Гривня VS долар: наша перемагає

Курс національної валюти до USD повторив рекорд трирічної давності. Що далі? Версії різняться

фото: Радіо Свобода
Хто має гроші в гаманці, а тим більше трішки різноманітних іноземних купюр –чи USD, чи EUR, а хтось, можливо, тримає в “заначці” ще й турецькі ліри, плутаються: українська національна валюта впевнено міцнішає. Днями курс подолав психологічну позначку 25 грн за USD, побивши трирічний рекорд (востаннє приблизно такий курс був у 2016-ому). Станом на 19 вересня курс становив 24,44 грн/USD (за даними finance.ua). Що означатиме подальше зміцнення гривні для української економіки?

Причин кілька…

“Бачимо, що зараз гривня росте на тлі кількох чинників. Перший – сформувався Кабмін, який озвучив цілком позитивні для інвесторів заяви. Наприклад, про відкриття ринку землі. Другий – зміцнюються позитивні очікування на тлі переговорів із Міжнародним валютним фондом (МВФ)”, – пояснив інтернетресурсу obozrevatel.com фінансовий аналітик Володимир Мазуренко.
Нагадаємо, що до Києва прибули представники МВФ, які до 26 вересня знайомитимуться з новими урядовцями і керівниками інших органів влади, вивчатимуть фінансові та економічні показники і головне вестимуть переговори щодо умов продовження співпраці.
“Позитивна динаміка гривні спостерігається на тлі повідомлень про те, що Кабінет Міністрів України (КМУ) розпочав переговори з місією МВФ. Планується, що вона оцінить виконання Україною вимог для отримання чергового кредитного траншу за вже наявною програмою, а також сторони проведуть переговори про нове кредитування”, – заявив obozrevatel.com керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин. У НБУ оцінюють потенційний обсяг нової програми в 5-10 млрд USD і прогнозують отримання перших 2 млрд USD ще до кінця цього року.
Але причина не лише у візиті місії МВФ. Ще одним вагомим чинником стало активне скуповування іноземними інвесторами українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і пов’язаний з цим приплив валюти в Україну. ОВДП – цінні папери, які випускає Міністерство фінансів і які обіцяють інвесторам високу дохідність – понад 15% річних. За останніми даними, обсяг вкладень нерезидентів в українські цінні папери вже сягнув майже 88 млрд грн. Наступне: сезонні високі ціни на головні експортні товари, зокрема на продукцію аграрно-промислового комплексу (АПК) та металургійних підприємств. Крім того, нещодавно агентство Fitch Ratings підвищило довгострокові рейтинги дефолту України з рівня В “мінус” до рівня В. “Це означає, що довіра до України зростає, а ризики, пов’язані з нашою кредитоспроможністю, зменшуються”, – каже міністерка фінансів Оксана Маркарова.

…але перспективи незрозумілі

Теоретично коливання курсу мали б вплинути на вартість імпортних товарів. Але ніхто не гарантує, що вони точно подешевшають. “Бізнес закуповував товарні партії, які зараз реалізує, подекуди кілька місяців тому. Зараз все це стоїть на полицях, і знижувати ціни просто немає можливості – не завжди є місце для такого цінового маневру. Є речі, які так швидко не змінюються”, – пояснив у розмові з BBC News Україна головний редактор журналу “Гроші” Олександр Крамаренко.
З другого боку, що дешевший USD, то менший прибуток від валютних надходжень для українських експортерів. Відповідно менше коштів вони перекажуть і в державний бюджет. “Зниження курсу є загрозою для виконання бюджету на поточний рік. У нас більшість податків зав’язані на валютний курс – імпортний податок на додану вартість (ПДВ), митні збори. Тому якщо курс ще зміцнюватиметься, це може негативно позначитися на виконанні бюджету – доведеться секвеструвати найближчими місяцями”, – пояснив інтернет-ресурсу segodnya.ua фінансовий аналітик Олексій Кущ.
“Поки Україна й далі їде рейками сировинної економіки, над курсом завжди висітиме ризик погіршення цінової кон’юнктури на головні експортні позиції і, як наслідок, погіршення торгового балансу, що сприятиме меншому припливу валюти в країну. Незважаючи на зростання цін на українську руду і зерно, ситуація з торговим балансом не покращується. Згідно з прогнозами, в 2020 році дефіцит торгового балансу становитиме 13,78 млрд USD, а в 2022-ому сягне 16,11 млрд USD, що недалеко від докризових показників”, – пише obozrevatel.com.
“Таке зміцнення гривні вже негативне для української економіки, а головне не відображає її “температуру”. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану, і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні”, – пише на своїй сторінці у фейсбуці інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Загалом експерти вважають, що цієї осені курс USD коливатиметься в межах 24-26 грн. Разом із тим керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський впевнений, що курс гривні може просісти на початку наступного року: “Цьому може сприяти рецесія світової економіки, торгова війна Китаю і США, низькі ціни на основні групи товарів, що цікаві нашим експортерам. Але Україна має компенсатори для стабілізації нацвалюти. Це приватизація, зростання акцизів, реформа ринку землі”.
“Влітку ми спостерігали безпрецедентне укріплення гривні післякризового періоду – 10% від початку року. Але події останніх днів, коли зміцнення офіційного курсу гривні перетнуло психологічну позначку на рівні 25 гривень, а подекуди сягнуло рекордних 24,5, перевершило найсміливіші очікування експертів. Більшість хвилює питання, як довго триватиме це “свято” та чиїм коштом “бенкет” – найбільше зміцнення національної валюти за всю її історію! Тим паче, що експертне середовище майже одностайне в тому, що це тимчасова тенденція і що восени слід очікувати сезонного падіння гривні”, – пише на інтернетресурсі finance.ua Іван Барсенко, аналітик, кандидат економічних наук.

