Україна перебуває на карантині. Це для усіх час глобальних змін. Одні намагаються вижити, інші – використати можливість. Підприємцям доведеться переглянути свої бізнес-моделі, шукати шляхи утримання свого потенційного клієнта. Криза не лише випробування, а й навчання. Вона вчить бізнес бути гнучким, вчить швидкій реакції на потреби клієнта, суспільства, стимулює інноваційні підходи до роботи, у кризу можна навчитися економії ресурсів.
Про життя бізнесу під час кризи, виклики та можливості, що відкриваються перед підприємцями, про працівників та роботодавців, новації та партнерство «Львівська Пошта» говорила з директоркою Львівської бізнес-школи Українського католицького університету Яриною Бойчук.
Під загрозою – ті, у кого нема резерву
– Як людина, яка багато спілкується з підприємцями, як ви оцінюєте стан бізнесу під час карантину, кризи? Які виклики ви бачите?
– Напевно, не буде бізнесу, якого не торкнулася би криза. Так, є бізнеси, яким вдається зараз виживати. Наприклад, доставка. Здавалося б, такі підприємства підіймаються, але насправді також стикаються з багатьма проблемами. Є умови карантину, яких потрібно дотримуватися. Також є потреба масового рекрутингу персоналу. Всім доведеться шукати вирішення тих проблем, які створили карантинні обмеження.
Бізнес найгнучкіша структура, швидко реагує, вміє будувати плани, чіткі цілі
До цього часу люди багатіли, бізнес зростав. І все, що відбулося в Україні, відбулося на піку зростання. Підприємства набирали на роботу багато людей. Вони не оптимізовувалися, працювали на зростання, а тепер дуже швидко доведеться скоротити наявний ресурс та переглянути свої бізнесові моделі.
– Нині говорять, що найскрутніше буде малому бізнесу, саме йому загрожує закриття.
– Так, малий бізнес перебуває під великою загрозою, тому що в нього немає резерву.
Але можна і по-іншому подивитись на час карантину. Карантин може стати рушієм, він не є єдиною перешкодою для розвитку. Він змінює ситуацію загалом. Ми бачимо, як по-різному малі та середні бізнеси, що входять до спільноти Львівської бізнес-школи УКУ, проходять карантин. Є такі, що пробують нові напрямки, тестують ідеї. Нехай це маленькі кроки, але все одно рух вперед.
– Люди стали обережніше ставитися до свого бюджету, не готові витрачати, як раніше. Як зацікавити клієнта в умовах карантину, кризи?
– Треба орієнтуватися на клієнта, думати про клієнта, адже він зараз змінюється. Бізнесу треба передбачити, яким він вийде після карантину. Передусім не потрібно втрачати зв’язок із клієнтом. Наприклад, у нашій бізнес-школі засобом роботи є спільнота людей. Були люди, які до нас приходили на навчання. Нині нам потрібно налагодити з ними контакт і підтримати їх у кризовий період. Ми думаємо, як можна допомогти нашим клієнтам.
Варіантів зацікавити, підтримати клієнта є багато. Головне оцінити свій ресурс: що ми маємо такого, чим можемо зараз забезпечити свого клієнта.
Треба вийти за межі свого бізнесу
– Відомий американський футуролог, викладач LvBS Адріан Сливоцький каже, що «мить максимального ризику є для вас водночас миттю максимальної нагоди». Як цю «нагоду» може використати бізнес сьогодні? Як «ризики» змінять його після кризи?
– Думаю, зараз є час дуже активно думати, брейнстормити, треба використати цю нагоду. До цього варто долучати усю команду. Кожний має розуміти свою користь зараз. Щоби бути корисним, треба долучатися до роботи, потрібно навчатися.
Також зараз нагода вийти за межі свого бізнесу. Часто успішний бізнес не зазирав у інші галузі. До нас приходили люди і казали, що їх лише агросфера цікавить, бо такий бізнес мають, інше їм зайве. Це було помилкою.
Криза – також нагода подумати, спланувати шлях, куди ми можемо прийти згодом.
– Як вважаєте, скільки часу потрібно, щоб оговтатись від кризи?
– Якщо бізнес нині нічого не робить, перебуває в якомусь очікуванні, то це вже програний для нього час. Рухатися треба вже, думати треба вже, шукати вже. Дивитися на свою команду як на сильних людей, які можуть цей бізнес вивести з кризи, що вже для них настала чи на часі. Звичайно, треба подумати про режим економії, необхідно ухвалювати непрості рішення. Так не буде, що закінчиться карантин і все стане на свої місця. Треба готувати себе далі. Дуже добра вправа для бізнесу – ставити перед собою вирішення такого завдання «а що, якщо…». Можуть бути сотні рішень. А що, якщо карантин триватиме до вересня, наприклад?
