Авторитетний британський журнал The Economist оприлюднив традиційний так званий Індекс Бігмака (англ. Big Mac Index). Попри нетрадиційну методику дослідження, більшість економістів вважають, що цей індекс достатньо точно оцінює купівельну спроможність різних світових валют. Цього разу експерти The Economist найбільш недооціненою грошовою одиницею в світі визнали російський рубль (із 2015 року цей “титул” завжди залишався за гривнею). Водночас деякі російські мас-медіа та практично всі українські стверджують, що в розрахунках трапилась помилка, і насправді найбільш недооціненою валютою таки є українська гривня.

The Economist визначає Big Mac Index уже 33 роки поспіль, починаючи з 1986-го. Ідея наступна: паритет купівельної спроможності різних валют слід підкоригувати, допоки ціна однакового кошика товарів (у цьому випадку Бігмака) не опиниться всюди однаковою. Експерти журналу стверджують, що обрали за еталон вартість знаменитого бургера завдяки двом причинам: ресторани мережі McDonald’s Corporation присутні у більшості країн світу, а сам Бігмак містить достатню кількість продовольчих компонентів (хліб, м’ясо та овочі), аби вважати його універсальним узагальненням продукту харчування. Також Бігмак можна назвати зразком стабільності. Уже понад 50 років бургер, що складається із двох біфштексів з яловичини, спеціального соусу, салату латуку, сиру, маринованих огірків, цибулі та булочки з кунжутом, продається в однаковому вигляді в понад 36 тис. ресторанах, розташованих у понад 100 країнах світу.

Згідно з останнім “Індексом Бігмака”, вартість гривні недооцінена на 65,2%, а її реальний курс за купівельною спроможністю повинен бути на рівні 9,68 грн/USD. Підрахунки проводились наступним чином: Бігмак в Україні коштує 54 грн, що за офіційним курсом (27,8 грн/USD) становить 1,9 USD. У США цей бургер коштує 5,58 USD. Тобто за курсом Національного банку України (НБУ), USD коштує набагато дорожче, ніж при порівнянні цінників на однаковий товар, а значить гривня – недооцінена. Відзначимо, що з 2015 року українська валюта традиційно посідала останнє місце в рейтингу The Economist. Цього разу її “обігнав” російський рубль. Принаймні на інтернет-сайті британського журналу саме валюта Російської Федерації зазначена як найбільш недооцінена валюта в світі. Під час розрахунку британці брали ціну одного Бігмака в РФ на рівні 110 рублів (1,65 USD), відповідно при порівнянні із США (нагадаємо, там йдеться про 5,58 USD) вийшло, що рубль недооцінений по відношенню до USD на 70,4%.

Водночас одразу два російських інтернет-ресурси – РБК і “Медуза” – звернули увагу на те, що дані The Economist відрізняються від офіційної ціни, зазначеної на сайті McDonald’s переважної більшості регіонів РФ – 130 рублів. Поласувати знаменитим бургером за 110 рублів можна виключно в Москві. Причини такої цінової політики менеджерів McDonald’s Corporation залишаються незрозумілими. Водночас, якщо провести розрахунки за ціною 130 рублів, то недооціненість російської валюти складе 65,1%. І тоді на “перше” місце (насправді, останнє в рейтингу) виходить гривня – 65,2%.

У п’ятірці найбільш недооцінених валют також турецька ліра (64,2%), аргентинський песо (64,1%) і малайзійський рінгіт (60,6%). Як не дивно, у списку також китайський юань (недооцінений на 45,3%), британський фунт стерлінгів (27%) та японська ієна (35,5%). Найбільш переоціненою валютою експерти The Economist вважають швейцарський франк (19%). У Швейцарії відвідувачі McDonald’s повинні заплатити за один Бігмак 6,5 франки (6,62 USD).

До “Індекса Бігмака” можна ставитися по-різному: і як до серйозного економічного дослідження, і як до своєрідного жарту. Очевидно, що вирахуваний британцями курс 9,68 грн/USD виглядає абсолютно фантастично. А яким буде реальний курс української валюти в 2019-ому? Нагадаємо, що в державному бюджеті закладено показник 29,4 грн/USD.

