове проживання зросте з 891 грн до 915 грн, а посвідки на постійне проживання – з 728 грн до 752 грн.

Біометричний паспорт громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку при оформленні до 20 робочих днів буде і надалі безкоштовним.

Кредити. 1 січня набув чинності закон, згідно з яким фінансові установи повинні розкривати повну вартість мікрокредитів – позик, які менші за мінімальну зарплату у шість тисяч гривень, та короткострокових запозичень терміном дії до одного місяця.

Фінансові компанії зобов’язані вказувати реальну річну процентну ставку за мікрокредитами з усіма без винятку витратами клієнта. Зокрема, такі вимоги стосуються і реклами позик.

Максимальна планка штрафів та пені – це тепер подвійна сума кредиту. До того ж таке обмеження заборонено збільшувати за домовленістю сторін, навіть якщо така умова передбачена в угоді.

Безкоштовне харчування дітей. В Україні з 1 січня почав діяти закон №978-ІХ про безкоштовне харчування для дітей загиблих військових. Раніше безкоштовним харчуванням в установах освіти забезпечували тільки дітей-сиріт, дітей без батьківського піклування та учнів 1-4 класів з малозабезпечених сімей. Ця пільга не поширювалася на дітей, в яких один з батьків загинув або зник безвісти, захищаючи суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України.

Місцеві органи влади, які мають у підпорядкуванні державні та комунальні навчальні заклади, повинні забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей, у яких один з батьків загинув або зник безвісти, захищаючи Україну.