Впродовж січня-червня в Україну надійшло 1,26 млрд USD прямих іноземних інвестицій. З цієї суми 436 млн USD надійшли від інвесторів з Російської Федерації, що становить 34,6% від загального обсягу. Про це свідчать дані Державної служби статистики (Держстат). На другому місці розташувався Кіпр, який вклав 219 млн USD, на третьому – Нідерланди (207,7 млн USD). Інвестиції з Австрії склали 58,7 млн USD, з Польщі – 54,1 млн USD, Франції – 46,9 млн USD і 43,4 млн USD з Великої Британії. За даними Держстату, майже 60% інвестиційних коштів спрямовано у фінансову і страхову діяльність, трохи менше 10% – в гуртову і роздрібну торгівлю, 8,2% – у промисловість, інформацію і телекомунікації.

Новина про те, що лідером з обсягу інвестицій стала країна-агресор, спричинила хвилю обурення частини українського суспільства. Водночас фінансові експерти пояснюють, що насправді ситуація зовсім не така однозначна.

“Нова зрада намалювалася. Вийшла статистика інвестицій в Україну. Її прочитали по діагоналі. І кажуть, що РФ найбільший інвестор в Україні… Здавалося б, натуральна зрада. Якщо тільки не спробувати зрозуміти, що ж це за інвестиції. І тоді вийде швидше найнатуральніша “перемога”, – написав на своїй сторінці в Facebook фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Як пояснив на своїй сторінці в Facebook фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, насправді за великими російськими інвестиціями в Україну “ховаються” кошти, витрачені на докапіталізацію російських банків їхніми материнськими структурами. Причому, зазвичай, йдеться не про надходження “живих” грошей, а про “переоформлення” коштів, зароблених в Україні: “Це бухгалтерські операції, а не реальні інвестиції. Банки перебувають під дією санкцій, тому не можуть погашати борги перед своїми материнськими банками в РФ. Тож і змушені конвертувати його в капітал і сподіватись на покупця або здачу банківської ліцензії”.

“Аналіз даних Держстату неможливий без урахування співвідношення між припливом та зміною обсягів інвестицій, – пояснив у коментарі Укрінформу президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. – У графі “приплив інвестицій” РФ справді на першому місці. Але через паралельний процес відтоку капіталу обсяги інвестування фактично не змінилися”.

Як розповів у інтерв’ю Німецькій хвилі заступник директора рейтингової агенції “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран, левову частку нібито інвестованих РФ коштів складає докапіталізація українських дочок російських “Сбербанку” та “ВТБ Банку” за рахунок кредитів, які їм видали материнські структури в РФ ще задовго до початку агресії проти України. “Віддати кредити вони не можуть, бо перебувають під українськими санкціями, які забороняють виведення грошей в РФ. Єдиний вихід для банків з російським капіталом – конвертувати завислі кредити у свій статутний капітал”, – пояснив Віталій Шапран.

У відкритій звітності обох банків можна прочитати, що в першому півріччі 2018-го “Сбербанк” докапіталізували на 8,3 млрд грн (майже 307 млн USD за нинішнім курсом), ВТБ – 2,2 млрд грн (понад 81 млн USD). І хоча цих грошей в реальності не існує, за документами російські банки виявились найбільшими інвесторами в економіку України. До речі, тут варто визначитися із термінами, адже в Україні немає філій “Сбербанка Росії”, а є “донька” останнього – ПАТ (публічне акціонерне товариство) “Сбербанк”.

“Котрий рік поспіль маємо ситуацію, що з формальної точки зору частка інвестицій РФ в Україні залишається незмінно високою, – розповідає Віталій Шапран. – Держстат усього цього не пояснює, хоча міг би простим прес-релізом вказати, звідки взялись дані та чому відбувається дисбаланс в бік РФ, щоб це не викликало такого обурення”.

Те ж саме стверджує і фінансовий аналітик Investment Capital Ukraine Михайло Демків: “Така ситуація повторюється щонайменше четвертий рік поспіль, і щоразу через високі показники російських інвестицій в таблиці Держстату починається скандал у ЗМІ. Водночас, станом на середину 2018 року, на небанківський російський капітал припадає лише 26,7 млн USD, тобто 2,6% від загального обсягу інвестицій. Статистика Держстату містить усі ці дані, але із усієї цієї картини подано лише одну цифру, що цілком викривлює інформацію”.