ДО ТЕМИ
Світовий стрибок цін на нафту, пов’язаний з атакою на об’єкти нафтової промисловості Саудівської Аравії, може призвести до зростання ціни на нафтопродукти в Україні на 1,5-1,7 грн/л. Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. При цьому він наголосив, що основну роль у стримуванні зростання цін на внутрішньому ринку відіграє ритмічність поставок нафтопродуктів в Україну, з чим є проблеми. З його слів, наприклад, прогнозний дефіцит балансу дизельного пального (ДП) на вересень становить близько 25%, або 150 тис. т. Зі слів Сергія Куюна, постачання з РФ на дуже низькому рівні, поставки з Білорусі відбуваються згідно з очікуваннями, але низка трейдерів отримала попередження про можливе зниження вересневих відвантажень. Із 15 вересня на ремонт став Мозирський нафтопереробний завод (НПЗ) – найбільший постачальник в Україну (раніше очікувалося, що це відбудеться 1 жовтня). 
Натомість аналітик Максим Пархоменко каже, що різкий стрибок цін на нафту в світі не вплине на вартість пального на українських автозаправних станціях (АЗС). Основна причина – зростання вартості чорного золота компенсується зміцненням гривні. “За рахунок високих мит, які розраховують у EUR, частка нафти в процесі ціноутворення бензину не перевищує 60%. У зв’язку з цим ціна бензину не “відчує” цих змін. А якщо вони й будуть, то сильна гривня їх нівелює”, – розповів Максим Пархоменко інтернетресурсу obozrevatel.com.

МОВОЮ ЦИФР
Національний банк України на першому етапі випуску з 25 жовтня в обіг нової банкноти номіналом 1 тис. грн планує надрукувати близько 5 млн нових банкнот. “Щодо попереднього випуску – ми плануємо випустити в обсягах близько 5 мільйонів штук банкнот. Далі – в міру надходження замовлень від банків і потреб економіки”, – заявив директор Департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.
Нагадаємо, що НБУ із 25 жовтня цього року вводить в обіг нову банкноту номіналом 1 тис. грн із портретом першого президента Української академії наук Володимира Вернадського. На даний час в обігу є купюри номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 грн, а також монети номіналами 1, 2, 5, 10, 25, 50 коп. та 1 і 2 грн. Востаннє НБУ вводив у обіг новий номінал 13 років тому – в 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 грн.
Обсяг готівки гривневих банкнот і монет у готівковому обороті України в 2018 році зріс на 10,7% (до 400,1 млрд грн станом на 1 січня 2019-го). Як повідомила прес-служба НБУ, в обороті перебувало 13,1 млрд монет на суму 2,2 млрд грн і 2,95 млрд банкнот на суму 397,8 млрд грн. Середня кількість банкнот на одного українця становила 69 штук, розмінних монет – 293 штуки. Найбільша кількість банкнот в обігу номіналом 200 грн, розмінних монет – 10 коп. (22,8% та 29,1% відповідно). До кінця 2019-ому НБУ планує викарбувати по 100 млн штук нових монет номіналами 5 і 10 грн, які будуть запроваджені в обіг у 2019 – 2020 роках. Крім того, в планах карбування по 80 млн штук монет номіналами 1 і 2 грн, запроваджених в обіг у 2018-ому. За інформацією НБУ, торік було припинене карбування монет номіналами 1, 2, 5 і 25 коп. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4685 / 1.63MB / SQL:{query_count}