Минулого тижня стала відома найбільша таємниця, яку майже впродовж місяця намагалася приховати від широкого загалу прем'єр-міністр

Питання  Державного бю­джету знову на першому плані новин кризового життя країни. Попри всі оптимістичні заяви уряду про те, що справи  із його виконанням  перевищують усі заплановані показники, - і пенсії, й зарплати бюджетникам виплачують вчасно, й рівень інфляції коливається у межах похибки, і взагалі все в економічному житті країни під пильним оком Кабміну, а рецесійні явища ось-ось будуть подолані, - вірилося у це важко.

По-перше, зауважимо, що до суспільного скепсису Юлія Во­­лодимирівна доклалася власноруч. Ще 15 квітня вона заборонила підлеглим оприлюднювати без її дозволу або дозволу свого першого заступника  статистичні відомості про  реальний стан справ у галузях. Певно, для того, аби  народ не мав жодного сумніву в успіхах, про які вона йому радо повідомляє з екранів.

По-друге, зрозуміло і без ін­формаційних обмежень, що стан справ у країні реально лише погіршується. Попри розповіді про наполегливу боротьбу уряду із кризою, ціни невпинно зростають, спростовуючи чи не щодня заплановані показники інфляції. Ба більше, уряд через запровадження нових акцизів та зборів (все задля кредитів МВФ) лише стимулює інфляцію. Зрештою, реальну економіку відносно до отриманої зарплати й того, що за неї можна купити, кожен має нагоду відчути й без офіційної статистики. Єдине, чого не може зрозуміти  простий народ (на відміну від прем'єра): як же на ту зарплатню жити?

Недовіру очільниці уряду щодо офіційно оприлюднених нею показників неодноразово висловлював і Президент. Минулого тижня його Секретаріат ще раз натякнув, як саме, на думку Банкової, уряд виконує бюджет в умовах кризи.

Спочатку аванс,
а потім побачимо

Отже, на думку Олександра Шлапака, бюджет виконується лише за рахунок внесення змін у так званий бюджетний роз­клад та збільшення кількості авансових платежів. За даними першого заступника голови Секретаріату Президента, у березні  план "зрізано" на 780 млн грн. Тож і бюджет за чотири місяці, у кращому випадку, виконаний на 99,7%, але аж ніяк не перевиконаний. Якщо б розклад не скорочували, показник виконання взагалі б становив 98,1 %.

Проте в СП більше занепокоєні тим, що податкова адміністрація збирає податкові платежі наперед - із авансовим зарахуванням. У Секретаріаті підрахували, що станом на 1 травня загальні податкові платежі досягли 11,8 млрд грн, але левову їх частку  становлять перерахування із податку на додану вартість. Тож, як впевнені там, частину доходів загального фонду держбюджету слід скерувати саме на відшкодування ПДВ, оскільки за чотири місяці борги з цієї графи видатків зросли на 5,5 % і сягнули нині вже 13,5 млрд грн. При чому п'ята частина від цієї суми припадає на прострочені виплати, підтверджені перевірками.

Ситуація з авансовими платежами ускладнюється й браком обігових коштів у підприємств. Характерний приклад. У квітні НАК "Нафтогаз України" сплатив 1,8 млрд грн саме податку на додану вартість. Але 1,3 млрд із них - залучені кредити комерційних банків.

Занепокоєні урядовими тенденціями й у парламенті. Заступник голови комітету ВР з питань економіки Ірина Акімова переконана, що перехід до авансових платежів із податку на прибуток спричинить зростання фіскального навантаження, а ситуація зі збором авансових платежів погіршиться вже у другій половині року.

Зважимо й на те, що основні проблеми з фінансовими показниками на підприємствах зазвичай вилізають наприкінці року. Тоді реальну картину нинішньої податкової практики можна буде побачити у всій "красі".

Те, що збір коштів наперед у нас поширився набагато біль­ше, ніж можна було уявити, за­свідчує й інший факт, про який згадали у Секретаріаті Президента. Виконати доходи загального фонду держбюджету вдалося, зокрема, й завдяки тому, що Нацбанк у прискореному режимі перерахував до нього кошти у сумі 2,4 млрд грн.

Загалом, цікаве вимальовується художнє полотно. Спочатку підприємства і пересічні жителі країни брали гроші наперед через масове кредитування. Не надто переймаючись, як позичене повертатимуть. Тепер гроші у схожий спосіб починає залучати й держава.

Хоча у першому випадку все більш-менш зрозуміло - кожен позичальник принаймні знав, задля чого він бере гроші. Борги боргами, але щось конкретно матеріальне він від того мав. А от конкретика дій з боку уряду виглядає доволі сумнівною. Якщо, звісно, не брати до уваги майбутні президентські вибори. До речі, таке припущення опосередковано засвідчують аргументи навіть урядової сторони.

Усе окей,
чарівна маркізо

За даними урядовців, у кра­ї­ні з бюджетом все добре. Мовляв, наполегливу роботу Кабміну для подолання кризи, належним чином оцінили вже й у Міжнародному валютному фонді, надавши другий транш кредиту. А незабаром Україна взагалі отримає навіть третій, у ще більшому обсязі. Тож дохідна частина бюджету за чотири місяці становить рівнесенько 48,8 млрд грн. Причому 14,3 млрд - безпосередньо у квітні.

Щоправда, дещо більше  і витратили. Але ж треба розумі­ти, що уряд працює для країни та її народу. На це не пошкодували лише за чотири місяці - січень-квітень - 56,3 млрд грн (тільки 16,4 млрд витратили минулого місяця). Тож заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський і його шеф запевняють: захищені статті бюджету виконуються стовідсотково. Кому держава щось винна - хвилюватися нічого.

А з приводу закидів Секретаріату Президента про зміни у бюджетному розкладі, то треба розуміти, що воно "...не константа, його можна змінювати". Тим паче, уряд змінює його у бік збільшення, а не навпаки, на чому наголошує Секретаріат.

Повну ясність внесено й у питання авансових платежів. У Державній податковій адміністрації цей факт не спростовують. Однак запевняють, що це справа добровільна (хоча добровільність у стосунках із податковою уявити, чесно кажучи, важко). Як зазначає очільник ДПАУ Сергій Буряк, наприклад, "Укрзалізниця" не бажає сплачувати податок на прибуток наперед. І нічого. Щоправда, при цьому назвати цифру авансових платежів із початку року він чомусь не захотів. Певно, щоб не підставляти  Юлію Тимошенко.

Чимало суперечок між Президентом та урядом викликав й стан Єдиного казначейського рахунку. Наприкінці квітня ми вже писали про ситуацію навколо нього ("Пошта", 30 квітня 2009 р.). Зокрема, що коштів на ньому значно менше, ніж торік, та й ті використовуються не за призначенням. У Мінфіні внесли ясність і в це питання, наголосивши, що не бачать нічого поганого. Мовляв, нині на рахунку достатньо коштів - близько 3 млрд грн, за відомостями від Анатолія Мярковського (наприкінці квіт­ня, коли увагу на ЄКР звернули в Секретаріаті, було 1,7 млрд грн - "Пошта").

І на завершення. Особисто Юлія Тимошенко повідомила, що державний бюджет за січень - квітень перевиконаний на 3,9 %. Експерти називають іншу цифру - прихований дефіцит бюджету становить щонайменше 13 млрд грн.

Крім того, до половини другого 2,8-мільярдного кредиту МВФ прем'єр має намір скерувати до держбюджету. При цьому не виключає, що ці кошти можуть використати, зокрема, й для обслуговування зов­нішніх державних запозичень. Позичаймо - щоб віддавати.