Конкурентоспроможність Львова підвищуватимуть завдяки розвитку туризму та бізнес-послуг

Припинення масового відтоку молодих кваліфікованих кадрів зі Львова, розвиток туризму та бізнес-послуг (консалтингових, управління базами даних та інформацією, програмного забезпечення), від­повідно, збільшення удвічі у цій сфері робочих місць - саме такі амбітні задуми реалізації "Стратегії економічного розвитку Львова та підвищення його конкурентоспроможності", яку розробили фонд "Ефективне управління" разом із консалтинговою компанією "Monitor Group" та у співпраці з міською владою. Про бачення "Стратегії" "Пош­ті" розповіли директор фонду "Ефективне управління" Наталія Ізосімова та партнер "Mo­nitor Group" Ендрю Сворт. Спів­розмовниця певна: Львів є дуже важливим містом для України, і якщо тут відбудеться економічний поступ, це піде на користь не лише місту, але й країні загалом.

- Завдяки чому Львів зможе розвиватися у майбутньому?

Е. Сворт: Завдяки своїм сильним сторонам, кластерам туризму та бізнес-послуг (кластер - пов'язані між собою компанії і суміжні організації, розташовані в одному регіоні і залучені в один бізнес-напрям - "Пошта"). У Львові дуже багата культурна та архітектурна спадщина, високий потенціал людських ресур­сів. Також місто має добре географічне розташування, тому для компаній прибутково і фінансово вигідно приходити сюди й проводити тут діяль­ність.

Н. Ізосімова: Магістральним чинником успіху на етапі втілення "Стратегії" має стати скоординована робота усіх учасників процесу. Влада, бізнес, навчальні заклади та мас-медіа мають працювати досить узгоджено та сфокусовано. Важливою є і ретельно спланована робота. На 150 різних справ розпорошуватися не можна. Мають бути чітко визначені кілька зрозумілих усім пріоритетів. Успіх буде за умови планування, структурування  та координації.

- Скажіть, будь ласка, чи є якісь ризики реалізації проекту?

Н. Ізосімова: Ризик лише один - бажання завтра прокинутися й щоб усе було добре. Цей ризик у голові. Якщо люди розумітимуть, що це довгий та важкий шлях, що потрібно багато працювати, докладати зусиль, тоді цього ризику можна уникнути. Все решта -  справа техніки. Так, є проблеми з децентралізацією, місто не можна зробити оазою, якщо навколо пустеля. Ці зусилля мають координуватися не лише всередині міста, але і на регіональному та центральному рівнях. Це поступовий процес, і тут революції бути не може.

Е. Сворт: Важливим є об'єд­нання зусиль і позицій усіх учасників навколо спільного бачення розвитку. Одним із головних чинників успіху і водночас ризиком є втримати той імпульс, який ми створили за останні шість місяців. Напрацюванням проекту є певний ентузіазм, захоплення та бажання добитися результату. Ключове завдання - втримати цей імпульс і бажання працювати узгоджено, залучити місцевий бізнес до активної співпраці. 

-  Звісно, людські ресурси досить важливі у розвитку міста. Як саме припинити масовий відтік молодих кадрів зі Львова, бо це досить серйозна проблема для міста нині?

Н. Ізосімова: Хороші люд­ські ресурси - це конкурентна перевага Львова. Але цим людям у Львові, за великим рахунком, немає що робити, і багато з них їде працювати до Києва і за кордон. Молоді талановиті люди, у яких великі перспективи, мають бути десь реалізовані. У Львові ж нині розвивається малий та середній бізнес, який на 80% у тіні. Звісно, молодь зі знаннями, здібностями та ціллю не бажає працювати там, де тінь. Вони прагнуть працювати там, де світло. Їх цікавлять перспективи розвитку у майбутньому. У Львові наразі таких можливостей ще замало. Львів'яни перестануть їхати з рід­ного міста лише тоді, коли у Львові будуть створені можливості для того, щоб люди могли займатися висококваліфікованою роботою й отримувати від цього матеріальне та моральне задоволення! У цьому сенсі цей проект важливий, бо якщо буде збудований кластер бізнес-послуг, який є досить інтелектуальним, та кластер туризму, то це вже велика справа. Якщо згодом на основі цієї платформи вибудовуватимуться інші кластери, таких можливостей буде ще більше. Важливою є і підготовка люд­ських ресурсів, бо пот­рібні кваліфіковані менеджери. Варто узгодити навчальні програми з потребами місцевого бізнесу, сприяти розвитку знань.

- Фактично проект є "зеленим світлом" для львівської молоді, щоби вона залишалася працювати вдома?

Н. Ізосімова: Так. Саме для молодого покоління львів'ян це дуже важливий проект. Молодь перестане їхати, щойно тут з'являться кращі та ширші можливості для праці. Тим паче, Львів - це місто людей, які його люблять.

- Велика ставка у проекті зроблена на туризмі. У чому мав би полягати рецепт розвитку туризму у Львові і щоб місто мало від цього економічні прибутки?

Е. Сворт: Для успішного розвитку туризму місто має визначити пріоритети у цій галузі та узгоджено діяти на їх підставі. Туристів потрібно привабити, тому на першому етапі проекту ми провела опитування гостей Львова. Таким чином з'ясували, які туристи приїздять і потенційно можуть приїхати. Тепер Львів має провести сфокусовану маркетингову кампанію, сформувати чітке диференціювання міста та створити привабливе для гостей середовище.

- Ви маєте на увазі сферу послуг?

Е. Сворт: Так. Насамперед варто поліпшити сферу послуг, а також транспортну та  кому­нікаційної інфраструктури.

- Але ж на дороги та кому­нікації потрібні досить великі кошти. Де їх взяти у постійній бюджетній дірці?

Е. Сворт: Сподіваємося, що у листопаді Львів таки отримає статус міста, яке прийматиме Євро-2012, тоді інвестиції пі­дуть саме на інфраструктурні зміни. Львову важливо ефективно використати ці інвестиції, аби розвинути кластер туризм на довшу перспективу.

- Які ще потужності має місто і не використовує?

Е. Сворт: Львів у майбут­ньо­му може стати потужним логістичним центром, бо має дуже вигідне географічне положення та є воротами України у Західну Європу. Ще один досить масштабний кластер - швейна промисловість, виробництво одягу (промислового, як-от форм) та взуття. Ця галузь дуже  постраждала через кризу, але може бути одним із потенційних напрямів для розвитку.

- Що саме нині заважає роз­виватися львівському бізнесу?

Н. Ізосімова: Як загалом в Україні, львівському бізнесу заважає тіньова економіка. Бізнес не може ефективно працювати, бо недосконала регуляторна система. Щоб його зареєструвати, потрібно отримати не одну сотню підписів та затратити багато часу. А як розповідає голова між­народної консультативної  ради  фонду, екс-прем'єр-міністр Канади Кім Кемпбелл, у неї на батьківщині на це йде лише година. Не сприяють веденню біз­несу корупція, обмеження довготермінового планування, нестача свободи в прийнятті рішень і політична нестабіль­ність. Інвестор піде туди, де йому простіше та безпечніше. Якщо у Львові буде створений сприятливий інвестиційний та бізнес-клімат, то бізнес ефективно розвиватиметься.