Зараз важливо проявляти ініціативу і приходити до своїх керівників з новими ідеями.
Скільки часу знадобиться для розробки ідеї? Вона може бути вже, якщо її швидко взяти в роботу. Зараз такий час, коли варто робити маленькі кроки і тестувати кожну ідею. Це тримає в тонусі команду, і таке тестування допоможе знайти ту аудиторію, того клієнта, який буде важливий для вашого бізнесу завтра.
– Таке тестування – додаткові витрати.
– Звичайно, такі рішення мають ухвалювати у компанії, оцінюючи свої ресурси. Адже помилки можуть дуже дорого коштувати.
– Чого криза може навчити бізнес?
– Передусім гнучкості. Дуже багато наших випускників, місцевих бізнесів перелаштовуються на нове виробництво, яке під час карантину більш актуальне. Це реакція на потреби клієнта, потреби суспільства.
Швидка реакція. Криза стимулює пошук нових алгоритмів роботи, загострює процеси впровадження, креативу, пошуку інновацій. І варто було би про це насправді не забувати. Ми пережили не одну кризу. Але коли стає краще, то дуже швидко всі розслабляються, себе добре почувають, бізнес зростає, а цей дух стартапу розвіюється.
Економія ресурсів. Якщо раніше бізнес міг собі дозволити найняти «додаткові руки», працівники могли скаржитися, мовляв, багато працюють, то нині люди, які мають роботу, будуть працювати більше, ефективніше, з кращим результатом, буде більша повага до цього результату.
– Тепер роботодавець зможе відсіяти деяких працівників?
– Може, і повинен. Кожен бізнес хоче мати найкращих працівників, щоб їхня робота була найефективніша. Думаю, кожна людина має нині можливість оцінити свої навички, знання, можливості, наскільки вони відповідають тій ситуації, яка склалася, чим ця людина може бути корисна для бізнесу. Зараз важливо проявляти ініціативу і приходити до своїх керівників з новими ідеями.
Від допомоги відмовлятися не варто
– Одним із перших завдань у розвинених державах стали підтримка фінансової системи, бізнесу та громадян. Певні кроки у цьому напрямку робить й українська влада. Наскільки дієвою є ця допомога? Чи може бізнес обійтися без допомоги держави?
– Коли пропонують допомогу, ніколи не потрібно відмовлятися. Ті речі, які держава може гарантувати, потрібно приймати і дякувати. Але чи має держава ресурси для підтримки? Треба мислити тверезо. Наприклад, Норвегія чи Швеція мають резервні фонди для такої підтримки. В Америці економіка будується на споживанні. Вони можуть дозволити собі надрукувати ці мільярди і влити їх непомітно в економіку. Так, щоб це не дуже сильно зашкодило. У нас, якщо буде допомога найбільш незахищеним верствам населення – це вже добре.
Якщо бізнес нині нічого не робить, перебуває в якомусь очікуванні, то це вже програний для нього час
Також давайте подивимося, чого бракує нашому бізнесу? Це включатися і бути ініціативними, треба звертатися по допомогу, підтримку, не чекати, що все мають дати. Також ще важливо, як бізнес готовий приймати це.
– Нині бізнеси об’єднується задля допомоги медсфері, щодо працевлаштування людей. Які ще приклади такого об’єднання вам відомі? Чи можна такий ген солідарності вважати ключем до успіху у майбутньому?
– Наш бізнес дуже добре пам’ятає часи Майдану. А це ті ж самі приклади об’єднання. Можливо, залишки тих часів жили досі, тому так швидко всі піднялися знову, щоби допомогти. Замість того, щоби очікувати на допомогу держави, підприємці зібралися і запитали, що можуть зробити для вирішення тих нагальних проблем.
Насправді це не унікальна ситуація тільки в Україні. Дуже багато таких прикладів є і в Штатах. Зараз у світі склалася форс-мажорна ситуація. Тому мають долучатися всі. Бізнес – найгнучкіша структура, швидко реагує, вміє будувати плани, чіткі цілі. Тому ці навички бізнесу добре застосовуються для швидкого вирішення нагальних потреб.
Об’єднання – теж дуже хороша навичка для бізнесу, яка, дай Боже, збережеться у майбутньому. У часи, коли ми намагатимемося вийти з економічної кризи, бізнес використовує солідарність її для зростання. Саме за таким принципом працює Львівська бізнес-школа УКУ. Тому ми розвиваємо Спільноту, яка може зробити більше і краще, ніж кожен із нас поодинці.
Розмовляла Тетяна Оліярчик