За розміром і кольором нова купюра помітно відрізняється від інших номіналів. Основний колір – блакитний, розмір – 75Ч160 мм. На лицьовому боці зображений портрет великого ученого Володимира Вернадського. «Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році», – пояснював свого часу голова Національного банку України (НБУ) Яків Смолій. На лицьовому боці купюри уміщена цитата «Я вірю у величне майбутнє України». Щоправда, повний вислів Володимира Вернадського звучав трохи інакше: «Я вірю у величне майбутнє України й Української академії наук».

Нова купюра містить більше, аніж її попередниці, захисних голограм, у НБУ стверджують, що підробити її буде дуже складно. «Банкнота номіналом 1000 грн має понад 20 елементів захисту, які дозволяють гарантовано підтвердити її достовірність. Вона має як елементи захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту», – розповів ТСН начальник управління організації виготовлення та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ Володимир Тищенко. З його слів, захист гривневих банкнот не поступається рівню систем захисту провідних валют світу.

Новою тисячею гривень відтепер можна вільно розрахуватися у торговельних мережах або робити внески на депозитні вклади у банках. НБУ планує вивести на ринок п’ять мільйонів таких банкнот.

Як пояснили в НБУ, востаннє купюру найвищого номіналу – 500 гривень – вводили в обіг 2006 року (коли офіційний курс становив близько п’яти грн за USD). Відтоді змінився обсяг економіки. На той час середньомісячна заробітна плата становила близько 1000 грн і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу. Зараз для цього зазвичай необхідно вже не менш ніж 20 банкнот.

«Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час збільшилася майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно не менш ніж 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки в обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 мільярдів гривень», – пояснює Яків Смолій. Змінилася й структура банкнот в обігу. Зараз понад 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, іще третина – на банкноти номіналом 200 гривень.

Поява в обігу «блакитної» тисячі спричинила появу в інформаційному просторі низки тривожних міфів. Наприклад, що введення в обіг нової банкноти означає здійснення додаткової емісії та розкручування інфляції, відповідно, слід очікувати різкого зростання цін. «В основі цих міфів – логічна помилка: причина і наслідок помінялися місцями. Простіше кажучи, віз перед кобилою. Насправді зміни в готівковому обігу не спричиняють, а наздоганяють більш широкі економічні процеси. Мета змін у номінальному ряді гривні – не «підступні наміри» профінансувати щось за рахунок емісії та розігнати інфляцію, а зробити гривневу готівку зручною для використання та знизити витрати держави», – пише Економічна правда.

Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак також запевнив видання «НВ Бізнес», що кроки НБУ щодо виведення банкнот дрібного номіналу і введення більшого ніяк не пов’язані з інфляційними або девальваційними очікуваннями. «Це радше облік минулої інфляції», – сказав він.

Директор Департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник також стверджує, що введення в обіг купюри номіналом тисяча гривень – необхідний захід, який потрібно було здійснити набагато раніше. «Назріла необхідність пояснюється банальною причиною – за останні п’ять років відбулося суттєве зростання заробітних плат у номінальному розмірі. Тому рішення випустити купюру більшого номіналу направлене тільки на те, щоб зменшити кількість банкнот. І не варто це пов’язувати з прогнозованою девальвацією або якимись іншими причинами», – розповів експерт виданню «НВ Бізнес».

«Перше – це зручність. Великі стоси банкнот незручно носити в гаманці. Тисяча замінить стосик із банкнот у 100, 200, 500 гривень», – цитує ТСН Сергія Холода, заступника голови НБУ.

Паралельно із запровадженням нової купюри НБУ укрупнює монети та вилучає найменші номінали. Нагадаємо, що з 1 жовтня монети номіналами 1, 2 і 5 копійок перестали бути засобом платежу. Поступово НБУ позбудеться і 25 копійок (карбування цих монет уже припинили). Банкам доручено вилучати їх із обігу, хоча розраховуватися ними можна буде до 1 жовтня 2022 року. Відтоді в обігу залишаться лише монети номіналами 10 і 50 копійок.

Також у НБУ планують до кінця цього року ввести в обіг монету номіналом 5 гривень, наступного – 10 гривен. Відповідні банкноти перестануть друкувати. Паперові гроші номіналом до 10 гривень поступово вилучатимуть з обігу відповідно до фізичної зношеності.

Після реалізації нововведень кількість номіналів скоротиться до 12-ти – порівну монет і банкнот. «Саме ряд із 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії», – констатує голова НБУ Яків Смолій. Завдяки впровадженню цих змін середня кількість монет на одного українця зменшиться майже вдвічі, а банкнот – майже на третину, що повинно спростити розрахунки готівкою та заощадження.

Водночас деякі експерти сумніваються в доцільності такої політики. Зокрема, ексзаступник голови НБУ із валютно-курсової політики Сергій Яременко не вважає за необхідне вилучати з обігу паперові банкноти на користь монет номіналами 5 і 10 гривень. «Не бачу нічого зручного в цих змінах», – сказав він у розмові з Німецькою хвилею. Експерт критикує виготовлення монет, які «неможливо відрізнити». «Теоретично в НБУ мають вивчати громадську думку, споживчі звички і традиції, а наразі у нас копіюють європейські процеси і на перший план виводять економічну складову друкування грошей, а не зручність», – каже він.