Світова організація торгівлі (СОТ) не знайшла порушень за позовом України щодо обмеження на поставки до Російської Федерації (РФ) вагонів і стрілочних переводів. Це рішення стало вже другою поразкою Києва в економічній війні з Москвою.

У жовтні 2015 року Україна подала позов до СОТ, вважаючи, що РФ із 2013 року необґрунтовано запровадила обмеження на поставку вагонів та іншого залізничного обладнання з України. На думку скаржника, вони стосувалися продукції Крюківського вагонобудівного заводу, Дніпропетровського заводу стрілочних переводів, “Азовзагальмаш” і Харківського машинобудівного заводу ФЕД.

У позові йдеться, що російські сертифікаційні органи без достатніх обґрунтувань почали масово припиняти дії виданих раніше сертифікатів відповідності українських виробників, а також без достатніх на те підстав обмежили видачу нових сертифікатів. Більше того, одночасно в РФ відмовилися визнавати сертифікати, видані українським виробникам у Білорусі та Казахстані, хоча за регламентом Митного союзу такі сертифікати мають визнаватися всіма членами цього об’єднання. Через ці дії РФ експорт з України залізничного обладнання скоротився із 1,7 млрд USD в 2013 році до 51 млн USD у січні – липні 2015 року, тобто напередодні звернення України із позовом до СОТ.

І ось оприлюднили рішення у справі за номером DS499 і назвою “Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання”. Висновок невтішний – експерти СОТ відхилили ключові вимоги та аргументи України, пише Європейська правда.

Обґрунтування такого рішення виглядає досить дивно. СОТ пояснила, що “безпека в Україні у 2014 – 2016 роках відрізнялася від загальної у регіоні, тому РФ мала підстави не дозволяти виїзд своїх фахівців із сертифікації на українські підприємства, побоюючись за їхню безпеку”. Тобто тисячі “бойових бурятів”, які приїхали на Донбас вбивати українців, за свою безпеку не турбувалися, а ось “фахівці із сертифікації” точно знали, що їх у спокійному Дніпрі повбивають?

Як наголошує Економічна правда, при цьому експертна комісія СОТ не лише вийшла за рамки своїх повноважень, оцінюючи політичні ризики, але й відхилила українські аргументи про альтернативні можливості для перевірки, які не потребують відвідання підприємств. На додачу – і це теж принципово – експертна група відмовилася бачити системність порушень з боку РФ. Таке визнання було б вкрай важливим для України, адже тоді в разі відмови РФ прибрати порушення в Києва була б можливість введення зворотних обмежень для компенсації своїх втрат.

Нагадаємо, що це вже друга поразка України в СОТ. У травні цього року арбітраж СОТ визнав порушення, допущені Україною при проведенні антидемпінгового розслідування стосовно аміачної селітри походженням із РФ. “СОТ задовольнила вимоги РФ та вимагає від України прибрати порушення”, – повідомила прес-служба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Найцікавіше, що антидемпінгові заходи проти російської аміачної селітри були запроваджені Україною ще у 2008 році. Однак процедура оскарження РФ дії антидемпінгових заходів розпочалася лише в 2015-ому. РФ вказувала на те, що при перегляді Україною у 2014 році антидемпінгових заходів щодо російського нітрату амонію для розрахунку собівартості продукції з РФ не враховувалися ціни на енергоносії на російському ринку, а використовувалися ціни на ринках третіх країн (застосовувалася так звана методика енергокоригувань).

Постійний представник РФ у СОТ Генадій Овечко заявив, що це – “блискуча перемога Росії”. Натомість українські експерти впевнені, що не все так погано. “Світова організація торгівлі – не Стокгольмський арбітраж: її рішення несуть рекомендаційний характер та не підлягають обов’язковому виконанню. Тому особливо панікувати не варто”, – пояснив у коментарі Agronews експерт з ринку добрив Михайло Васильович. За його словами, для виконання рішення СОТ Україна має провести нове антидемпінгове розслідування, на час якого захисні мита продовжать діяти. Він додав, що якщо врахувати, що термін дії антидемпінгового обмеження щодо російської аміачної селітри закінчується в липні 2019 року – статус актуальності рішення СОТ ще більше знижується.

Голова спілки агрохіміків України і директор з розвитку і комерції агрохімічної компанії Grossdorf Сергій Рубан також вважає, що рішення СОТ не зобов’язує Україну повністю відміняти антидемпінгові мита на російську аміачну селітру. “Чи означає прийняте рішення, що це має бути відміна антидемпінгових мит? Ні! Скоріше за все, це означає, що процедуру, яку використовувала українська сторона при розрахунку антидемпінгових мит на російський нітрат амонію, треба буде відкоригувати, і в результаті цих корегувань відбудеться корегування остаточного рішення України щодо демпінгу”, – повідомив експерт в коментарі Agronews.

Нагадаємо, що Київ та Москва подали один проти одного по дві скарги до СОТ. Рішення з двох уже ухвалені. На жаль, в обох випадках СОТ стала на бік РФ. Залишаються ще дві.

Орієнтовно у грудні СОТ має оприлюднити звіт щодо української скарги на обмеження РФ транзиту вантажів. Якщо рішення щодо аміаку та залізничного обладнання маєте так званий галузевий характер, то транзитна справа стосується всього українського експорту. Адже блокування транзиту фактично унеможливило український експорт на схід, в першу чергу – до країн Центральної Азії. Більше того, попри всі спроби, реальної альтернативи цьому транзиту за більш ніж два роки Україна не знайшла.

А трохи згодом (найімовірніше вже у 2019 році) буде прийняте рішення за комплексним позовом РФ проти України щодо санкцій та обмежень, накладених у відповідь на російську агресію. Цей спір має стати історичним для СОТ – РФ намагається оскаржити обмеження, які були введені з політичних причин. Відповідно будь-яке рішення у цій справі має стати прецедентом і для інших політичних санкцій.

При цьому якщо справу щодо санкцій від самого початку вважали такою, де рішення складно передбачити наперед, то у транзитній справі, як видавалося, Україна має досить потужну позицію.

Але тепер, після рішення у справі про залізничне обладнання, з’явилося чимало підстав для песимізму.

Хоча між цими справами немає прямого зв’язку, дві поразки поспіль (а до того ж дуже дивне останнє рішення, яке створює підозри щодо російського впливу на СОТ) не можуть не турбувати.