На кожному підприємстві у процесі його господарської діяльності мусять утворюватися цифри, які обов'язково повинні "лягати" на певний бухгалтерський рахунок. Той, знано, складається з двох частин: "Дебет" і "Кредит". А звідси логічно випливає, що підприємство повинно бути дебетом і кредитом.

Поставимо питання (на мій погляд - дурне): "Чому підприємство є дебет і кредит?"

"Ґварантую" (не боюся цього слова), що на це запитання мало хто дасть відповідь, хіба що дуже "великий спе­ці­аліст" в галузі бухгалтерського обліку. Але маю сумнів у тому, що його від­повідь зрозуміють усі.

Йдемо далі.               

Припустимо, директор підприємства видав циркуляр (це виходить із сучасної бухгалтерії, гасло якої "Дебет" і "Кредит"): "Відправити начальника матеріально-технічного постачання Балогу в місто Ужгород для дебетування і кредитування цегли". Звичайно, такий циркуляр ніхто не виконає у зв'язку з його незрозумілістю. Крім того, і сам директор такої "глупоти" не напише. Або ще один момент. Кожний з нас не раз чув таке: "Ця ваша тупувата бухгалтерія зі своїми дебетами і кредитами зводить мене з розуму". Так кажуть майже всі керівники, працівники підприємств, не буду брехати - подібне чути від всіх. І через це в бухгалтерію не надто рвуться працювати, зникає бажання навіть вчитися на бухгалтерів. А все це, кохані, лише через слова "дебет" і "кредит", які українцю були чужими, є чужими і будуть завжди чужими. Як не крути, а, на перший погляд виглядає, що ніби наша українська мова така бідна, що нею навіть неможливо відобразити записи на бухгалтерських рахунках.

Невже, наприклад, польська мова ліпша від української? У Польщі слова "дебет" і "кредит" замінені словами "винен" і "має". Тобто, кожний бухгалтерський рахунок у наших західних сусідів складається з двох частин - "винен" і "має". І вся теорія польської бухгалтерії така, як їхній рахунок. Все правильно - а на "холеру" їм калічити свою мову? То тілько українці, здатні на таке приниження!

Наголошуючи на сказаному, хочу написати, що я також противник сучасної бухгалтерської теорії під назвою "дебет" і "кредит". Виходячи з цього, я свого часу сказав про існування в Україні іншої бухгалтерської теорії. Вона має назву "взяв - дав". До слова, це є рахівництво, а не бухгалтерія. Ця теорія відрізняється від "дебетової" і "кредитової" простотою, доступністю в розумінні рахівництва майже всіма, навіть школярами і, що не дивно, - принципом цієї теорії є тільки правда.

Продовження - наступної суботи