У березні 2017 року сотні українських активістів заблокували роботу десятків банкоматів російських банків. #RUSBANKOVER – такий тег був зображений на наклейках, якими були заклеєні вітрини та двері банків, а також самі банкомати. Значно більше враження справило те, що ці банкомати кваліфіковано залили монтажною піною. А вхід до центрального відділення “Сбербанка” в Києві взагалі замурували цеглою.

Результатом стало запровадження Національним банком України (НБУ) комплексних санкцій проти російських фінустанов. Їм було заборонено здійснювати низку операцій на користь материнських установ: надання кредитів, позик, у тому числі на умовах субординованого боргу, розміщення депозитів, придбання цінних паперів, розміщення коштів на кореспондентських рахунках. Також були заборонені виплата дивідендів, процентів, повернення міжбанківських кредитів або депозитів, коштів із кореспондентських рахунків, субординованого боргу, а також розподіл прибутку й розподіл капіталу. Але водночас можливості розрахунків через ці банки для громадян України необмежені. Як і операції із докапіталізіції та продажу фінустанов.

Щоправда, стосуються санкції (у березні 2018-го їх дію продовжили ще на рік) лише установ з державним російським капіталом – “Сбербанку”, “Промінвестбанку”, “ВТБ Банку”, “ВіЕс Банку” і “БМ Банку”. Водночас, за даними НБУ, в Україні продовжують працювати банківські структури із недержавним російським капіталом. Громадяни РФ є співвласниками великих “Альфа Банку” і “Укрсоцбанку”, які входять до “Альфа Груп”, а також невеликих банків – “Форвард” і “Перший інвестиційний”.

До речі, запровадження санкцій не зупинило хвилю нападів на відділення російських фінустанов. Так, у жовтні 2017 року невідомі вночі підпалили Львівське відділення №5 “Сбербанку” на проспекті Чорновола, 2-б. До ліквідації пожежі залучили майже два десятки рятувальників та чотири одиниці спецтехніки. Вогонь вдалося загасити лише через 25 хвилин. Внаслідок займання на площі 25 кв. м згоріла оргтехніка та меблі. Постраждалих внаслідок пожежі не було. За фактом події було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна).

Санкції та тиск активістів виявилися ефективними. Частка банків із державним російським капіталом в чистих активах банківської системи України зменшилася майже вдвічі – із 10,6% до 5,5%. Станом на березень 2017-го, коли було вперше впроваджено санкції, українці тримали на депозитах у цих установах понад 21 млрд грн. За рік обсяги розміщених там коштів фізичних і юридичних осіб зменшилися приблизно на третину. Три найбільші банки з російським державним капіталом стали лідерами ринку за відтоком грошей. Зі “Сбербанку” українці забрали понад 5,3 млрд грн, з “ВТБ Банку” – 1,3 млрд, з “Промінвестбанку” – 1,2 млрд. Суттєво зменшилися суми вкладів і у невеликих “БМ Банку” та “ВіЕс Банку”.

Налякані подібними “успіхами” російські власники спробували позбутися токсичних українських активів. Але найшла коса на камінь… Залучити нового інвестора вдалося лише невеликому “ВіЕс Банку” – його придбав колишній віце-прем’єр України, власник “Таскомбанку” Сергій Тігіпко. Найменший із тих, що працювали в Україні російських банків – “БМ Банк” – вирішив закритися самостійно, пообіцявши виконати всі зобов’язання перед клієнтами.

“Що відбувається з російськими банками? Україна фактично взяла їх у заручники. Банки під санкціями. Виводити гроші з України вони не можуть. Продати свої фінансові установи у них теж не виходить. Закрити їх просто так не можна. Банкрутство – погана ідея, коли ти великий системний банк, представлений в різних країнах світу. В результаті, російські банки змушені підтримувати свої дочірні банки в Україні, вибравши стратегію їх поступового вмирання. Іншого виходу їм не залишили”, – підсумував фахівець Dragon Capital Сергій Фурса.