Найбільше на монетизацію пільг у громадському транспорті чекають пасажири і перевізники. Бо останні сподіваються, що адресна допомога вплине на збитковість перевезення пасажирів із посвідченнями. До того ж монетизація зможе врівноважити соціальну справедливість, бо більшість людей користуються правом пільгового проїзду постійно, інші – один-два рази протягом року, а то й взагалі ніколи. Також монетизація поставила б крапку на вічних конфліктах між пільговиками та водіями маршруток.

Загалом міські та обласні чиновники двома руками підтримують ідею з адресною допомогою. І навіть активно почали рахувати, у скільки ж їм це обійдеться. За попередніми підрахунками, місту – близько у 250 млн грн. Та водночас вони збентежені, бо усі видатки передали на місцеві бюджети. Тоді як перелік пільгових категорій складає держава. Зрозуміло, у час, коли сформовано бюджет на поточний рік, знайти мільйони гривень на пільгові перевезення непросто. В уряді ж аргументують: оскільки завдяки децентралізаційній реформі місцеві бюджети зросли вдвічі, знайдуться кошти і на монетизацію. Мовляв, було б лише бажання.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів інформує, що протягом двох місяців – до 1 червня 2018 року – обласні державні адміністрації мають затвердити розміри щомісячних виплат пільговикам. А органи місцевого самоврядування – міські, районні та селищні ради – повинні вирішити: давати гроші людям на проїзд на руки чи залишити все як є зараз. Нагадаємо, поштовхом до впровадження монетизації пільг стала постанова, затверджена урядом у березні цього року. Кабінет міністрів ухвалив її на засіданні без обговорення, одночасно доручивши Міністерству соціальної політики доопрацювати цю постанову з урахуванням пропозицій.

У постановах №196 та №197 йдеться про порядок надання пільг у готівковій формі на проїзд у транспорті. Передбачено, що монетизація поширюватиметься на усі види громадського транспорту (окрім залізничного та річкового). Для пільговиків у кожній області України визначено соціальну норму у мінімальній кількості – 30 поїздок на місяць. Для Львівщини ці 30 поїздок наразі пропонують розділити так: по сім поїздок на трамвай та тролейбус, по вісім – відповідно на приміські та міські маршрутки.

Окрім того, є зазначений перелік осіб, які б точно отримували адресну допомогу в результаті монетизації. У постанові прописано 10 категорій: особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; діти віком від шести років, з інвалідністю, потерпілі від Чорнобильської катастрофи; учасники бойових дій; особи, які отримали інвалідність внаслідок війни; діти віком від шести років з багатодітних сімей; ветерани військової служби; ветерани органів внутрішніх справ; ветерани Національної поліції; ветерани податкової міліції; ветерани державної пожежної охорони; ветерани Державної кримінально-виконавчої служби; ветерани служби цивільного захисту; ветерани Держспецзв’язку; батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби; особи з інвалідністю, діти з інвалідністю віком від шести років та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю; реабілітовані особи, які отримали інвалідність внаслідок репресій або є пенсіонерами.

Що важливо, органи місцевого самоврядування мають право додати до цього списку також інші категорії громадян, яким надаватимуть адресну допомогу. А також при бажанні збільшити кількість поїздок для пільговиків на місяць.

Про механізми нарахування адресної допомоги раніше пояснював віце-прем’єр Павло Розенко. Особам, які мають право на кілька пільг, призначають найбільшу щомісячну готівкову виплату. Розмір таких виплат не враховується при розрахунку загального доходу сім’ї для всіх видів соцдопомоги. Особам, які мають право на пільги з оплати проїзду на міжміських маршрутах, розмір виплат збільшують на 20%. Особам з інвалідністю І, ІІ груп та дітям з інвалідністю, які навчаються у вишах, закладах загальної середньої та професійної освіти, розмір виплати подвоюють. Ухвалений порядок надання транспортних пільг готівкою почне діяти тільки після відповідного рішення органу місцевої влади. А згідно із законом, пільги можуть надавати як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Сьогодні право на безкоштовний проїзд у львівському громадському транспорті мають 24 категорії пільговиків. А це більше ніж 140 тис. осіб у місті, яке за неофіційними даними має близько мільйона населення.

