Можливо, вже наступного року громадяни України, які нині ховають статки від пильного ока держави, зможуть пишатися "чесно" заробленим на цілком... законних підставах

Необізнаним у перипетіях передвиборних реалій в Україні таке твердження здасться трохи дивним, та все ж наважимося констатувати - електорально-президентський процес, хоча й не на рівні узаконеного піару, вже давно стартував. Ба більше, йде повним ходом.

Гроші - на Батьківщину!

Не секрет, що для забезпечення будь-якого широкомасштабного політичного дійства (зрештою, не тільки політичного і не тільки дійства; задля позитивного результату взагалі) в умовах вітчизняної демократії, нині головне - гроші. Приховані від сторонніх очей пошуки коштів для діяльності легіону політичних партій та громадських організацій тривають безперервно.

Інша річ, що особливо актуалізується він власне у час підготовки загального волевиявлення. Ну, а щоб і потенційні електоральні симпатики не стояли осторонь процесу, їх, безперечно, слід схилити на свій бік, пообіцявши щось конкретне. Нехай і на невизначене майбутнє (назагал просто дивує, як на ці обіцянки  ведемося!).

Гадаємо, особливо не помилимося, якщо з цієї точки зору трактуватимемо чергову спробу Кабміну і його очільниці вдатися до легалізації, м'яко кажучи, не надто законно здобутих грошей. Себто, запровадити податкову амністію так званих тіньових доходів. Уряд уже ухвалив утаємничений законопроект про це під назвою "Про особливий порядок декларування доходів, з яких не були сплачені податки, збори (обов'язкові платежі) в бюджети та державні цільові фонди", який недавно оприлюднило видання "Комерсант-Україна".

Отже, Кабмін пропонує із
1 січня 2010-го провести податкову амністію для юридичних та фізичних осіб. Вони зможуть упродовж півроку добровільно задекларувати свої доходи у готівковій формі у національній та іноземній валюті, цінних паперах, частки майна компаній, рухомого і нерухомого майна. Причому для легалізації готівки її треба розмістити на рахунках українських або іноземних банків. До того ж вартість майна визначає сам декларант, виходячи із цін на ринку на час подання декларації. Єдина "погана" новина - із доходів, легалізованих у такий спосіб, державі сплачуватимуть від 4 до 8% від задекларованої суми.

Усе для крадіїв

Найцікавіше, а для певної категорії громадян - і найнасущніше: тих, хто забажає легалізуватися, звільнятимуть від необхідності розповідати про джерела походження грошей та майна. На відміну від пересічних громадян, змушених звітуватися перед податковою за кожну копійку отриманої зарплати. Хай і раз на рік подаючи декларацію про доходи.

І це ще не все. Інформація ви­зна­ватиметься конфіденційною, а декларанта-тіньовика не притягатимуть до відповідальності за ст. 207, 208 та 212 Карного кодексу України ("ухиляння від повернення валютної виручки, незаконне використання за межами країни валютних рахунків та ухилення від сплати податків").

Утім, сякий-такий контроль над грошима сумнівного походження держава за собою таки втримає. Податківці зможуть застосувати так звані непрямі методи - порівнювати доходи і видатки екс-тіньових декларантів. Якщо ж знайдуть очевидні розбіжності, то дорахують суму платежів.

У Мінфіні, який готував цей законопроект, вважають, що амністію треба проводити в комплексі з обов'язковим поданням усіма громадянами "нульової" декларації, в якій слід вказати всі отримані доходи. А вже після того - застосовувати згадані непрямі методи. На думку мінфінівців, це посилить контроль за сплатою податків загалом. При цьому в мініс­терстві вважають, що сума легалізованих коштів буде не такою вже й великою - близько 1 млрд грн (до речі, за експертними оцінками, минулого року за межі країни "вимили" до
23 млрд дол. З них лише 5 млрд - законним шляхом. Крім того, щонайменше 40% української економіки перебуває у "тіні").

До спроб легалізувати тіньо­ві капітали українська влада вдавалася не раз. Ще 2000 року цю ідею першим запропонував Леонід Кучма. У 2005-му її підтримував Віктор Ющенко. Останню ініціативу датовано 2007 роком за урядування Віктора Януковича. Ідею повернути у лоно цивілізованих стосунків із державою громадян, які не хочуть ділитися з нею статками, хоча і заробляють їх саме у ній, не полишає і чинний уряд.

Хоча власне ті, від кого залежить ухвалення "амністійного" закону, - зокрема депутати парламенту, - мають великі сумніви, що Рада проголосує його. До прикладу, перший заступник голови парламентського Комітету з питань  податкової та митної політики Микола Круглов зазначає, що навряд чи хтось ризикне повертати капітали в Україну доти, доки не захищені права її громадян, а влада ігнорує закони. Втім, їй - владі - певно, видніше.