Незважаючи на, м’яко кажучи, проблемну ситуацію в економіці, дохід від приватизації у 2020 році становив 2,5 млрд грн (!) при запланованих 400 млн грн. Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко повідомив у ефірі «24 каналу». «Було проведено 419 успішних аукціонів, а зростання ціни під час торгів склало 307%. Розблокування великої приватизації дозволить забезпечити сталий притік інвестицій в економіку України», – наголосив міністр. Він нагадав, що 23 грудня уряд ухвалив законопроєкт щодо відновлення великої приватизації в 2021 році. За умови підтримки документа Верховною Радою України (ВРУ), підрахували у Мінекономіки, це дозволить залучити в бюджет у 2021 році понад 12 млрд грн.

Від приватизації державних активів у 2020 році до державного бюджету скеровано 2,5 млрд грн. Отримана сума перевищує торішній показник вп’ятеро (547 млн грн) і в 10 разів – показник 2018 року (269 млн грн), повідомила пресслужба Фонду державного майна (ФДМ) на своїй сторінці у фейсбуці. Усього ФДМ у поточному році продав 1884 об’єкти державної власності (в 2019-ому – 1634, в 2018 році – 859).

Безумовним хітом цьогорічних продажів стали підприємства Державного підприємства (ДП) «Укрспирт». Нагадаємо, що із 1 липня скасували державну монополію на виробництво спирту, яка діяла всі роки незалежності. Згідно з ухваленим у грудні минулого року законом, передбачено, що до середини 2021-го приватний інвестор має єдиний спосіб розпочати виробництво спирту в Україні – приватизувати державні потужності на прозорих аукціонах.

28 грудня відбувся вже 18-й такий успішний аукціон. За майже 13 млн грн приватизували майно Мишковицького місця провадження діяльності (МПД) та зберігання спирту (смт Дружба, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл.). За право власності на актив під час торгів змагалися п’ятеро учасників, які збільшили ціну зі стартових 1,2 млн грн до 12,8 млн.

24 грудня за 55 млн грн продали МПД у смт Великий Любінь на Львівщині. Трохи раніше пішов з молотка за 48 млн грн спиртзавод у Воютичах у Самбірському районі. Причому стартова ціна становила 32 млн грн.

«У нас на порядку денному є законопроєкт, яким пропонується розблокувати велику приватизацію в 2021 році (Нагадаємо, що у вересні Верховна Рада ухвалила закон, яким на період карантинних та обмежувальних заходів велику приватизацію призупинили. – «Львівська Пошта»). Продаж великих державних підприємств дасть змогу збільшити надходження до бюджету на більш ніж 12 мільярдів гривень. Наповнення бюджету для нас не є самоціллю, головне, що приватизація – це серйозний удар по корупції та інтересах тих ділків, які звикли заробляти на державних підприємствах», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зокрема, Кабмін запропонував Верховній Раді зняти обмеження на продаж низки державних об’єктів, серед яких п’ять ТЕЦ, три обленерго, Перший київський машинобудівний завод (колишній «Більшовик»), Одеський припортовий завод, Об’єднана гірничо-хімічна компанія та «Президент-готель» (м. Київ).

Окрім цього, ще одним ласим приватизаційним шматком у наступному році можуть стати підприємства військово-промислового комплексу. В результаті запланованої реформи Державного концерну (ДК) «Укроборонпром» частину підприємств, що входять до його складу, корпоратизують, а 16 із них передадуть до ФДМ з метою їх подальшої приватизації. В списку опинився і Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут, що на вул. Наукова, який займається розробкою радіолокаційної техніки, радіотехнічних систем різного призначення та інформаційно-керуючих систем для наземних транспортних засобів та бронетехніки.

Слід зазначити, що велика приватизація була однією з обіцянок, даних Україною Міжнародному валютному фонду (МВФ). До кінця року ФДМ мав оголосити тендери з продажу хоча б двох великих держкомпаній, ще три повинні були вийти на продаж у першому півріччі 2021-го. Наразі місія МВФ встигла провести в Україні низку зустрічей на найвищому та на експертному рівні з метою розблокування надання наступних траншів за програмою Stand-by розміром 2,9 млрд USD. Щоправда, через пандемію відбувалося це в онлайн-форматі.

«У середньому місія триває повних 10-12 робочих днів (тобто понад два календарні тижні). Однак дистанційний характер місії, а також різниця в часі в сім годин між Вашингтоном і Києвом залишає на кожен день всього 4-5 годин роботи замість 8-10 робочих годин у Києві під час звичайної місії. Тож не виключено, що ця місія може бути трохи довша», – повідомив заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован. За його словами, перебіг переговорів є конфіденційною інформацією, тому не варто пов’язувати відсутність публічних заяв чи коментарів з якимись проблемами.