Із початку травня ми стали свідками майже забутого процесу: головний індикатор стану справ в українській економіці й не тільки - долар - нарешті впав нижче 8 гривень

Утім питання, чи надовго стабілізувався "бакс" і чи взагалі стабілізувався, - й надалі переймає наших громадян. Не тільки через багатомільярдні доларові кредити. Навчені  досвідом попередніх років, ми ставимося до політики уряду та Нацбанку на валютному ринку з певною пересторогою (і не безпідставною). НБУ наголошує, що американська валюта подешевшала власне завдяки його тактиці, скерованій на зменшення валютного де­фіциту в країні. Хіба ще Міжнародний валютний фонд допоміг, надавши Україні збільшений обсяг другого кредитного траншу і фактично вирішивши перспективу третьої дози валютних ін'єкцій, теж у збільшеному обсязі.

Проте нині навіть визнані експерти валютного ринку не наважуються на однозначні прогнози майбутньої вартості долара. Навіть на найближчий час. Адже занадто багато чинників впливають на це в умовах ледь не суцільної доларизації економіки і її орієнтацію на експорт власної продукції.

Бар'єр у свідомості

Як би там не було, але на початку травня курс американської валюти подолав своєрідний психологічний бар'єр, який у свідомості пересічних громадян, здавалося б, встановився вже остаточно - менше не буде. 8 травня торги на міжбанківському валютному ринку вперше завершилися в діапазоні 7,96-7,99. А оскільки саме там зазвичай визначається ціна на готівковий курс купівлі-продажу, вже за кілька днів принаймні у столичних обмінниках 100-доларову купюру можна було придбати за 798 грн. Зважмо, що й офіційний курс Нацбанку тримався позначки 7,7 грн за долар. Хоча певні невеликі коливання на початку травня спостерігалися й там.

Пов'язані вони були з тим, що наприкінці квітня НБУ прив'язав офіційний курс долара до міжбанківського. Ба більше, постановою 30 квітня Нацбанк обмежив  відхилення офіційного курсу й міжбанківського двома відсотками.

Таку прив'язку передбачають умови Меморандуму про економічну та фінансову по­літику у співпраці  України із МВФ щодо надання валютного кредиту. Хоча, слід зауважити, що Нацбанк і раніше встановлював свій офіційний курс, згідно із торгами на міжбанку. При цьому, щоправда, чіткі межі відхилення не визначались. Крім того, НБУ враховував власні валютні інтервенції, які останнім часом відбувалися за курсом 7,9 грн за долар.

Попитом
по  перспективах

Узагалі нинішній "відрадний" стан із курсом долара в Нацбанку пов'язують з падінням загального попиту на американську валюту. До того ж, за відомостями НБУ, у першому кварталі витрати на імпорт товарів та послуг  зменшилися, порівняно із відповідним періодом минулого року, на 43 %, а дефіцит зовнішньої торгівлі скоротився учетверо. Отже, зменшився й загальний дефіцит іноземної валюти.

Ефективним засобом курсового регулювання НБУ визнає і валютні аукціони. Тож через валютні інтервенції Нацбанк й надалі підтримуватиме курсову гнучкість гривні. Зауважимо, що від початку року НБУ продав на міжбанківському валютному ринку понад 5 млрд дол.

Словом, є усі підстави, особливо враховуючи обнадійливі звістки від МВФ про майбутні кредити, що гривня  зміцнюватиме позиції. Прем'єр, називаючи попередню ситуацію із курсом гривні виключно спекулятивною, пояснює нинішні успіхи ще й тим, що на валютному ринку нині зауважено протилежну тенденцію - продавці позбавляються зайвої валюти. Про те, що буде опісля, Тимошенко не каже.

Ми ж, зі свого боку, можемо пригадати досвід штучного зміцнення гривні під час попередньої прем'єрської каденції ЮВТ. Тоді гривню теж девальвували без особливих економічних на те підстав. У результаті, втративши частину своїх заощаджень,  за валютну по­літику тодішнього уряду розрахувалися пересічні громадяни. Як завжди.

За оптимістичними прогнозами, наприкінці року курс долара стабілізується на позначці 8 грн. Песимісти ж, знано, дотримуються протилежної точки зору і стверджують - не менше 12 грн. Прогнози експертів МВФ такі: середньорічний курс долара у 2009-му становитиме 8,68 грн. У 2010 році, за розрахунками спеціалістів фонду, долар до гривні дещо зросте. А до 2014-го стабілізується на рівні 9 грн за долар.

Так далеко, на відміну від експертів МВФ, зазирати в перспективу ми не маємо наміру. За Україною вже міцно вкоренився імідж непередбачуваної, в економіці зокрема. Тим паче, наступного року - президентські вибори. А там і парламент знову обирати доведеться. Не до господарки з її вічним дефіцитом бюджету!