Два тижні знадобилося президентові Володимирові Зеленському, щоб знайти нового голову Національного банку України (НБУ). Тут потрібно нагадати, що відставка попереднього очільника Нацбанку Якова Смолія поставила багато питань щодо майбутньої незалежності НБУ, а це вкрай важливо для продовження співпраці України з МВФ та іншими міжнародними кредиторами й іноземними інвесторами. Сам Яків Смолій заявляв, що подав у відставку через систематичний політичний тиск, і різні ЗМІ повідомляли про те, що ця відставка відбулася на тлі конфлікту Зеленського зі Смолієм. Зрештою, сам президент публічно заявляв про своє незадоволення політикою НБУ під керівництвом Смолія. Президентові Зеленському не подобалася міцна гривня, бо, мовляв, у держбюджеті закладений інший курс національної валюти, аніж той, який підтримував НБУ. Не подобалася Зеленському і низька інфляція. Це все може звучати смішно, але низка нардепів від «Слуги народу» чітко озвучували плани влади: включення друкарського верстата. А це означатиме девальвацію гривні та зростання інфляції. Хто від цього виграє? Експортери, підприємства олігархів, які отримують прибутки в іноземній валюті, а їхні витрати закріплені в гривні. Тож за усіма заявами влади про порятунок економіки ховається допомога олігархам. А те, що збільшення інфляції вдарить по пересічних громадянах України, про ріст цін нинішня влада якось не думає.
Та чи буде НБУ підігрувати цим планам президентської команди? Відповідь дасть лише час.
Зазначимо, що різні ЗМІ повідомляли про те, що Володимир Зеленський як заміну Смолію розглядав кандидатуру голови державного «Укргазбанку» Кирила Шевченка, голови парламентського Комітету з питань фінансів Данила Гетманцева, голови Ради НБУ Богдана Данилишина та колишнього голови правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимира Лавренчука. І вибрав Кирила Шевченка. 15 липня ввечері президент вніс до парламенту подання про призначення Шевченка головою НБУ, а вже наступного ранку профільний комітет оперативно підтримав це рішення, і під час голосування в сесійному залі аж 332 нардепи проголосували за призначення нового очільника Нацбанку. Не підтримали це призначення лише фракція «Європейської солідарності» та «Голосу».
Економіка України буде, як жаба, яку не кидають в окріп, а варять на повільному вогні. І потім ми побачимо і стандартну девальвацію, і високу інфляцію. Нацбанк буде вирішувати проблеми Мінфіну з бюджетом і президента з рейтингом
Головою правління державного «Украгазбанку» Кирило Тимошенко був із грудня 2014-го. До цього, з 2012 по 2014 рік був радником голови правління державного «Ощадбанку». Також зазначимо, що в 2009-ому Кирило Шевченко був радником тодішньої очільниці уряду Юлії Тимошенко. З грудня 2006 по травень 2009 року був головою правління Державної іпотечної установи. З жовтня 1995 по грудень 2006 року працював на різних посадах у банку «Фінанси та кредит». Дійшов до першого заступника голови правління.
Перед призначенням головою НБУ 16 липня Кирило Тимошенко не встиг поспілкуватися з парламентськими фракціями. З одного боку, показовим є той факт, що проти призначення Шевченка виступила так звана «група Коломойського» у фракції «Слуга народу», зокрема нардеп Дубінський розкритикував це рішення. З другого – у фракції «Голос» заявили про порушення процедур при цьому призначенні. «Слуги народу» плюс ОПЖЗ плюс «Батьківщина» плюс групи проголосували за нового голову НБУ: поданого вчора вночі; погодженого комітетом сьогодні зранку; без зустрічі з жодною фракцією («Слузі народу» показали місце слуг); без декларації, яку мав подати до вступу на посаду, тобто без спецперевірки ще й без відповіді НАБУ (бо запит лише вчора надіслали) стосовно фігурування кандидата в кримінальних справах щодо корупції. Ну дуже незалежний і професійний кандидат. Усі ознаки «на ліцо», – написав нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин на своїй сторінці у фейсбуці.

Чи зможе стати Кирило Шевченко справді незалежним керівником Нацбанку? Тут значимо, що на засіданні профільного парламентського комітету перед своїм призначенням він заявив, що не допустить неконтрольовану інфляцію або емісію, а також пообіцяв продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. Хоча й не відповів, чи і як збирається змінювати нинішню команду в правлінні Нацбанку. А з парламентської трибуни Шевченко заявив, що працюватиме для макроекономічної та макрофінансової стабільності в Україні. Та як ці його обіцянки зіставлятимуться з «хотєлками» президента – знову ж таки покаже час.
«У чому основна проблема з Кирилом Шевченком? Питання не особисто в ньому. Це не питання персоналій. Головне те, що він, очевидно, буде залежним кандидатом. А значить політика НБУ зміниться. Значить бажання офісу президента будуть в пріоритеті. Це і дешеві кредити, які видають «своїм» і які ніхто ніколи не повертає, і «продуктивна» емісія, і «зрозумілий» курс. Все це закінчиться погано. Не зараз. Не відразу. Економіка України буде, як жаба, яку не кидають в окріп, а варять на повільному вогні. І потім ми побачимо і стандартну девальвацію, і звично високу інфляцію. Нацбанк буде вирішувати проблеми Мінфіну з бюджетом і президента з рейтингом. Чи може він стати незалежним? Навряд чи. Ми говоримо про людину, що 10 років очолювала держбанк в Україні. Людину, яка була радником Юлії Тимошенко ще 10 років тому. Такі люди знають толк в апаратній грі. І розуміють, коли треба слухатися начальника. І знають, що це важливіше, ніж проводити політику, результати якої не очевидні, а плюси ми побачимо нескоро. А доля Смолія буде орієнтиром. Що трапляється, коли ти робиш не так, як хоче перший», – таку думку на своїй сторінці у фейсбуці висловив інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.