У Москві досі не втомлюються повторювати, що українська економіка нібито настільки сильно пов’язана із російською, що не здатна нормально розвиватися без співпраці з останньою. Однак, як свідчать останні статистичні дані, обсяги українського експорту до країн Європейського Союзу і далі зростають. Натомість РФ втрачає свої позиції.

Дані про торгівлю за січень – лютий 2019 року засвідчили, що найбільше українських товарів та послуг було експортовано до сусідньої Польщі, пише «Український тиждень». І хоча показники на перший погляд не вражаючі (мовиться про 6,5% усього українського експорту), але показові. Наступна за лідером країна – Італія – відстала лише на кілька десятих відсотка, третім став Єгипет із 5,7% експорту і лише після нього на четвертому місці опинилася донедавна стабільно перша РФ, куди реалізували 5,5% усіх українських товарів, що лише трохи перевищує п’ятий за показниками ринок Туреччини. Варто зазначити, що така нібито дріб’язковість результатів свідчить не просто про втрату позицій РФ, а ще й про подальшу географічну диверсифікацію української зовнішньої торгівлі, яка дедалі виразніше орієнтується на ринки збуту багатьох країн, а не виключно на російський, як це було ще кілька років тому.

На перше місце серед експортних ринків для українських товарів Польща вийшла як завдяки зростанню обсягів поставок туди українських товарів (із 254 млн USD за січень 2018-го до 266 млн USD за січень 2019-го), так і завдяки подальшому зменшенню експорту до РФ (відповідно з 264,3 млн USD до 225 млн). І це не випадкова тенденція одного місяця, а довготривала. Крім того, якщо збут української продукції до таких країн із топ-10, як Єгипет чи Індія, є моноспеціалізованим (зернові культури, здебільшого пшениця і кукурудза. – «Львівська Пошта») і дуже залежним від сезонних коливань та цін на основну продукцію, унаслідок чого дані часто істотно різняться за місяцями, то український експорт до Польщі та Росії досить різноманітний за товарним наповненням. Отож різниця між окремими місяцями порівняно незначна.

Частка Польщі щороку зростала (із 4% у 2013-ому до 6,9% у 2018-ому), а Росії, навпаки, зменшувалася (відповідно із 23,8% до 7,7%). Менша частка Польщі у січні 2019-го порівняно з усім 2018-им не має вводити в оману, оскільки традиційно в січні ринки держав, із якими Україна має диверсифіковану товарну структуру торгівлі, тимчасово поступаються тим, які купують в Україні переважно зерно та олію (мовиться насамперед про країни Азії та Африки).

Ще одна важлива тенденція – упродовж останніх років динамічно зростали саме ті експортні позиції, які мають вищу додану вартість, тоді як сировина та напівфабрикати стабільно втрачали обсяги, пише «Український тиждень». Погляньмо, наприклад, на продовольчу групу товарів. Із 2013 року значно зменшилися обсяги продажу до Польщі насіння олійних культур (із 97 млн USD до 79,7 млн USD), натомість із 60,5 млн USD до 126,5 млн USD зріс збут готової олії. Фактично з нуля до 3,8 млн USD збільшилася реалізація м’яса, до 6,3 млн USD – какао-продуктів, до 8,8 млн USD – борошна і круп. Поставки цукру та кондитерських виробів зросли із 3,8 млн USD до 12,9 млн USD, готових продуктів із зерна – із 1,6 млн USD до 7,3 млн USD, овочів – із 3,9 млн USD до 17,8 млн USD, плодів та горіхів – із 14 млн USD до 39,8 млн USD, різних напоїв – із 2,1 млн USD до 9,6 млн USD.

Аналогічна ситуація і в інших галузях. Наприклад, протягом 2013 – 2018 років зменшилися поставки до Польщі українських руд (із 392 млн USD до 383 млн USD) і необроблених чорних металів (із 610,3 млн USD до 484,8 млн USD), тоді як експорт готових виробів із чорних металів зріс із 57,7 млн USD до 126,8 млн USD, електротехнічної продукції – із 293,8 млн USD до 376,9 млн USD, машин та обладнання – із 45,2 млн USD до 73,6 млн USD. Продаж до Польщі українських меблів збільшився за останні п’ять років із 61,9 млн USD до 225,8 млн USD, тобто майже учетверо, одягу – із 31,5 млн USD до 56,5 млн USD, взуття – із 28,3 млн USD до 41,6 млн USD, виробів зі шкіри – із 3,3 млн USD до 14,1 млн USD, пластмас – із 9,7 млн USD до 49,3 млн USD, мийних засобів – із 0,3 млн USD до 9,3 млн USD, керамічних виробів – із 3,4 млн USD до 28 млн USD, скловиробів – із 9,7 млн USD до 32,6 млн USD.