Як не дивно, більшість експертів вважають, що уряду вдасться дотриматись цього прогнозу. Гривня зуміла впевнено відіграти нетривалий, хоча й цілком відчутний обвал, спричинений введенням воєнного стану, повернувшись до кінця минулого року до курсу 28 грн/USD (плюс-мінус кілька копійок). Нагадаємо, що Президент Петро Порошенко у відповідь на захоплення бойовими кораблями РФ у нейтральних водах Чорного моря трьох суден Військово-морських сил України разом із 24-ма моряками, вперше в новітній історії України запровадив воєнний стан, який діяв рівно місяць (від 26 листопада до 26 грудня) в десяти областях, які межу­ють із РФ і Придністров’ям або мають вихід до Азовського моря.

Експерти називають дві головні причини того, що спекулятивна атака, спричинена введенням воєнного стану, швидко зійшла нанівець. По-перше, рекордний урожай зернових (майже 70 млн т), який зібрали українські аграрії, відповідно від експорту пшениці та інших культур в Україну надійшли не менш рекордні обсяги валютної виручки, що сприяло зниженню тиску на гривню. За різними підрахунками, власне агрокомпанії наприкінці минулого року поставляли на міжбанківську валютну біржу 25-30% валюти. По-друге, потрібно віддати належне НБУ, який вжив успішних заходів зі зменшення гривневої ліквідності, яка могла б піти на валютний ринок. Нагадаємо, що в грудні минулого року Міністерство фінансів України розмістило облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму майже 20 млрд грн, вилучивши таким чином з ринку значний гривневий обсяг, який в результаті не пішов на купівлю валюти.

Свою роль в зміцненні гривні зіграв і фактор Міжнародного валютного фонду (МВФ). Нагадаємо, що 18 грудня після понад півторарічної перерви МВФ схвалив надання Україні траншу в 1,4 млрд USD за новою програмою співпраці – stand-by. Завдяки цьому золотовалютні резерви України зросли до рекордного за останні шість років рівня – 20,7 млрд USD. Тим паче, що відновлення спів­праці з МВФ розблокувало для України отримання фінансової допомоги з інших джерел. Зокрема, крім кредиту МВФ, який був спрямований виключно на поповнення золотовалютних резервів, Україна наприкінці минулого року отримала також кредитні кошти від Європейського Союзу та Світового банку – загалом близько 1,4 млрд USD. Показника в 20 млрд USD Україні не вдавалося досягти із 2013-го, коли на рахунках наприкінці року залишалося 20,4 млрд USD. Сума міжнародних резервів, більша нинішньої, востаннє була накопичена 2012 року – 24 млрд USD.

Водночас не варто забувати, що 2019-й – рік президентських і парламентських виборів. Крім того, на цей рік ще й припадає пік виплат за зовнішніми борговими зобов’язаннями. Мінфін оцінює загальний обсяг платежів у 2019-ому в 417 млрд грн або 14,2 млрд USD (тобто майже 40% дохідної частини державного бюджету країни). Також слід брати до уваги щораз більший дефіцит зовнішньоторговельних операцій. “Україна не перший рік б’є рекорди за обсягами зібраного урожаю, але ми також стаємо залежними від нього, а він залежить від природних факторів. Не факт, що ми отримаємо такого ж розміру і якості урожай в 2019 році, а тому не факт, що експортери-аграрії зможуть спрацювати так само добре, як в 2018-ому”, – розповів інтернет-виданню Апостроф старший аналітик Forex Club Андрій Шевчишин.

Тим не менше, на думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурси, якщо не буде серйозних політичних ризиків, “наприклад, перемоги популіста, який раптово оголосить дефолт”, або, якщо не буде глобальної фінансової кризи, гривня залишиться більш-менш стабільною. “Гривня буде сезонно коливатися в коридорі 28-29 грн/USD, як і в нинішньому році”, – впевнений експерт.

Але куди ж без ложки дьогтю. Курс гривні в Україні гнучкий, він формується під дією попиту та пропозиції валюти на ринку, при цьому ні уряд, ні НБУ не втручаються в їхнє формування. За таких умов цілком можливі ситуативні цінові стрибки. “Іноді у дрібному русі курсу не може бути пояснень. Ви стояли у чергах до каси банку або у супермаркетах? Ви часто спостерігали таку картинку, коли то нікого не було, то моментально утворюється черга. Так само і на ринку валюти”, – писав свого часу в своєму блозі на порталі obozrevatel.com головний експерт секретаріату Ради НБУ Віталій Шапран.