Протистояння року

У грудні Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Україна нарешті домовились про нову програму кредитування у розмірі 5,5 млрд USD. Однак для отримання грошей українська влада має позбутися впливу Ігоря Коломойського. Після приходу до влади Володимира Зеленського олігарх розгорнув бурхливу активність з метою скасувати постанову уряду від грудня 2016 року, якою був націоналізований “ПриватБанк” (ПБ), що тоді опинився на межі банкрутства. Перед націоналізацією ПБ його власники Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов вивели з фінустанови 110 млрд грн на рахунки фіктивних фірм. Остаточне отримання траншу МВФ залежить від прийняття Верховною Радою України (ВРУ) закону, який урегулює виведення з ринку неплатоспроможних банків та не дозволить повертати їх колишнім власникам. Відповідний законопроєкт уряд уже подав до ВРУ.
Фото: 24tv.ua
Інтрига року

31 грудня цього року закінчується термін контракту між російським “Газпромом” та “Нафтогазом України” на помпання газу через Україну до держав ЄС. Москва до останнього наполягала на укладенні угоди лише на рік та відмові від усіх претензій у міжнародному арбітражі. 17 грудня Сенат США затвердив оборонний бюджет на 2020 рік, у який включені адресні санкції проти компаній, причетних до будівництва “Північного потоку – 2”. 20 грудня “Нафтогаз” і “Газпром” домовилися про укладання нового транзитного договору на п’ять років. Обсяги помпування: 65 млрд куб. м газу в 2020-ому і по 40 млрд куб. м в 2021 – 2024 рр. Окрім того, “Газпром” погодився виплатити майже 3 млрд USD за рішенням Стокгольмського арбітражу. 21 грудня швейцарська компанія Allseas з огляду на санкції США призупинила будівництво “Північного потоку – 2”.
Фото: з відкритих джерел
Скандал року

13 листопада ВРУ проголосувала у першому читанні за законопроєкт, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського (с/г) призначення. Земельний мораторій був запроваджений 2002-го, його продовжували десять разів. Під заборону продажу потрапляють 96% с/г угідь країни, тобто своєю землею не мають права розпоряджатися 6,9 млн формальних власників (а це кожен шостий українець). Проте усі без винятку політсили завжди чинили спротив його скасуванню. Голосування монобільшості “Слуги народу” спричинило шквал обурення та вуличних протестів. Монобільшість пообіцяла, що в законопроєкті другого читання буде зменшена концентрація земель в одних руках та буде заборонено купувати землю іноземцям до рішення всенародного референдуму. Коли закон ухвалять остаточно – невідомо. Наразі у нього внесені близько 5 тис. правок.
Фото: з відкритих джерел
Скасування року

2 жовтня ВРУ ухвалила закон, згідно з яким скасовується перелік підприємств, що не підлягають приватизації (він був ухвалений ще 20 років тому). Потенційно на продаж можуть виставити понад 800 об’єктів, які належать державі, у тому числі Укрпошту і Укрзалізницю, а в бюджеті на 2020 рік уряд заклав доходи від приватизації на суму 5 млрд грн. Нагадаємо, що держбюджет-2018 передбачав надходження від приватизації у розмірі 21,3 млрд грн, натомість реальний показник становив 203 млн грн. Серед чинників, які відлякують бізнес, зокрема іноземний, від участі у приватизаційних процесах в Україні, і досі залишаються відсутність ефективного забезпечення права власності, повністю незалежних судів, яким можна довіряти, надмірний вплив так званого “корупційного фактора” та відсутність сучасного антимонопольного законодавства.
Фото: з відкритих джерел
Реформа року

8 грудня в Україні офіційно запрацювала нова Державна митна служба (ДМС). Таким чином, була виконана вимога МВФ щодо реорганізації Державної фіскальної служби (ДФС), яку розділили на ДМС і Державну податкову службу (ДПС). Це вже не перша спроба реорганізації цих відомств. Раніше на різних етапах були ДФС, ДПС (Державна податкова служба), а також Міністерство доходів і зборів за урядування Миколи Азарова. Максим Нефьодов, якого 5 липня офіційно призначили головою ДМС, заявив, що відтепер кількість регіональних митниць в Україні скоротилася із 26 до 16. Крім того, Нефьодов похвалився, що його команді вдалося не допустити потрапляння до лав нової ДМС понад 500 найбільш “сумнівних” керівників старої митниці. Лише за три місяці (вересень – листопад) надходження від митниці до держбюджету становили 3,87 млрд USD.
“Бляхи” року

Цей рік власникам автомобілів з іноземною реєстрацією, що були ввезені в Україну з порушенням митних правил (“євроблях”), нагадував пішохідний перехід із чорними та білими смугами. Згідно з прийнятим ВРУ 8 листопада минулого року закону, вони мали право до 22 лютого цього року розмитнити свої авта, заплативши лише 50% ставки акцизного податку. До 24 травня тривав перехідний період, за який водії могли розмитнити авта без штрафів, але за повною вартістю.
Із 22 серпня набула чинності система покарань. Найжорсткіша норма передбачала штраф 170 тис. грн або конфіскацію авта. Проте 12 вересня вже новий склад ВРУ ухвалив у першому читанні законопроєкт про відтермінування штрафів. 17 грудня “євробляхарі” знову вийшли на акції протесту, стверджуючи, що до другого читання в документ внесуть правки, які передбачатимуть ще гірші умови розмитнення.
Фото: autonews.ua