Причому жоден вид продукції не перевищує 10-15% сукупних поставок, а абсолютна більшість не має навіть 1%. Це ще раз засвідчує, що український експорт до Польщі досить диверсифікований і, відповідно, малочутливий до зміни цін чи попиту на окремі товари.

Водночас для низки українських товарів польський ринок наразі є основним напрямком експорту. Наприклад, туди надходить понад 94% усіх призначених на експорт дитячих візочків (щороку майже на 180 млн грн), близько 80% прокату з алюмінію (на 630 млн грн), майже 58% сантехнічних виробів із кераміки (на 350 млн грн), 56% кондиціонерів та 30% пральних машин, 83% гумового та пластмасового взуття, 38% взуття із текстильних матеріалів, 63% огірків, 48% консервованих томатів, понад 33% мийних засобів. Нарешті Польща є великим ринком збуту української електроенергії (майже чверть усього експорту – на 2,2 млрд грн у 2018 році). Значні кошти українським компаніям забезпечує також експорт послуг до Польщі (загальний річний показник становить 343 млн USD). Щоправда, майже половина (160 млн USD) – це доходи від обробки на українських підприємствах польської давальницької сировини.

Проте навіть сукупні доходи від експорту товарів і послуг на польський ринок поступаються експорту української робочої сили. Тут Польща також перебрала у РФ першість щодо працевлаштування українських заробітчан та грошових переказів. Як свідчать дані Національного банку України, за дев’ять місяців 2018 року в Україну надійшло 8,2 млрд USD приватних переказів з-за кордону, що на 22,6% (або на 1,5 млрд USD) більше, аніж за січень – вересень 2017-го. Найбільше грошей українські заробітчани надіслали власне з Польщі – 2,7 млрд USD. А от кількість грошових переказів із РФ скоротилася на 136 млн USD і становила 822 млн USD.

Водночас на п’яти полякам впевнено наступають італійці та німці. За результатами торгівлі у 2018 році, український експорт до Італії перевищував сукупний експорт до США, Великої Британії, Франції, Японії, Південно-Африканської республіки та Канади разом узятих, мовиться на сайті Посольства Італії в Україні. Порівняно з 2017-им зростання становило 6,4% (до 2,8 млрд USD). Основними товарами українського експорту до Італії були чорні метали (55%), зернові культури (кукурудза, пшениця) (12,8%), рослинна олія (9%), деревина і вироби з деревини (3%).

Також торік на 6,3% зріс експорт послуг (до 136,6 млн USD). У 2018-ому основними статтями українського експорту послуг до Італії були: транспортні послуги – 39,8%; послуги в сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги – 22,3%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 21,7%; ділові послуги – 12,8%; послуги, пов’язані з подорожами, – 1,3%.

І нарешті не варто забувати про Німеччину, яка вже незабаром може обігнати і Польщу, й Італію. Від 2013 року український експорт до Польщі був на 60% більшим, аніж до Німеччини, однак уже 2018-го різниця становила 47%. Якщо торік збут українських товарів до Польщі зріс на 19,6%, то до Німеччини – на 25,9%. У січні 2019-го порівняно із січнем 2018-го український експорт до Німеччини зростав майже вдвічі швидше, аніж до Польщі.

Потенційно ринок Німеччини є все ж таки набагато місткішим, а тамтешній бізнес значно потужнішим торговельним партнером для українських виробників, аніж польський. Тим паче, що експорт до Німеччини також є досить диверсифікованим за товарами та послугами. Важливо, що останнім часом на цьому ринку зростає продаж українських продуктів харчування, які донедавна на нього або взагалі не постачали, або постачали у вельми незначних обсягах.