Минулого тижня  прем'єр Юлія Тимошенко спробувала зворушити діловий світ України. Принаймні малий та середній бізнес

Подія у країні справді нечувана. Прем'єр-міністр, певно, аби зайвий раз засвідчити нерозривний зв'язок влади та бізнесу, вирішила провести спеціальне розширене засідання уряду разом із представниками малого та середнього бізнесу. І не просто провести, а конкретно продемонструвати, як законодавчо втілюються у життя пропозиції підприємців, які вони нібито колись самі й підготували.

Звісно, вмістити усіх бізнес-представників тісні стіни залу засідань Кабміну не могли. Хоча спеціальне розширене дійство задля справжньої демократії  вирішили проводити неподалік від головної урядової резиденції - в Українському домі.

Наголошували на демократичності процесу і майже три сотні пікетувальників-під­приємців (певно, тих, кого не запросили) із різного роду плакатами та вимогами. Зокрема, прагнучи побачити прем'єра на власні очі, пікетувальники закликали "Юлю - до народу!" та вимагали вжити заходів щодо голови Держкомпідприємництва: "Кужель - геть!". Але то було зовні. Головне ж відбувалося, звісно, у будівлі. Власне, там влада вирішила цього разу непорушно й навіки об'єднатися із підприємцями.

Хто їй допоможе?

Звернутися до широких підприємницьких кіл Юлія Володимирівна вирішила не тільки задля підтримки на майбутніх президентських виборах (хоча власне піар-складову заходу зауважило чимало віт­чизняних ЗМІ. Зрештою, її було добре видно і з телеві­зій­них репортажів). Кажуть, у скруту не гріх звернутися по допомогу й до тих, на кого у часи ліпші особливої уваги не звертав. Тим паче, коли справа йде про порятунок вітчизняної економіки.

Недаремно ж Юлія Тимошенко поділилася своєю вірою в те, що "... коли впали на коліна гіганти - малий та середній бізнес зможе врятувати економіку". А щоб її справді було чим рятувати, тим, хто зібрався у залі, запропонували пакет рятівних документів - 27 проектів постанов та законопроектів, які, за умови ухвалення Верховною Радою, всіляко спри­ятимуть безперешкодному і нестримному розвитку власне малого та середнього підприємництва.

Отже, передбачається, що всі бюрократичні перешкоди для підприємців залишаться у минулому. Як розповіла керівник Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан, наприклад, при ліцензуванні не треба буде довідки про освіту працівників (певно, це одна з головних перешкод?!! - "Пошта").

Посилиться боротьба з хабарниками, які обдирали підприємців, зменшаться не зрозумілі нікому платежі. ЮВТ про них зауважила, що "...ніхто в Україні не знає, скіль­ки існує адмінплатежів". Хоча й наголосила, що ще до 1 квітня державні установи мали від­крити у казначействі спеці­аль­ні рахунки, через які уряд міг би контролювати ці грошові потоки. Але, на її жаль, ні­хто цього так і не зробив. Хоча сама прем'єр пообіцяла довести справу до кінця.

Ба більше, глава уряду розповіла, як Кабмін протидіятиме рейдерам. Тож надалі, якщо хтось зважиться силою захопити підприємство, то для  засвідчення юридичних підстав своїх дій просто показати сумнівну копію судового рішення буде вже замало. Довідка має бути на офіційному судовому бланку.

Забігаючи наперед, зауважимо: аби не гаяти часу і щоб ВР було із чим працювати, мі­ністри (з подачі прем'єра, зрозуміло) одностайно ухвалили запропонований пакет документів.

Жити буде краще
і навіть безконтрольно?

Певно, найголовнішим із усього ухваленого урядовцями (з цим, до речі, погоджується чимало підприємців) є обмеження на проведення держорганами нагляду планових перевірок. За винятком, щоправда, перевірок об'єктів із так званим високим ступенем ризику та податкових перевірок. Обмеження буде чинним до 31 грудня 2010 року.

Тож позапланових перевірок, за винятком випадків повідомлень про порушення або прохання самого суб'єкта підприємництва, не мало б уже бути. У разі "планового" виявлення порушення, на його усунення надається 30 діб. І лише згодом органи контролю зможуть застосувати штрафні санкції.

Ті, хто підтримує цю новацію, вважають, що підприємцям тепер полегшає, бо  всі розуміють, що кожна перевірка, навіть якщо порушень не виявить, все одно закінчиться хабарем (як на мене, то за такою логікою виходить, що відтепер хабарі підприємці даватимуть також планово. І для них - полегшення - "Пошта").

Та зважимо, що підприємці все ж ризикують, і ці ризики - юридичного плану. Адже органи контролю можуть просто ігнорувати постанову Кабміну, посилаючись на норми законів. Отже, доки її не ухвалить парламент, від позапланових перевірок постанова "броні" не надасть. Навіть якщо Кабмін адміністративно змусить органи держнагляду виконувати цю постанову, ніхто не дасть гарантії, що за наступного складу уряду її "не забудуть".

Те ж стосується й заборони Пенсійному фонду (ПФ) проводити позапланові перевірки підприємців. Постанову Каб­міну про це ухвалили ще 2005 року, але законодавчої підстави вона не мала і не має. Наслі­док - у судах назбиралось без­ліч справ, у яких підприємці на­магаються оскаржити дії ПФ.

Загалом, на думку юристів, ухвалюючи постанови, Каб­мін явно перевищує свої повноваження. А ініціатива прем'єра проводити такі розширені спільні засідання уряду із під­приємцями надалі спричинить, на думку правників, безсистемне ухвалення  постанов (здебільшого, популістських), оскільки вони не матимуть  реальної юридичної сили. А це ще більше загострить проблеми регулювання підприємництва.

А на завершення наведемо дані останніх досліджень про ставлення   українського бізнесу до влади. Його у травні провела Міжнародна маркетингова група. 39,4% респондентів сказали, що українська влада не переймається розвитком малого та середнього бізнесу. Ще 40% оцінили цей показник як дуже низький.

Крім того, 77% опитаних бізнесменів негативно оцінюють стан розвитку української економіки. При цьому 76%  респондентів вважають, що закони на підтримку та розвиток  малого та середнього бізнесу не працюють взагалі, а в країні панує полі­тика подвійних стандартів та нерівних можливостей.

Проте в очікуванні наступних президентських виборів Юлія Володимирівна тим, схоже, особливо не переймається. Головне - імідж!