Чи виділяти адресну допомогу безпосередньо пільговикам, або таки перевізникам – у міській раді ще наразі роздумують, який варіант вибрати.

“Наразі чекаємо розрахунків від Львівської обласної адміністрації. Тоді приймемо остаточне рішення. Бо постановою, яку прийняв Кабмін,  передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть самі обирати порядок надання пільг. Але я прихильник монетизації. Та той, хто приймає список пільгових категорій (держава. – “Львівська Пошта”), повинен підтримувати їх і фінансово. А міська рада може або додати, або ж розширити цей список. У нашому випадку все переклали на місця. Можливо, для більшості пасажирів все-таки буде зручно, щоб ми відшкодовували гроші перевізникам, як зараз є. Потрібно рахувати…”, – каже нашому виданню  Сергій Бабак, заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.

Та співрозмовник зауважує, що у процесі монетизації немає соціальної справедливості: “Припустимо, учаснику АТО в нашій області дають адресну допомогу, а в іншій області не прийняли такого рішення, тому боєць буде змушений платити. Тому є багато зауважень до постанови”.

Втім, у постанові Кабміну №197 прописано, якщо особа, яка має право на пільговий проїзд, приїхала в інше місто, то вона і справді оплачує за проїзд на загальних умовах. Але якщо вона хоче отримати компенсацію за проїзд у чужому місті, то повинна від уповноваженої особи перевізника отримати спеціальний квиток, в якому мають бути вказані дані: прізвище, ім’я, по батькові особи, штамп підприємства, дата поїздки та населений пункт. Після чого за компенсацією пільговик з таким квитком може звернутися вже у своєму місті в орган місцевого самоврядування.

Як пілотний проект монетизацію на Львівщині обіцяли запровадити ще з 1 липня 2017-го, але…  Зате від цього часу пенсіонери їздять у маршрутках області за півціни. Населення Львівщини становить більше 2,5 мільйона осіб, з яких близько 600 тис. – пільговики. Якщо в області і вирішать монетизувати пільговий проїзд, то це стосуватиметься також не всіх. Про це, нагадаємо, на останній сесії облради говорив і голова Львівської ОДА Олег Синютка. Тоді йшлося, що ті, хто має пенсію у розмірі п’яти-шести тисяч гривень чи навіть 10 тисяч гривень, навряд чи підпадуть під монетизацію. Ще частину осіб відсіють під час перевірок.

“Сьогодні триває верифікація пільговиків. Тобто перевіряють тих осіб, які мають право на пільгу в громадському транспортів. Отже, в кінцевому результаті кількість пільговиків в області може дещо відрізнятися від попередніх цифр. Є особи, які мають два статуси: умовно, він є пенсіонером і особою з інвалідністю. Щоб не було подвоєнь та інших конфузів, потрібно перевірити усі бази даних. А коли отримаємо реальні цифри пільговиків, будемо говорити про конкретні дати впровадження монетизації”, – зазначила Наталія Кузяк, директор департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА.

З її слів, тарифи визначатимуть в департаменті дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської облдержадміністрації, бо це їхня компетенція. За попередніми підрахунками Мінсоцполітики, в середньому людині в місяць на проїзд потрібно 150-200 гривень.

На запитання, у скільки загалом обійдеться області монетизація, Наталія Кузяк резюмувала: “Потрібно помножити кількість пільговиків (орієнтовно 600 тис.) на мінімальну кількість поїздок – 30, та на середню вартість проїзду – 5 гривень. Тоді й побачимо орієнтовну суму”.

Виходить чимало. Додамо, що постанова, прийнята Кабміном, рекомендаційного характеру. Тож коли знай­дуть і чи взагалі знайдуть мільйони коштів у місцевих бюджетах на монетизацію пільг – питання залишається відкритим.