Президент винайшов спосіб обмежити відтік валюти з України

Кажуть, усе геніальне - просте. Навіть у такій делікатній царині, яку в деяких вишах вивчають у рамках курсу "Фінансування та кредит".

Фінанси самі по собі - тема, звісно, окрема. А от як залагодити проблему із виплатами за борговими зобов'язаннями, Президент вітчизняним позичальникам порадив. Щоправда, не всім, а тільки власникам потужного бізнесу. Ще у середині квітня Віктор Ющенко закликав українські банки та компанії почати перемовини про пролонгацію термінів виплат за зовнішніми  позиками, а не пробувати повертати їх будь-якою ціною.

Стурбованість глави держави та його оточення станом справ на цій ниві зрозуміти можна. Свого часу ми теж чимало писали про обсяги  зов­нішніх запозичень, які цьогоріч слід повернути. Але Президент навів нові цифри. Отже, як порахували в його Секретаріаті, у квітні-грудні 2009-го фінансовий сектор повинен сплатити за зовнішніми запозиченнями загалом 12,5 млрд дол., а підприємства - ще 9,5 млрд.

Неважко уявити весь обсяг легального відтоку грошей в іноземній валюті за межі країни - більше, ніж увесь загальний розмір кредиту Міжнародного валютного фонду. Зважимо й на те, що масове скуповування валюти для зовнішніх виплат майже прогнозовано спровокує девальвацію гривні, яка щойно почала нарощувати "м'язи". Крім того, золотовалютні резерви Нацбанку  - не безмежні, аби витрачати їх лише для забезпечення розрахунків за борговими зобов'язаннями позичальників. Отже, позиція Президента у справі відтермінування виплат ціл­ком зрозуміла. Інша річ - наскільки реально втілити ці благі наміри. Хоча певні втішні повідомлення вже є.

У  березні-квітні деякі позичальники вже заявили про перемовини про реструктуризацію своїх боргових зобов'язань. Наприклад, банк "Фінанси і Кредит" намагається домовитися з кредиторами про продовження термінів частини виплат за кредитом у 70 млн дол. До речі, власне ця обставина підштовхнула акціонерів банку до передачі контрольного пакета акцій державі за умов додаткового рефінансування. Адже державну допомогу уряд надаватиме лише за таких обставин.

Хоча, судячи з останніх пові­домлень, проблему з грошима акціонерам "ФіК" вдалося залагодити. Від додаткового рефінансування за умов передачі контрольного пакета акцій державі банк недавно відмовився. Отже, можна припустити, що й із виплатою за кредитом там справи певним чином "ок".

Намагається домовитися з інвесторами, які викупили на 175 млн дол. єврооблігацій, і банк "Надра". Девелоперська компанія "ХХІ вік" веде діалог зі своїм кіпрським кредитором про пролонгацію позики у
56 млн дол. Загалом, експерти прогнозують найближчим часом значне збільшення кіль­кості зовнішніх позичальників, які забажають домовитися про відтермінування платежів.

Хоча тут є і певні обставини. У ліпшій ситуації будуть банки чи компанії, які брали позику від так званих материнських структур. Сторонні ж позичальники, ясна річ, намагатимуться повернути свої гроші. Наразі заборгованість іноземним акціонерам у банківському секторі сягає 60-70 %, у корпоративному - 30-40.

Не менш вагомою обставиною є і сума боргу. Навряд чи хтось із кредиторів візьметься за реструктуризацію позики у 1-2 млн дол. А от коли позика становить сотню чи більше мільйонів, то банкрутство позичальника кредитору просто не вигідне. Крім того, що процедура банкрутства доволі складна, для позичальника повернення коштів через її механізм - досить проблематичне. Загалом чимало залежатиме й від того, які умови  реструктуризації запропонують боржникам.

Найбільша частка виплат, за твердженнями фінансистів, припадає на квітень-травень та вересень-жовтень. І якщо з першою частиною виплат, можна вважати, упоралися (оскільки претензій від іноземних кредиторів наразі не надходило), то з перспективами на осінь не все зрозуміло. Як, зрештою, і з тим, яким тоді буде курс гривні. Хоча експерти налаштовані оптимістично, кажуть, що у банківському секторі цьогоріч реструктуризують 80-85 % заборгованості, у корпоративному - 70-75.