Енергоносії знову на перших шпальтах українських та зарубіжних ЗМІ. Головне - чи зможе "Нафтогаз" вчасно розрахуватися за імпортоване російське паливо?

Утім зауважимо, що закордонних партнерів НАКу, особливо на тлі заяв російського прем'єра Владіміра Путіна про можливість обмеження чи взагалі припинення постачання російського газу в Україну у разі несвоєчасних розрахунків, цікавить якраз не це. Основна осторога - чи не повториться січнева ситуація, коли через фінансово­політичні непорозуміння сторін і призупинення транзиту газу територією України без блакитного пального потерпала чимала частина Європи. Зрештою, серед іншого, це питання розглядатимуть й на червневому економічному саміті країн спільноти.

Інша річ - справи внутрішні. Тут, щоправда, інтерес дещо іншого плану, хоча не менш стратегічного змісту: чи достатньо запомпуємо газу у підземні сховища, аби відтак не виникло проблем з його постачанням споживачам нинішньої зими?

Споживаємо
у кредит?

Газові розрахунки НАК "Нафтогаз України" із російським постачальником минулого тижня були у центрі уваги не тільки ЗМІ. У суботу, 6 червня,  Президент Віктор Ющенко присвятив засідання РНБО ситуації на енергоринку загалом і стану із забезпеченням паливно­енергетичними ресурсами зокрема.

Зауважимо, що розрахунки НАКу та фінансовий стан компанії не зникали з­під пильного ока гаранта Конституції і його Секретаріату протягом майже усього травня. Та й парламент не стояв осторонь,  намагаючись ще у квітні  законодавчо стабілізувати фінанси "Нафтогазу", надавши йому для цього відповідні пільги. Втім, про фінансовий стан ми скажемо далі. А наразі передмовою до нього цікавішими виглядають поточні розрахунки НАК за спожитий газ.

На тому ж, минулому, тижні у ЗМІ телеграфним рядком промайнуло повідомлення, яке мало б усунути усі двозначності: за спожитий у травні  російський газ національна компанія заплатила "Газпрому" 2 млрд 150 млн доларів. Причому - авансом. До закінчення розрахункових термінів -
6 червня - вдалося назбирати 500 млн, і питання травневих проплат закрили. Проте, як стверджує Президент, для забезпечення поточних проплат за імпортований газ НАК залучає авансові платежі від транзиту російського газу нашою газотранспортною системою. Зокрема, ще у квітні компанія залучила для розрахунків у такий спосіб авансову оплату від "Газпрому" за транзит у... 2010 році. А транзитна вартість російського газу, який  компанія має намір прокачати цьогоріч - 2 млрд 350 млн дол - нібито вже проплачена повністю "Газпромом".

Певно, тому й зринули заяви російських урядових очільників, зокрема, президента Мєдвєдєва і прем'єра Путіна, про неспроможність України надалі платити за спожитий газ. Мовляв, у разі несвоєчасних розрахунків Росія вимушена переглянути відносини з Україною і перейде винятково на передоплатні форми (незрозуміло, щоправда, як буде із пенею за протермінування платежів?) розрахунків. А прем'єр Путін наприкінці  не виключив при цьому й обмеження постачань чи взагалі їх припинення.

Щоправда, голова правління "Газпрому" Алєксєй Міллер не був таким категоричним і після останньої зустрічі з головою НАКу Олександром Дубиною у Москві повідомив: наразі про обмеження, а тим паче про відімкнення України від російської труби, не йдеться. Все ж ми для Росії у цих питаннях - стратегічні партнери, що засвідчує й підписана у січні 10­річна угода про співпрацю та постачання газу.

Утаємничений аванс

Проте питання авансових платежів з порядку денного не зникло. А загалом ситуація виглядає дещо дивною.

Прикладом, заступник голови РНБО Степан Гавриш стверджує, що у квітні НАК проводив фінансові операції із залученням авансових платежів за транзит російського газу у 2010 році. Хоча при цьому й наголошує, що офіційною інформацією про це не володіє.

Уповноважений Президента з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський навіть суму назвав - 400 млн грн. При цьому теж наголосивши, що про існування угод про авансові платежі йому не відомо, а інформацію про авансові проплати і розмір суми він отримав від... "Нафтогазу".

Не внесла ясності у це заплутане питання і прем'єр Юлія Тимошенко. Ймовірність авансових розрахунків вона конкретно ніби й не спростовує, але наголошує на іншому - авансові проплати за майбутній транзит газу до відчуження активів "Нафтогазу" не призведуть. Хоча власне Президент Ющенко з нею категорично не погоджується і взагалі не виключає, що за нинішнього фінансового стану компанії є пряма загроза втратити їх. Тоді за газ доведеться розраховуватися і газотранспортною системою. Єдине, з чим усі погоджуються, що цей стан справді не найкращий.

Чи загрожує
"Нафтогазу" банкрутство?

Консолідованого погляду на реальний фінансовий стан найбільшого державного холдингу немає. Але те, що Росія відмовилась надати Україні кредит на 5 млрд дол., на який перед зустріччю в Астані дуже розраховувала прем'єр Юлія Тимошенко, плануючи використати його для оплати постачань російського газу у 2009 році, свідчить, що ситуація в НАКу справді "ахова". Не тільки через заборгованість споживачів перед компанією (наприкінці квітня вона становила близько 9 млрд грн, щоправда, із врахуванням попередніх боргів).

18 травня Кабмін ухвалив рішення надати "Нафтогазові" відтермінування сплати податку на прибуток у розмірі 6,7 млрд грн. Крім того, є інші борги. Як повідомляє Рахункова палата, у 2006 - 2008 роках НАК залучав кредитні ресурси за відсутності стабільних джерел надходження коштів і наявності власного капіталу для погашення кредитних зобов'язань. Перед іноземними кредиторами також...

У Палаті вважають, що заборгованість НАК нині перевищує 35 млрд грн. Президент Ющенко взагалі каже про 59 млрд грн кредиторської заборгованості. Хоча його спростовує прем'єр Юлія Тимошенко. На її підтримку виступає і керівник Мінпаливенерго Юрій Продан. Він наголошує, що наразі холдинг виконує усі свої кредитні зобов'язання.

Втрутився у ситуацію і сам "Нафтогаз". Звинувативши ЗМІ в інформаційних провокаціях, які можуть скомпрометувати компанію перед західними партнерами і спричинити непередбачувані наслідки у питаннях енергетичної безпеки держави, він оприлюднив власний звіт.

Отже, НАК повідомляє, що, згідно із фінансовою звітністю, за перший квартал 2009 року компанія отримала чистий дохід 32,1 млрд грн, що утричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Валовий прибуток становив 3,2 млрд грн. Тоді як 2008 року компанія мала на цей час збитки у 0,9 млрд грн.

Крім того, значно - до 90% від номіналу - зросла вартість цінних паперів компанії. Хоча ще на початку року вони була не більше 35­ 40%. Тож ринкова вартість цінних паперів засвідчує і фінансовий стан компанії, який, на думку газовиків, своєю чергою, репрезентує високий рівень довіри західних інвесторів.

За чотири місяці цього року (за оперативними даними на 10 травня) НАК реалізував споживачам 18,9 млрд кубометрів газу загальною вартістю 20,8 млрд грн. Приріст дебіторської заборгованості при цьому збільшився на 3,2 млрд грн. Таким чином, грошові надходження від реалізації газу виглядають, звісно, дещо меншими - 17,6 млрд грн.

Загальні  ж надходження від реалізації газу споживачам становили 20,9 млрд грн. З них 11,9 млрд витрачено для розрахунку за імпортований газ обсягом 4,8 млрд кубометрів. Решта пішла на фінансування видатків і підтримку в належному стані газотранспортної системи, виплату за кредитними зобов'язаннями тощо. 

Проте 18 травня, під час обговорення ситуації у газовій сфері у Секретаріаті Президента, Віктор Ющенко знову висловив занепокоєння фінансовим станом НАКу і наголосив, що вирішення проблем компанії за рахунок залучення нових авансових платежів є неприпустимим.

Хоча громадян України більше переймає інше - чи буде взимку тепло у домівках?